Казахстан. Результат протестів – переміг Путін та його "русский мир"
Поки українці раділи Майдану у Казахстані, там оприлюднили вимоги (дешеві тарифи, безкоштовні путівки та скасування вакцинації) і з'ясувалося, що "майдан" перетворюється на типовий антимайдан. З погромами та мародерством. А противники щеплень показали, з яких інформаційних смітників харчувалися ті, хто писав ці вимоги. Та й самі ці інформаційні смітники першими почали розкручувати протести – привіт російським Telegram-каналам. Не дарма Служба безпеки України намагається зачистити цю клоаку і не дарма закриття кожного такого кубла призводить до вибуху гніву в ресурсах "русского мира", що залишилися.
Поки українці раділи, що в Казахстані спалахнула заграва свободи і президент РФ Володимир Путін знову отримав по голові, сам Путін разом із президентом Казахстану Касимом-Жомратом Токаєвим провели блискучий бліцкриг проти експрезидент Нурсултана Назарбаєва.
У підсумку на чолі Казахстану реальну владу отримав Путін і тепер його вічний посіпака Токаєв, який прийшов до реальної влади на російських багнетах, а Назарбаєв, який думав, що створив незалежну ні від кого державу, змушений був полетіти з країни. Розслабився, мабуть. Втратив хватку. Отакі вони, палацові перевороти в азійських деспотіях. Коли за владу доводиться платити суверенітетом держави. Втім, про це багато може розповісти Олександр Лукашенко.
Поки українці та Захід переживали про те, що Путін рушить на Захід, Росія зміцнила позиції СРСР на Сході. Приструнивши Казахстан за кілька днів. І показавши всім навколо, що буде, якщо надумають грати в незалежну гру.
Ось так, однією рукою організувавши протести та направивши їх проти Назарбаєва, іншою знайшли свого Януковича і швидко ввели війська.
А українці мають зрозуміти, що Азія – це не Європа. І майдан там не може бути нашим правильним демократичним святом. Навіть якщо для нього є причини. А ось антимайдан скрізь однаковий.
А у Путіна тепер є його ручний радянський союз і два диктатори на побігеньках, Лукашенко та Токаєв.
Ще недавно Казахстан грав у свою гру, там, здавалося, продовжував правити залізною рукою Назарбаєв, який контролював і силовиків, і уряд, а сам Казахстан дозволяв собі небачену зухвалість – дублювати російські вивіски латиницею. Викликаючи вибух гніву у російських політиків, які відчувають, що "русский мир" може втратити Казахстан.
Тепер не буде. Це можна сказати вже точно. За якісь три-чотири дні, поки весь світ ще не відійшов від святкування, вдалося все перевернути на 180 градусів.
Путін виграв. Назарбаєв утік. Президент Туреччини Реджеп Ердоган програв. Тюркський світ, який він так старанно вибудовував і найважливішим елементом якого мав би стати історично тюркський Казахстан, програв "русскому миру". І не дарма головою інтервенції став прем'єр Вірменії Нікол Пашинян, який хоч так зміг помститися Ердогану за Нагірний Карабах, очоливши армію ОДКБ, а де-факто армію Путіна. Ще раз показавши, навіщо створювали це саме ОДКБ.
А українцям не варто чекати на казахстанське вугілля. Воно тепер в одній упряжці з газом від Газпрому. Хоча, може, тепер у нас буде ще більше байрактарів. І не варто шукати боротьби за свободу там, де її немає. Навіть якщо у казахстанських степах і багато років провів Тарас Шевченко.
Це Середня Азія. Там інші цінності. А якщо якісь міські інтелігенти Алмати й вирішили, що вони близькі до Європи, їм наочно показали погроми та мародерство, що з ними буде без допомоги Путіна. Показали це жителям Воронежу та Самари, Хабаровська та Москви…
LIGA.net веде хроніку ситуації в Казахстані. Деталі – тут.
