Авіабомби – нова загроза. Як змінилася тактика російських обстрілів України

Після провалу зимової кампанії зі знищення української енергосистеми у російських обстрілах проглядається зміна тенденцій. Серйозна нова загроза – планерувальні авіабомби. Також не зникли загрози від швидкісних ракет Х-31, далекобійних РСЗВ, дронів-камікадзе Shahed-136, систем С-300.

"У росіян досить багато бомб ФАБ-500, які можна переобладнати в планерувальні. І робити щось на зразок тих бомб, які застосовуємо ми, – каже LIGA.net спікер Повітряних сил Юрій Ігнат. – Це нова загроза, ми шукаємо способи їй протидіяти".

Наскільки серйозними є загрози і як із ними боротися – коротко на LIGA.net.

НОВА ЗАГРОЗА: ПЛАНЕРУВАЛЬНІ АВІАБОМБИ

Росія почала використовувати планерувальні авіабомби – сучасніші з вагою 1500 кг (УПАБ-1500Б) та більш поширені 500-кілограмові, розповідає LIGA.net речник ЗСУ Юрій Ігнат. Вони мають велику бойову частину: для порівняння, у Shahed-136 вона до 50 кг.

РФ робить ці авіабомби на кшталт західних JDAM, які використовує українська сторона, каже LIGA.net головний редактор Defense Express Олег Катков. Для цього звичайні авіабомби (зокрема старі ФАБ-500) обладнують крилами та системою наведення.

Перевага над крилатими ракетами – дешевизна, швидкість виробництва та велика кількість у росіян ФАБів.

За словами Ігната, основна проблема – що російські літаки скидають їх, не заходячи в зону дії української ППО. Наприклад, за 50+ км від кордону, як це відбувається у Сумській області.

"Наші бомби мають меншу бойову частину, але вони високоточні. А російські бомби зазвичай влучають у житлові будинки, – каже спікер Повітряних сил. – РФ завжди робила ставку не на точність, а на масовість застосування. Тому планерувальні бомби несуть загрозу багатьох жертв серед цивільного населення".

Від російських авіабомб вже двічі постраждало прикордонне Білопілля на Сумщині. У ніч на 24 березня по місту випустили 11 авіабомб, на 28 березня – ще одну. Ось так виглядало Білопілля після удару авіабомбами та артилерією наприкінці минулого тижня.

Також авіабомби можуть загрожувати українським військовим на фронті. Наприклад, росіяни можуть бити по опорних пунктах та пунктах зв'язку, які знаходяться за 10-15 км від лінії зіткнення.

За словами Ігната, планерувальні авіабомби – це нова загроза, і способи ефективної протидії ще шукають.

Потенційно боротися з ними можна за двома напрямками.

З носіями. Завдання – відтіснити російську авіацію: тобто розширити за межі кордону та лінії фронту зону, у якій бояться літати літаки РФ. Теоретично для цього є такі варіанти:

1. Далекобійні ЗРК. Це могли б зробити американські системи Patriot чи європейські SAMP-T. Але їх не вистачить, щоб покрити протяжність усього кордону та фронту. І цей варіант не підійде для "передка", оскільки там ці ЗРК відразу ж стануть ціллю.

2. Удари по аеродромах. За словами Каткова, для відтіснення потрібно знищувати аеродроми у радіусі 300 км від кордонів. Для цього потрібні далекобійні ракети у великій кількості – їх Україна поки що не має.

3. Сучасні західні літаки. Це найкращий варіант, каже Ігнат. Винищувачі можуть використовувати далекобійні ракети класу "повітря-повітря" – ті ж AIM-120 AMRAAM із дальністю до 180 км.

Блокування виробництва бомб. За словами Каткова, зараз за залишками авіабомб у Білопіллі належить з'ясувати, які компоненти використовують росіяни. А далі – працювати із західними партнерами, щоб перекрити канали постачання обладнання.

