Польсько-український зерновий конфлікт показав, наскільки крихкі ділові відносини можуть базуватися виключно або значною мірою на політичних рішеннях і залежати від них, а це, своєю чергою, змушує замислитись над тим, що коли іноземні інвестори дійсно зацікавлені у виході на український ринок, вони мають більше уваги приділяти оцінці бізнес-реалій, а не тільки поточним політичним настроям. 

Водночас помітна зміна у ставленні польських підприємців (зацікавлених в інвестуванні в Україну), які почали розуміти, що війна ще триватиме, і що навряд чи Польща матиме ті пільгові умови для участі у відновленні України, на які спочатку розраховували, зважаючи на рішучу налаштованість Польщі допомагати Україні. Зростає усвідомлення того, що американські чи західні корпорації та фонди, безсумнівно, мають значно більші фінансові ресурси, ніж польські компанії, тож їхня участь у відбудові України за визначенням буде більшою і вони будуть головними бенефіціарами процесу повоєнної відбудови. 

Втім нові інвестори, як правило, не готові ризикувати своїм капіталом у зруйнованій війною країні, за винятком небагатьох. Частково це вже можна диверсифікувати за допомогою нових страхових пропозицій. Наприклад, Експортно-кредитна страхова корпорація відновила свою страхову пропозицію для компаній, що експортують в Україну, з червня 2023 року. 

Серед позитивних тенденцій можна відзначити зміцнення ділових відносин між польським та українським бізнесом і появу синергії у співпраці. На це сильно впливає той факт, що з початку війни в Польщі було зареєстровано близько 26 000 суб'єктів господарювання, якими керують громадяни України, і вони все більше дають раду з ринком.

Відтак, найімовірніше, польський бізнес все ж візьме участь у відбудові України, але не завдяки політичним рішенням чи володінню великим капіталом, а тим відносинам, які зараз будуються в Польщі з українськими підприємцями.