"Швейцарский нож" Сухопутных войск США. Готова ли Америка противостоять РФ и КНР

"Швейцарский нож" Сухопутных войск США. Готова ли Америка противостоять РФ и КНР

политолог
17.06.2020, 17:04

Пока США увязли в конфликтах на Ближнем Востоке, их противники (РФ и КНР) наращивают мощность своих ракетных войск. Но Америке есть чем ответить (укр)

14 червня Сухопутні війська Збройних сил США відзначили 245 років з дня їх створення. Святкування не були настільки гучними, як могли б бути, через збереження загрози поширення COVID-19.

Не дивлячись на такий поважний вік, Сухопутні війська США з впевненістю дивляться в майбутнє. На сьогодні даний вид військ перебуває в процесі чи не наймасштабнішої трансформації з часу завершення В’єтнамської війни майже 50 років тому. Ціль амбітна, але реалістична – на 2028-2030 роки бути технічно і організаційно готовими воювати і перемагати в конфліктах високої інтенсивності. Іншими словами, ефективно боротися з нездоровими амбіціями перш за все Росії чи Китаю на міжнародній арені.

Черговий етап модернізації Сухопутних військ означає зміни одразу в декількох напрямках. Це і організаційний вимір – створення підрозділів і з’єднань нового типу. І доктринальний напрям – розробка і впровадження шляхом інтенсивних тренувань нових підходів ведення операцій. Це врешті-решт і масштабне переозброєння, яке має дати військам надійні і ефективні інструменти нанесення ворогу вогневого ураження.

Читайте також: Де межа російських військових можливостей? Найважливіші факти зі звіту RAND

Контури програми переозброєння Сухопутних військ США вперше були озвучені восени 2017 року. Роботи ведуться по шести окремим напрямкам. Проте найбільш пріоритетним є нарощення потужності ракетних військ і артилерії (РВтА) Сухопутних військ.

Американські армійці завше надавали значної уваги вогневій могутності, яку представляли спочатку артилерія, а тоді і ракетні війська. Проте, після завершення Холодної війни, ракетні війська і артилерія Сухопутних військ США почала занепадати.

Цьому є дві причини. Перша - армійська і тактична авіація США почала перебирати на себе функцію вогневої підтримки наземних підрозділів в умовах того, що в супротивників США не було потужних систем ППО. Друге американці були змушені протидіяти не іншим великим державам в рамках повномасштабних війн, а повстанцям і терористам.

В таких конфліктах роль РВтА зводиться, в кращому випадку, до дуже одиночних точкових ударів ствольної артилерії. Про ракетні війська взагалі говорити нічого в таких умовах. Оперативно-тактичні комплекси типу ATACMS (дальність до 300 км) були просто надпотужними для відповідних завдань.

В той же час, поки американці зав’язли в конфліктах з повстанцями і терористами на Близькому Сході, їх супротивники – РФ і КНР – почали нарощувати потужність своїх ракетних військ. На сьогодні Сухопутні війська РФ повністю переозброїли свої ракетні бригади на оперативно-тактичні ракетні комплекси Искандер-М (дальність 500-650 км). За різними оцінками, КНР накопичила арсенал балістичних і крилатих ракет із дальністю до 5500 км в кількості від 1400 до 2100 одиниць.

В Сухопутних військах США так і залишилася стара балістична ракета ATACMS із дальністю не більше 300 км.

Американці швидко зрозуміли, що їх головні потенційні супротивники, просто можуть перегравати їх по дальності нанесення ударів в критичний момент. Із цим США не готові миритися, адже ніхто не захоче ризикувати власними військовими, яких ворог зможе обстрілювати своїми ракетами, а сам при цьому бути недосяжними для американських систем через різницю в дальності не на користь балістичної ракети Сухопутних військ США.

Як наслідок, виник проект оперативно-тактичної балістичної ракети PrSM (Precision Strike Missile), яка має замінити ATACMS. Дальність роботи даної системи на першому етапі розробки має складати до 500 км.

