Бурячок, Домкрат чи Горець. Як обрати крутий позивний для військового

"Позивний не має бути крутим. Він має бути містким і коротким. Бажано – з відкритих складів. Як у мене: "Че-ре-па-ха". Так у 2015-му на шахті "Бутівка" вчив новобранців 93 бригади один з писарів", – розповідає LIGA.net ветеран Збройних Сил із позивним "Ангел".

Запити "позивний для військових" та "як вибрати крутий позивний" входять до топу Google-запитів, пов’язаних із військовою тематикою.

У навчальному центрі багато хто з нових військових просто зависає, коли питаєш про позивний, підтверджує LIGA.net колишній керівник навчального центру ДУК "Правий сектор" Микола "Беркут".

Як обрати позивний, для чого він потрібен військовим і що насправді робить псевдо крутим – LIGA.net розбиралася коротко.

"Лєший", іди додому". Для чого потрібні позивні

Позивний потрібен з кількох причин. Перша – приховати офіційні дані. За часів УПА під псевдо повстанці приховували свою особистість, щоб їх не могли вирахувати російські спецслужби. У радянській армії цього не було. А от повстанцям треба було конспіруватися – для власної ж безпеки, розповідає LIGA.net старший лейтенант 47 ОМБр "Маґура" Микола Мельник.

Традиція псевдо в російсько-українській війні тягнеться саме з тих часів, додає Микола "Беркут". Тому в українському націоналістичному русі дуже прижилась традиція обирати "історичні" псевдо – на честь видатних командирів УПА чи козацьких лідерів. "Це підтверджує тяглість нашої боротьби", – каже він.

Друга причина, з якої потрібен позивний, – для зручності зв'язку. Рація в режимі розмови працює дуже короткий проміжок часу, тому за одне натискання тангенти потрібно встигнути в загальному ефірі озвучити максимум інформації для конкретного адресата.

"У рацію незручно казати: "Володимире Фердинандовичу, підійдіть на командно-спостережний пункт роти, будь ласка". "Лєший, іди додому" – швидше і коротше", – зазначає "Ангел".

Позивний – це економія часу, наголошує Мельник. У бойових умовах "економія часу – це завжди економія крові українців".

Козаччина, мрії, професії. Як обрати позивний

У позивних часто відображається те, про що люди мріяли у дитинстві, розповідає LIGA.net офіцер 59 бригади Сергій Цехоцький. "Впливають юнацькі роки. Те, як людина себе бачить. Багато асоціюють себе із тваринами, наприклад", – каже він.

Позивний допомагає вдягти маску, яку завжди хотів на себе приміряти, але у цивільному житті для дорослого дядька це наче вже не солідно, зазначає "Ангел". У війську – можна. Тут ніхто не засуджуватиме. Тому, наприклад, "Джокерів" і "Бетменів" від початку війни у 2014 році він зустрічав з кілька десятків.

Похідні від тварин і птахів – теж дуже популярні у Силах оборони, додає "Беркут": багато "Котів" і "Вовків", серед жінок – "Мишок".

Свій позивний він обирав, ще коли у юності долучився до організації "Тризуб". "Подумав, що беркут – достатньо автентичний український птах. Плюс — на той час птахи були в тренді. І моє кредо було таке: "Як не заклюю, то принаймні на голову на...еру", – каже він.

Ще одна популярна серед військових історія – професії. У медиків бувають "Хірурги", у водіїв – назви автівок. Можливі варіації на тему цивільного хобі або етнічної приналежності. 

Інший варіант – чиста козаччина: одне слово влучно описує людину, її вподобання, звички чи зовнішній вигляд, кажуть військові.

Традиційний спосіб отримати позивний – це коли його тобі дають побратими, додає Мельник. Так було ще на Запорізькій Січі. Зараз через плин кадрів і брак часу командири не встигають цим займатися, тож позивні часто обирають люди самі.

Коли людина висока і кремезна, хтось може назвати її "Малюком", додає Цехоцький, і псевдо прикипає до бійця. У підрозділі має побратима з позивним "Пісня" – отримав через веселу вдачу.

Боєць 5 ОШБр Володимир Бєляєв псевдо обирав за складнішою формулою. Спочатку хотів називатись "Ятаб" – "Батя" навпаки. Але обрав інший варіант: "Колись вигадав для себе вислів, на який орієнтуюся в житті, – вища освіта на інтелект не впливає. Англійською – higher education does not affect intelligence. Вирішив взяти перші літери з перших трьох слів – так вийшов HED".

Оксана "Скеля" – медик однієї з бригад – з тих, кого назвали. Каже, не мала псевдо кілька місяців. Побратими кілька разів накидували варіанти, але вона їх відкидала. "Веселку", наприклад.

"Зрештою побратими назвали "Скеля", – розповідає вона. – Бо одна дівчина у роті. І ще через характер – як граніт".

"Беркут" вже перед відправленням з навчального центру підганяв одного бійця визначатись – часу до виїзду лишалось обмаль: "Кажу: придумай псевдо, бо, блін, завтра запишу тебе "Бурячком", так і будеш ходити. Він такий: "Бурячок"? Підходить! Записуй".

"Треба буде ремонтувати машину – дізнаєтеся, чому такий псевдо", – віджартовується боєць ТрО з позивним "Домкрат". За цим кремезним чоловіком позивний закріпився після того, як він власноруч підіймав машини: "А почалося з того, що носив розкладачки та ліжка. Хлопці удвох тягли, а я – сам".

"Називатиму тебе – "Горець". Що робить позивний крутим

Головне – не ставитися до вибору позивного надто серйозно: не факт, що він прилипне на все життя. Тому що іноді не ти обираєш позивний, а він — тебе, наголошують військові.

Якщо людина приходить із позивним, який складно чітко і швидко вимовити або він просто не пасує військовому, то псевдо трансформується.

Одному з підлеглих Мельник дав псевдо під час боїв на Київщині. "На нас нарвалася російська ДРГ, почалася стрілянина, – каже він. – Боєць почав бігати абсолютно без користі. Я йому після цього сказав: "Називатиму тебе "Горець". Ти просто безсмертний якийсь".

Боєць 112 бригади, оперний співак та актор театру Георгій Нечаєв на початку великої війни мав псевдо "Артист", яке побратими перетворили на "Оперу". Зізнається: із цим псевдо зжився не одразу. Хоча сам кілька разів давав позивні побратимам:

Іноді військовим вдається робити радіоперехоплення ворога, і там чутно, як вони називають один одного. Цехоцький каже, що вони часто прив'язують себе до персонажів мультфільмів. Багато образів беруть з пропаганди: "Матросов", "Павлік Морозов".

Позивні росіян також часто "скочуються" у слов'янську міфологію, додає Мельник. Враховуючи, що чимало військової термінології збігається із визначеннями росіян, наполягав, щоб бійці по рації говорили українською: "Мова – ідентифікатор. Навіть запроданці з давно окупованих територій мають вже трохи іншу мову".

"Як накосячиш, так і називатимуть" – дуже розповсюджена схема появи позивних, каже "Беркут". Але, додає, не позивний створює образ людини. Людина формує сприйняття позивного.

Тому варто приділяти більше уваги не вибору псевдо, а підготовці. "Якщо маєш крутий позивний, але погану підготовку, можеш стати Героєм України посмертно, – каже "Ангел". – Героїзм потрібен, коли хтось на своїй ділянці роботи налажав. Треба готуватись і якісно виконувати роботу. А позивний – він прилипне сам".