Чому важливо втримати Авдіївку? 

Мені здається, що відповідь очевидна. Але це питання мені часто ставлять іноземні журналісти та урядовці, з відсиланням – "а от наші американські експерти кажуть…".

Річ у тому, що на війні воюють не техніка, не дрони, і навіть не люди. Воює людська енергія! Складається вона з мотивації, місії, знань, успіхів, братерства, патріотизму.

Може бути достатньо зброї та снарядів, є дрони, арта, але якщо люди втомлені, виснажені, не мають мотивації – то і підрозділ приречений на поразку…

А буває і зворотна ситуація. Пам‘ятаєте, як ми на початку війни поступались ворогу у всьому, але завдяки шаленій енергії народу змогли вистояти. Зрештою, ця енергія і запалила весь світ на нашу підтримку.

Коли ми вражаємо "Солнцепек", я намагаюсь скинути відео нашого успіху у чати усіх підрозділів. Хпопці радіють.  Так само як радіємо ми, коли дізнаємось про успіхи інших.

Так от, у ворога схожа ситуація. Тільки їхня енергія побудована на страху та пропаганді.

І будь-який взятий росіянами населений пункт – це підживлення ворога енергією і додаткове пальне для пропаганди. Для ворога це значить, що тисячі полеглих в авдіївських краях орків, та сотні одиниць їхньої знищеної техніки – все це було не дарма: "…мы за ценой не пастаим".

Ворожі успіхи означають, що енергії в пропагандистських антенах, щоб робити посилений сигнал своєму стаду, буде достатньо ще десь на пів року. А це – мотивація…

Дивно, що закордонні специ, з їхнім досвідом та освітою, цього не розуміють. В той час, коли це розуміє будь-хто на передовій.

Авдіївку тримати дуже важко. Але її тримають. І для нас це боротьба не за гектари та кілометри руїн. Не політичні розміни. Для нас конче важливо – захистити своє. Щоб отримати енергію від того, що справедливість є, і підживити надію, що правда зрештою переможе.