Ми звикли жити в неправді та напівправді, де "журналісти" – не журналісти, а пропагандисти (і працюють виключно в інтересах тих, хто платить), "активісти" – не активісти, політичні партії – акціонерні товариства для збільшення статків їхніх керівників. 

Ми живемо в неправовій державі, де влада, гроші, впливи визначають "справедливість", де правила не для всіх. У державі, де, якщо ти граєш за правилами, програєш. 

Проте, коли відсутність правил починає працювати проти тих, хто ще вчора цим користувався і вигравав, вони починають згадувати демократію, свободу слова, право і багато іншого – якраз те, проти чого діяли десятиріччями і діють зараз, а також забувають про свою підтримку автократичних режимів у РФ та Республіці Білорусь.

РНБО прийняла рішення і назвала речі своїми іменами: "медіахолдинг Медведчука" – зло, воно працює в інтересах країни-агресора (РФ), ніякого справжнього інтересу до якості життя громадянина не має, займається дезінформацією і маніпулюванням інформацією задля досягнення власного фінансового та політичного інтересу. 

За сім років війни з РФ ми не побудували системного законодавства, що запобігає і карає за дезінформацію та маніпулювання. Є беззаперечні досягнення у Суспільного мовника, LIGA.net, Укрінформу, НВ, російські соціальні мережі закриті, але з’явилися пропагандисти, боти, платні експерти, котрі вичавили справжніх, російський контент з’явився на деяких українських платформах, хоча залишається забороненим на ТВ. 

Рішення РНБО вкотре показує, що наша сила – у правді, а не в правилах. Я хочу жити за п'ять років в Україні, де правда існує не всупереч, а завдяки Закону, правилам, нормам і нашій поведінці.

Чи зможемо ми цього досягти, залежить тільки від нас.