Банківська криза в РФ стає неминучою

Минулого тижня найбільший у Росії банк – Сбербанк РФ – заявив про своє бажання скоротити 20% працівників головного офісу. Банк можна було б запідозрити у PR-активності, втім, скорочення має відбутися супершвидко.

Таке рішення є дивним на тлі більш-менш прийнятної звітності Сбербанку і помітних прибутків. Утім, звітність у випадку зі Сбером є просто димовою завісою на тлі сильного погіршення якості кредитного портфелю найбільшого банку РФ, яке прогнозується в першому півріччі 2026 року.

У принципі, путінська команда могла б заткнути рота голові Сбербанку Герману Грефу, але явище погіршення якості активів банків набуло вже такого масштабу, що його не можна приховувати, тим паче що Сбербанк – це близько 50% банківської системи.

На минулому тижні ЦБР підвищив прогноз щодо вартості кредитного ризику в російських банках у 2026 році й одночасно знизив свої очікування щодо прибутку. ЦБР, на відміну від Сбербанку, був досить скромним в оцінках та обмежився косметичними змінами прогнозів.

А от фактична статистика третього кварталу цього року показала, що прострочені кредити бізнесу в РФ зросли на 5,5%, до 10,4 трлн рублів. Тренд охопив проблемні галузі, проте частина їх кредитів ще не потрапила в негативну статистику.

Наприклад, той же вугільний сектор масово звертався за реструктуризацією влітку 2025 року, ці кредити стали "новими", і тому ще не потрапили в прострочку. Такі ж тренди стосувалися металургів, цивільного машинобудування та ще цілого ряду галузей.

Тож Герман Оскарович Греф цілком усвідомлює, що невдовзі очікує його банк і наскільки швидко паперові прибутки зі звітності розчиняться в проблемному портфелі.

А от ЦБР продовжує носити царю рожеві статистичні звіти, хоча формально й визнає наявність проблеми.

Оригінал