UA

Стоит ли переносить в Иерусалим посольство Украины в Израиле

Стоит ли переносить в Иерусалим посольство Украины в Израиле

СЕО аналитического центра Ad Astra
21.08.2019, 08:05

На международном уровне проблема признания Иерусалима столицей Государства Израиль все еще не урегулирована (укр.)

19 серпня відбувся перший за 20 років візит прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу до України. Крім цього, лідер Держави Ізраїль став першим зі світових лідерів, який відвідав Україну Володимира Зеленського. Для Нетаньягу було дуже важливо прилетіти в Україну саме зараз: візит мав переконати україно- та російськомовних виборців голосувати за прем’єрську партію “Лікуд” на других позачергових виборах у вересні, які були проголошені після нездатності сформувати коаліції через суперечності я з політсилою “Наш дім Ізраїль”, електоральним ядром якої є вихідці з колишнього Радянського Союзу. Ба більше, саме зараз Ізраїль та Україна є єдиними двома країнами, у яких одночасно прем’єр-міністр та президент мають єврейське походження.

Короткий одноденний візит можна назвати цілком успішним: були обговорені такі важливі питання як ратифікація Кнесетом угоди про Зону вільної торгівлі, затримки та відмови у перетині кордону українцям в Ізраїлі, визнання Голодомору геноцидом, співпраця у галузі оборони. Щоправда, найважливіша річ залишилися за лаштунками зустрічі: не підіймалося питання щодо визнання Україною Єрусалиму столицею Держави Ізраїлю. Хоча Нетаньягу запросив Зеленського відвідати “столицю Ізраїль” та у відео, у якому прем’єр пояснював інцидент пов’язаний з викинутим хлібом своєю дружиною, згадувалося про “представництво України в Єрусалимі”, офіційно питання не підіймалось.

То ж чому Україні не потрібно переносити посольство з Тель-Авіва в Єрусалим? Україна й зараз займає неупереджену та правильну, з точки зору міжнародного права, позицію щодо Держави Ізраїль та Палестинської Держави. Ще в 1988 УРСР визнала Палестину, але, щоправда, в 2012 році Київ не голосував при наданні останні статусу спостерігача при ООН. У 2016 році Україна через голосування у РБ ООН про визнання ізраїльських поселень на Західному березі річки Йордан такими, що суперечать міжнародному праву та принципу “дві держави, два народи”, наштовхнулася на гнів Ізраїлю: Нетаньягу скасував візит до Києва та пригрозив відкликати посла.

Незважаючи на це, Україні точно треба продовжувати керуватися здоровим глуздом, міжнародним правом та політичними реаліями. У політичній площині, перенесення посольства з Тель-Авіва до Єрусалима та доповнення до списку США та Гондурасу, точно не можна назвати зваженим зовнішньополітичним кроком. Рішення США мотивувалося бажанням Дональда Трампа посилити свій тандем з Беньяміном Нетаньягу та допомогти прем’єру отримати електоральні бали на квітневих парламентських виборах. Зміна місцеперебування дипломатичного представництва чудово вписується у проізраїльську та антиіранську політику чинного американського Президента США на Близькому Сході.

Україна ж не виступає своєрідним гравцем у цьому регіоні, якраз навпаки відсутність сталої концепції чи стратегії щодо взаємодії з країнами MENA виливається у інциденти типу українських літаків в Лівії. Цей крок одразу ж погіршить відносини з усіма арабськими державами, більшість з яких де-юре не визнають Державу Ізраїлю та політику Тель-Авіва щодо Палестини.

Також дана поведінка ніяк не допоможе вибудувати кращі відносини з США чи з країнами Заходу: Трамп звісно може назвати Зеленського знову “хорошим хлопцем” та своїм другом, але не можна бути впевненим, що Дональд не програє вибори у 2020 році. З іншого боку, таке рішення України завдасть “удару під дих” проукраїнській повістці дня Джо Байдена головного претендента у кандидати від Демократичної політики, яка постійно критикує близькосхідні авантюри Трампа. Інші ж лідери великої Сімки неодноразово висловлювалися про підтримку концепції “дві держави, два народи”.

З правової точки зору, м’яч не на боці Ізраїлю у питанні визнання Єрусалиму столицею. Згідно з планом ООН по розділу Палестини 1947 року, який був прийнятий резолюцією №181 Ради Безпеки ООН, Єрусалим повинен був отримати статус “міжнародного міста”. 14 травня 1948 Ізраїль проголосив незалежність. Після цього почалася ізраїльсько-арабська війна 1948-1949 років у результаті якої, Ізраїль приєднав Східний Єрусалим та частину відведених для Палестини територій, решта з яких тимчасово знаходилися від владою Йорданії та Єгипту. Незважаючи на те, що резолюція не була визнана більшістю арабських держав, вона – це єдиний міжнародно-правовий документ з зафіксованою територією двох держав. Після шестиденної арабо-ізраїльської війни 1967 року, Тель-Авів окупував Західний Єрусалим, Сектор Гази, Синайський пів острів та Голанські висоти. 22 листопада 1967 року Радбез ООН прийняв резолюцію №242 вимагаючи “вивід ізраїльських збройних сил з територій, окупованих під час нещодавнього конфлікту”.

У 1973 після невдалої спроби Сирії та Єгипту відвоювати втрачені території Радбез ООН прийняв резолюцією №338 у якій знову ж таки закликав до миру та до дотримання резолюції №242.

Хиткий мир між двома сторонами було закріплено угодами в Осло 1993 року, які буди підписані після першої інтифади 1991-1994 року, тобто збройної боротьби палестинців на окупованих ізраїльських землях. Угоди в Осло задекларували створення ПНА (Палестинської національної автономії), яка мала контролювати землі Західного берегу річки Йордан та Сектор Гази.

Ізраїль ж визнав ще у 1980 році Єрусалим як столицю своєї держави. 21 грудня 2017 року Генасамблея ООН прийняла резолюцію, у якій закликає держави не визнавати Єрусалим столицею Ізраїлю.

Що ж це означає для України? З 2014 року Київ є основним бенефіціаром чинної системи міжнародного права, саме тому ігнорувати норми МП та резолюції Генасамблеї та Радбезу ООН точно не збігається з українськими національними інтересами. Більш того, у 1979 після підписання Кемп-Девідських угод між Єгиптом та Ізраїлем, Тель-Авів передав Каїру окупований Синайський півострів, але аналогічних дій не було прийнято стосовно окупованих у Сирії Голанських висот. Саме тому, визнання Єрусалим столицею Ізраїлю та ігнорування України порушень міжнародного права у свою чергу дискредитують всю риторику на міжнародній арені щодо анексії Криму та агресії Росії на Донбасі.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Вакансии
Больше вакансий
Project Manager (впровадження CRM)
Киев Група компаній ЛІГА
Редактор стрічки новин
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Head of PR
Киев Група компаній "ЛІГА"
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости
Популярное