Що змінює смерть президента Ірану Раїсі
Що може означати зміна президента
Відповідно до конституції Ірану, будь-яка смерть президента призводить до того, що перший віцепрезидент виконує обов’язки тимчасового президента. У цьому випадку це – Мохаммад Мохбер, який є політиком, приблизно таким самим, як і Раїсі, і який був відомим членом іранської команди, яка веде переговори про збройові угоди з Москвою.
Іран також повинен буде провести президентські вибори протягом 50 днів. Залишається з’ясувати, кого верховний лідер схвалить як майбутнього президента та потенційного наступника.
Але цілком певно, що консерватори в Тегерані посилять державні репресії і маніпуляції на виборах. На регіональному та міжнародному рівнях очікується налагодження міцніших зв’язків із багатообіцяючими союзниками та проведення більш прорахованої конфронтації з традиційними супротивниками.
Ким був Ібрагім Раїсі?
З часів Іранської революції 1979 року Раїсі діяв як старанний апаратник Ісламської Республіки та видатний протеже Хаменеї, який як верховний лідер має повну владу в Ісламській Республіці.
Перш ніж стати президентом у 2021 році, Раїсі обіймав різні посади в судовій системі під керівництвом верховного лідера. Як прокурор наприкінці ірано-іракської війни в 1988 році він був членом комітету, який засудив до смерті тисячі політичних в’язнів.
Страти принесли йому прізвисько "Тегеранський м’ясник", а згодом стимулювали проти нього санкції з боку Сполучених Штатів і засудження з боку ООН і міжнародних правозахисних організацій.
З 2006 року Раїсі працював в Асамблеї експертів, органі, який призначає верховного лідера та контролює його.
І, незважаючи на відсутність харизми та красномовства, вважалося, що 63-річного Раїсі готували наступником 85-річного Хаменеї на посаді верховного лідера.
Картатий вітчизняний рекорд
Він суперечливо переміг на президентських виборах 2021 року після великої кількості дискваліфікацій кандидатів Корпусом вартових, який перевіряє кандидатів, і історично низької явки виборців менше ніж 50%.
Щоб заспокоїти свою консервативну базу, Раїсі та його уряд активізували моральну поліцію та знову наклали релігійні обмеження на суспільство. Ця політика призвела до протестів "Жінки, життя, свобода", викликаних смертю Махси Аміні під вартою в поліції у 2022 році. Демонстрації виявилися найбільшими та найтривалішими за майже 50-річну історію Ісламської Республіки. Вони також призвели до безпрецедентних державних репресій: понад 500 протестувальників були вбиті та сотні поранені, зниклі безвісти та затримані. Під час протестів Раїсі демонстрував свою лояльність до верховного лідера та консервативних еліт, подвоївши обмеження та репресії.
Тим часом під час правління Раїсі економіка Ірану і далі страждала через поєднання безгосподарності уряду та корупції, а також санкції США, які посилилися у відповідь на внутрішні репресії Тегерана та провокації за кордоном.
Протистояння через зближення
Внутрішні негаразди під час президентства Раїсі супроводжувалися змінами регіональної та міжнародної ролі Ірану.
Як верховний лідер, Хаменеї має останнє слово щодо зовнішньої політики. Але Раїсі очолював державу, яка продовжувала йти шляхом конфронтації зі своїми супротивниками, зокрема США та Ізраїлем.
І чи то через вибір, чи через усвідомлену необхідність, Тегеран відійшов від будь-якої ідеї зближення із Заходом.
Зіткнувшись із посиленням санкцій США, Іран під керівництвом Раїсі не бажав відроджувати ядерну угоду. Натомість Іран збільшив збагачення урану, заблокував міжнародних інспекторів і став ядерною пороговою державою.
Раїсі також продовжив політику свого попередника Хасана Рухані "Погляд на схід". З цією метою він і його уряд прагнули до більшого зближення з Китаєм.
Пекін, своєю чергою, запропонував економічний шлях порятунку, імпортуючи іранську нафту та виступивши посередником у дипломатичній угоді між Іраном і Саудівською Аравією в березні 2023 року.
Тим часом, під час президентства Раїсі, Іран продовжував виступати союзником і спонсором конфліктів проти США та Заходу, доставляючи бойові безпілотники до Росії для використання в Україні та забезпечуючи зброєю різні регіональні проксі на Близькому Сході.
Відтоді як 7 жовтня 2023 року почалася війна в Газі, Іран під керівництвом Хаменеї та Раїсі підтримував тонкий баланс між тим, щоб дозволити своїм регіональним посередникам протистояти Ізраїлю та Сполученим Штатам, уникаючи при цьому прямої конфронтації з обома країнами, які традиційно є сильнішими ворогами.
Цей баланс був миттєво порушений, коли Ісламська Республіка вперше в історії атакувала Ізраїль за допомогою безпілотників і ракет у квітні у відповідь на удар по консульству Ірану в Дамаску.
Раїсі – хоча і не відповідав безпосередньо за зовнішню політику – був ключовим прихильником спроб іранського режиму ще більше дистанціюватись від усталеного міжнародного порядку та шукати союзів із країнами, які так само антагоністично ставляться до Заходу.
