НАЗК не може юридично впровадити санкції проти жодного бізнесу або особи. Санкції впроваджуються спеціальним рішенням РНБО та Указом Президента України. 

Після початку повномасштабного вторгнення НАЗК фактично залишилось без роботи через те, що декларування чиновників, депутатів та партій було призупинено, перевіряти було нічого. В цей момент перед головою НАЗК Олександром Новіковим стояло питання, як підтримувати діяльність агентства.

Тим часом різні світові бізнеси почали поступовий вихід з російського ринку. Хтось виходив одразу та остаточно, наприклад, як компанія McDonalds. Хтось заявив, що вийшов, але перезапустив виробництво під іншим брендом – наприклад, як компанія PepsiCo. За цим процесом почали слідкувати різні ком'юніті — як міжнародні, так і українські. З’явився список компаній, які вийшли і які залишились у Росії, його веде Єльський університет. В Україні подібний список веде Київська Школа Економіки.

Щоб підтримувати свою діяльність та показувати суспільству важливість існування НАЗК, було запущено проєкт "Війна і санкції". Його головною метою було – "поінформувати іноземні уряди та громадян про вже запроваджені санкції, залучити громадськість до глобальної кампанії із розширення санкційних списків щодо осіб, які підтримують війну, зокрема фінансово та інформаційно." В межах цього проєкту був відкритий список "міжнародних спонсорів війни". Однак через назву порталу дехто міг думати, що на нього дійсно впроваджені санкції.

На практиці це виглядало так. НАЗК вносить у список спонсорів війни компанію, наприклад, Mondelez, Райфайзен банк чи OTP Bank, але в Україні їх діяльність не була обмежена. Коли у приватних розмовах функціонерам НАЗК ставили запитання, чи йде процес синхронізації списку "міжнародних спонсорів війни" з реальними санкціями, то чиновники не давали конкретної відповіді, зазвичай перекидаючи це питання до Офісу Президента та РНБО. 

На жаль, процес виходу компаній з російського ринку уповільнився. Багато бізнесів не можуть втратити цей ринок через прибутки, які він приносить. З іншого боку Україні теж важко офіційно обмежити діяльність цих компаній в нашій країні насамперед через те, що це буде потужний удар по діловій активності, а уряди країн-партнерів можуть не зрозуміти цього кроку. 

До того ж поступово список "міжнародних спонсорів війни" перетворився на гарний піар-інструмент, куди різні підприємці хотіли помістити своїх конкурентів.

Те, що "міжнародний список спонсорів війни" протримався так довго було особливою заслугою Олександра Новікова, який вважав його своїм важливим дітищем. Після того як у Новікова закінчились повноваження, а у НАЗК з’явився новий очільник Віктор Павлущик спочатку список "міжнародних спонсорів війни" поставили на паузу, а потім зовсім закрили. 

НАЗК передасть дані зі списку "міжнародних спонсорів війни" міжвідомчій робочій групі з питань реалізації державної санкційної політики. Також у НАЗК забезпечили переадресацію зі сторінки "Міжнародних спонсорів війни" на "Державний реєстр санкцій". Чи скористається інформацією міжвідомча робоча група з питань реалізації державної санкційної політики щодо бізнесів, які залишаються в Росії, – наразі невідомо.

Читайте також
Що відбувається з російською економікою? Запитайте в Кейнса
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
війна з росієюантиросійські санкції