ЗАГРОЗИ, ЯКІ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ: Х-31, "ШАХЕДИ", РСЗВ, С-300

Ракети Х-31П росіяни застосовують із початку великої війни. Навесні ними били по Одесі (14 березня) та Херсонській області (у ніч проти 28 березня).

Ці ракети схожі на американську ракету Harm, що використовується Україною, і наводяться на сигнал радіолокаційних станцій систем ППО, говорить LIGA.net Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, ексзаступник голови Генштабу з питань Повітряних сил ЗСУ.

За словами Ігната, Х-31П важко збити через їхню високу швидкість. Теоретично це можна спробувати, але тоді потрібно тримати ввімкненою РЛС, на яку і наводиться Х-31П.

"Більш дієво – вимикати РЛС, – розповідає спікер. – Але Х-31П не так часто застосовується, це не масова історія. Їх запускають якраз, щоб змусити нас відключити систему ППО і завдати удару".

Також можна використовувати "дублера", каже Романенко: вмикати стару РЛС, щоб ракета наводилась на неї, а не на основну ціль.

Генерал-лейтенант не вірить у сценарій, що росіяни можуть запустити Х-31 масово, "відключити" багато українських РЛС і направити в шпарину російські літаки. "Вони рік мають перевагу у кількості та якості літаків, але цього не зробили. Чому? Тому що у них немає можливостей на таку операцію", – каже Романенко.

Але найкращий варіант – як і у випадку з авіабомбами – витісняти літаки-носії, переконаний Катков: "Щоб ворог не запускав ракети Х-31П, потрібні сучасні західні винищувачі".

РСЗВ та системи С-300 росіяни продовжують використовувати по прифронтових та прикордонних містах: удар з "Урагану" по житловому будинку в Запоріжжі, обстріли з С-300 агломерації Слов'янськ-Краматорськ.

Снаряди від РСЗВ збити неможливо, від запуску до прильоту кілька десятків секунд, пояснює Ігнат. Тому ключове тут – попереджати населення, коли є дані щодо готовності запусків.

Ракети С-300 росіяни використовують як альтернативу дефіцитним балістичним ракетам, додає речник Повітряних сил. Їхня дальність обмежена – 150 км, але окупанти б'ють, як правило, ще ближче, оскільки точність губиться з кожним кілометром.

"Збити ракету С-300 неможливо. Навіть якби ми намагалися збивати їх із Patriot, росіяни пускали б тисячі своїх С-300, щоб витратити наш боєзапас, – пояснює Ігнат. – Боротися з ними треба, як і з РСЗВ. Діставати установки ракетами Harm, HIMARS, артилерією, дронами-камікадзе. Це безперервний процес – щоразу ми бачимо у зведеннях Генштабу дані про знищені ЗРК або РЛС".

Дрони-камікадзе Shahed-136 Росія, ймовірно, почала отримувати регулярно, але невеликими партіями, кажуть у британській розвідці. Лише у березні їх запустили понад 70 штук. Останній приклад – атака 15 дронами в ніч проти 28 березня, 14 із них були збиті.

Більш успішною була атака на Кривий Ріг у ніч проти 24 березня. Тоді силам ППО вдалося збити лише один із шести дронів. За словами Ігната, протистояння "шахедам" – постійний процес: росіяни шукають нові методи та маршрути для безпілотників.

"Бій – це щоразу оновлена ситуація. Завтра не буде, як сьогодні, – пояснює різницю у результатах генерал Романенко. – Противник шукає протидію, а ППО – це все ж таки оборона".

Щоб ефективно протистояти Shahed, потрібно відходити від тактики реагування на загрозу, впевнений Романенко: "Необхідно бити по місцях запуску, знищувати обслугу цих дронів. Діяти на випередження".

Читайте також: Розбір | "Потужніші за F-16". Що вміють літаки F/A-18 Hornet, які просить Україна