Читайте також: Доктрина ядерного шантажу Путіна-Патрушева

Нова ракета вийшла менш габаритною завдяки новим технологіям, але при цьому більш потужною. Як наслідок, реактивна система залпового вогню HIMARS зможе приймати дві ракети PrSM замість одної ракети ATACMS. А пускова установка М270А1 зможе приймати чотири ракети PrSM замість двох ракет ATACMS. При цьому на відміну від ОТРК Искадер-М, де кожна із двох ракет завантажується окремо на пускову установку, ракети PrSM ідуть пакетом по дві одиниці, що зменшуватиме час на перезавантаження, збільшуючи живість системи і покращуючи темп нанесення ударів.

На сьогодні компанія Lockheed Martin завершила перший етап тестових пусків ракети PrSM. Всі три пуски пройшли вдало. В рамках тестів було підтверджено всі заявлені техніко-тактичні характеристики. Нова фаза тестів включатиме три пуски чотирьох ракет PrSM – в тому числі в рамках одних стрільб буде одразу запущено дві ракети із пускової установки. В рамках другої фази тестувань ракети, її будуть запускати на максимальну дальність в 500 км. Такі активні тестування спричинені тим, що на 2023 рік Сухопутні війська планують розгорнути перші 30 оперативно-тактичних ракет PrSM в діючих з’єднаннях.

Але 2023 рік буде лише кінцем першої фази розвитку PrSM. Сухопутні війська США і компанія Lockheed Martin планують далі розвивати її потенціал. В 2023 році система PrSM зможе працювати лише по стаціонарним цілям – аеродроми, штаби, скупчення техніки і солдат, логістичні центри.

Проте американські армійці хочуть мати балістичну ракету, яка зможе боротися із різними типами цілей – в тому числі і більш маневреними. Для цього ракету PrSM мають оснастити головками самонаведення, які дозволятимуть виявляти і знешкоджувати радіо-локаційні станції систем ППО і надводних кораблів. Перші тести такої головки самонаведення вже відбулися в червні 2020 року.

Поява ракети PrSM версії 2.0 – тобто в конфігурації, яка зможе боротися із ворожими кораблями і системами ППО – буде справжнім проривом. Спочатку нова балістична ракета має зробити Сухопутні війська більш самодостатніми від авіації і флоту США в плані спроможності вести бойові дії високої інтенсивності. А з новою головкою самонаведення, PrSM допомагатиме іншим видам військ в реалізації їх цілей. Осліплення систем ППО через знищення радарів виявлення і супроводження цілей, дозволить працювати в небі над ворогом навіть американським літакам четвертого покоління.

Читайте також: "Кримська платформа". Пропаганда і реалізм

Боротьба із ворожими кораблями зменшить небезпеку для кораблів американського флоту. Не виключено, що PrSM зможе боротися і з наземними протикорабельними ракетними комплексами, також знаходячи і знищуючи їх радари виявлення і супроводження цілей.

Якщо раніше авіація і флот своїм вогнем допомагали Сухопутним військам США просуватися, то тепер американські армійці створюватимуть кращі умови для діяльності власних флоту і авіації. Виникає такий собі ефект синергії або спроможність боротися в різних вимірах війни (multi-domain warfare).

Інший напрямок робіт по покращенню балістичної ракети PrSM включатиме збільшення дальності цієї ракети. Мова йде про вихід на позначку в 700-750 км. Цього планують досягнути за рахунок кращих видів пального і якісних двигунів, які більш ощадливо будуть використовувати нове пальне. До робот в цій фазі можуть залучити і компанію Raytheon, яка в березні 2020 року вибула із змагання на створення перспективної балістичної ракети для Сухопутних військ США.

Цікаво, що роботи по другому (нова головка наведення) і третьому (збільшення дальності ракети) етапах будуть вестися паралельно. І не виключено, що спочатку PrSM збільшить дальність роботи, а потім отримає можливість працювати по різним типам цілей в тому числі і рухомим.

Але так чи інакше, на кінець 2020-х років, Сухопутні війська США отримають такий собі справжній «швейцарський» ніж в формі балістичної ракети PrSM, який дозволить ефективно боротися із різними озброєннями в арсеналі РФ.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости
Популярное

Партнерский проект Интервью Фукуямы на Visa Cashless Forum 2020: о новой реальности и последствиях пандемии