Три сценарії подальших подій у Грузії
На нього ще може накласти вето президентка країни, але влада легко здатна здолати його більшістю в парламенті.
За законом, неурядові організації та ЗМІ, у яких закордонне фінансування становить понад 20% річного доходу, мають реєструватися як "організації, що висловлюють інтереси іноземної сили". Їм треба буде заповнювати річну фінансову декларацію, а тому, хто спробує ухилитися від реєстрації як "провідник іноземних інтересів" чи не дасть декларації, загрожує штраф $9,5 тисяч.
Проти влади Грузії нині більшість суспільства. До протестів вона мала підтримку близько 25% виборців, передусім бюджетників. У опозиційної партії Михайла Саакашвілі було 10%. Решта сил мали дріб’язковий рейтинг. 70% були інертні й казали, що їм нічого не потрібно й вони не хочуть брати участі в політиці.
Після початку протестів ситуація кардинально змінилася – люди масово включилися в політику, виступають проти влади. Опозиції слід відформатувати процес та притягнути до себе бодай частину колись інертних громадян, які стали різко опозиційними.
Закон приймуть, і він скоро набуде чинності, але справа не в ньому, а в тому, що на кону геополітична орієнтація Грузії, доля Південного Кавказу і Центральної Азії. У планах Москви – затягнути нашу країну в "русскій мір" і отримати вихід на Близький Схід та до Середземного моря. Ціна за це їм байдужа.
Якщо Москві вдасться задумане, це буде катастрофа для Грузії, всього Південного Кавказу, і дуже неприємно для Центральної Азії. Грузинське суспільство це розуміє. Сподіваюся, що також розуміють на Заході.
Якщо протести будуть перемагати за українським сценарієм, то є вкрай низька ймовірність, що Росія наважиться на ще одне масштабне вторгнення в Грузію. По-перше, у нас компактна, але досить боєздатна армія. По-друге, Росії бракує ресурсів, щоб вести ще одну війну. У мене немає сумнівів, що грузинська армія та населення чинитимуть спротив.
Інша справа, що Москва може піти на воєнну провокацію. Може бути український сценарій 2014 року, з заворушеннями в місцях поруч із російськими базами в анексованих Абхазії та Південній Осетії. Але не вторгнення. Ці варіанти наразі гіпотетичні.
На найближчі місяці можливий сценарій, що тиск Заходу матиме ефект і влада відкотиться або змінить так закон, що той стане геть вегетаріанським. Помічник держсекретаря США у справах Європи і Євразії Джейм О’Браєн недавно пообіцяв, що Америка припинить фінансову допомогу Грузії та запровадить персональні санкції проти влади у Тбілісі через ухвалення цього закону.
Другий варіант – влада піде на жорстку конфронтацію. Тоді може бути революційний варіант і зміна влади на зразок Революції гідності.
Третій – опозиція мобілізує населення, переможе на виборах у жовтні, формуючи коаліційний уряд. Тоді розвилка – або панівна "Грузинська мрія" втрачає владу, або тотально фальсифікує вибори та відбувається повернення до другого варіанту.
