Як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив (частина друга)

Продовження публікації консультантки DataDriven Олени Юрковської, підготовленої за результатами дослідження щодо перспектив розробки в Україні рідкісноземельних мінералів в контексті відповідної угоди з США. Першу частину, де йшлося про частку України у світових запасах та переробленні цих копалин читайте за посиланням.

Структурні та регуляторні виклики

Попри давню історію гірничої промисловості, технологічна база України залишається застарілою. Такі об’єкти, як ЗТМК, працюють нижче потужностей через хронічне недофінансування, а сучасні потужності з перероблення літію та рафінування відсутні – країна переважно експортує сировину.

Більшість феросплавних заводів мають ККД нижче 50%. ESG-стандарти слабкі, що підриває довіру інвесторів. Хоча Україна є учасницею EITI, контроль за дотриманням стандартів, особливо в зонах бойових дій, обмежений.

Найбільший бар’єр – геополітична нестабільність. Бойові дії у стратегічних регіонах (Донеччина, Луганщина, Запоріжжя) ускладнюють розроблення родовищ. Для мінімізації ризиків потрібні нові юридичні рамки, міжнародні гарантії безпеки та дипломатичний супровід.

Створений у 2025 році Фонд реконструкції передбачає спільне управління доходами з ліцензій, однак енергетична волатильність і санкційна невизначеність залишаються стримувальними факторами. На міжнародних форумах 2024 року неодноразово підкреслювалась потреба в чітких правових гарантіях для довгострокового інвестування.

Стратегічні рекомендації для сектору критичних матеріалів України

Щоб Україна могла реалізувати свій потенціал як конкурентоспроможний та стійкий постачальник критичної сировини, країні необхідно перейти від фрагментарних рішень до цілісної державної політики. Така політика має охоплювати реформу ринкових засад (власність, управління), створення надійної регуляторної та ESG-архітектури, мобілізацію інвестицій і міжнародних партнерств, а також розвиток внутрішнього перероблення та інфраструктури доданої вартості.