Зміст:
  1. "Винні правкотерористи". Як СН пояснює перерву
  2. "Дитячі аргументи і брак голосів". Реакція опозиції
  3. Мобілізація, УПЦ МП, євроінтеграція. Чим ризикують

Верховна Рада третій тиждень простоює під час війни. Неочікувано для самих нардепів парламент скасував одразу три засідання, призначені на 6-8 березня. Наступне має відбутися 14 березня, на порядку денному – нелегітимні вибори в Росії.

Дивіться нас на YouTube: пояснюємо складні речі простими словами

У Слуги народу немає голосів, і це єдина причина, чому засідання переносять, говорить LIGA.net нардеп Ярослав Железняк (Голос). 

У владній фракції відповідають: перерва була пов'язана із необхідністю поїхати на фронт. А заяви про відсутність голосів – це маніпуляція, переконує LIGA.net голова фракції СН Давид Арахамія.

Насправді це реакція на "правкотерористів", каже співрозмовник LIGA.net у СН. Так там називають нардепів від опозиції, які "вимагали необмежені відрядження за кордон". А поки цього не буде – нібито погрожували ставити на голосування кожну правку, зокрема, до проєктів про мобілізацію і заборону УПЦ МП.

"Торгуватися" зa голоси СН, як стверджує Арахамія, не збирається. Але проблема в тому, що частина законопроєктів не може чекати. 

Чому виникла криза і до чого може призвести – розбір LIGA.net

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

"Винні правкотерористи". Як СН пояснює перерву

Не під запис у СН пояснюють: причина простою Ради – в тому, що депутати з опозиції обіцяли саботувати голосування. Але жодних важливих проєктів за ці дні "приймати і не було потреби".

На погоджувальній раді критики скасування засідань погрожували, що не пропустять жодного другого читання, пояснює LIGA.net голова фракції Слуга народу, нардеп Давид Арахамія. 

А всі перші читання – проводити виключно за повною процедурою з обговоренням та перервами. І так, доки не почнуть випускати всіх за кордон – без жодних умов та правил, додає Арахамія. 

Засідання Верховної Ради (Фото – пресслужба парламенту)
Засідання Верховної Ради (Фото – пресслужба парламенту)

"Їм треба для себе відповісти: вони хочуть важливі закони чи сцену для свого маленького театру. Бо я – за важливі закони, як ми і робили всі ці роки. І, до речі, треба подивитись їхню статистику голосувань. Зазвичай там 90% "утримався", – каже він.

Ще одне джерело у СН називає цих депутатів "правкотерористами". Втім, визнає: будь-які затягування – це погано.

"Це неефективне використання роботи Верховної Ради. Але позиція опозиційних фракцій – що в абсолютно всіх законах будуть ставити всі правки. Просто з врєдності", – говорить співрозмовник.

Скасування трьох засідань на початку березня нічого не "зламало" у ситуації в державі, пояснюють у монобільшості.

Основний важливий законопроєкт із семи пунктів, з яким треба було встигнути за дедлайном до зустрічі у Брюсселі, – про лобіювання. І його встигли ухвалити 23 лютого – до перерви. Голоси "за" віддали 236 народних депутатів. У Європі це побачили. 12 березня Європейська комісія оголосила, що підготувала переговорні рамки, необхідні у процесі просування України до членства у ЄС.

Закиди, що справжня причина скасування засідань – відсутність голосів, у монобільшості відкидають. Але опозиційні депутати не погоджуються і попереджають про небезпеки такої роботи Ради.

"Дитячі аргументи і брак голосів". Реакція опозиції

Про скасування засідань у березні нардепи дізналися незадовго до їхнього початку. Багато з депутатів якраз поверталися в Київ.

Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки Роман Костенко (фракція Голос) отримав відповідний дзвінок у дорозі з відрядження на півдні, де працював з військовими.

Незадовго до цього Костенко не зміг поїхати у відрядження в Мюнхен: "Уже їхав на вокзал, і мені сказали: все, нікуди ти не їдеш". 

Немає жодного планування, всі рішення ухвалюють в останній момент, бо комусь щось захотілося, говорить LIGA.net Костенко: "А ми не так часто працюємо, щоб ще й скасовувати ці засідання". 

У владної фракції немає голосів, і це – єдина відповідь, чому засідання переносять, переконує LIGA.net нардеп Ярослав Железняк (Голос). Але до компромісів з опозицією СН ще не готова. 

Натомість шукають союзи з ексчленами ОПЗЖ, додає LIGA.net нардепка Юлія Клименко (Голос). І називає це саботажем роботи Ради, а розмови про відрядження – "дитячими аргументами".  

"Монобільшість останній рік дає до 170 голосів в середньому. І це означає, що Слузі народу потрібна коаліція, – говорить Клименко. – Поки вони створили негласну – з ОПЗЖ. Але вони будуть нести за це політичну відповідальність".

Відповідають в опозиції і на закиди Слуг народу щодо вимог про закордонні відрядження. З цим є проблеми, але питання поїздок за кордон не стосується розгляду законопроєктів і правок до них. 

Про те, що монобільшість остаточно "розвалилася", каже LIGA.net і нардеп Олексій Гончаренко (ЄС). Звинувачення від влади у "тероризмі правками" називає брехнею.

"Нам всім говорять, що найважливіший законопроєкт у Раді зараз – про мобілізацію. До чого тут опозиція, якщо 7 лютого він був прийнятий у першому читанні? 21 лютого закінчився термін подачі правок. І тільки вчора, 12 березня, комітет з нацбезпеки, в якому голова – зі Слуги народу, почав розглядати правки", – каже він. 

На 14-й правці засідання комітету закрили. Тривало воно менше ніж годину, і розгляд мали продовжити 13 березня. Але зранку скасували. "Хто ж тут не хоче працювати?" – питає нардеп. 

Велика кількість правок не повинна зупиняти роботу. Проєкти мають проходити обговорення, роботу у комітетах з правками й голосування. Навіть якщо правок багато, наголошує Клименко. 

"А урядові проєкти часто приходять дуже низької якості і їх треба допрацьовувати. Голова найбільшої фракції хоче сказати, що депутати у залі не можуть робити свою роботу? І якщо проблема з правками, то чому не поставити законопроєкти у першому читанні, де немає правок?" – питає Клименко.

Повноцінні чотири засідання Верховної Ради мають відбутися наприкінці березня. Але і вони були під питанням, кажуть в опозиції.

Мобілізація, УПЦ МП, євроінтеграція. Чим ризикують

Вже зараз у Раді лежать декілька важливих законопроєктів – зокрема мобілізація, правки до якої зараз розглядають у комітеті, та заборона діяльності московського патріархату в Україні. 

Ухвалення деяких законів підв'язане під те, що уряд обіцяв в рамках євроінтеграції і запуску переговорної рамки з ЄС. А також з виконанням умов МВФ і Світового банку. 

Затягувати роботу над ними небезпечно, пояснює Клименко.

"Якщо б ми не проголосували закон про лобізм вчасно, то нам би навряд чи погодили переговорну рамку з ЄС. Верховна Рада повинна збиратися мінімум 10 днів на місяць", – говорить депутатка. 

Верховна Рада (Фото: Офіс президента)
Верховна Рада (Фото: Офіс президента)

Чекають свого часу також питання внутрішньої політики. Костенко розповідає, що до парламенту звернулася Запорізька військово-цивільна адміністрація. Просять дати додаткові повноваження.

"У них зараз застопорилося дуже багато питань, бо не збирається обласна рада. Ми мали надати їм ці повноваження. Це питання функціонування цілого регіону", – наголошує Костенко. 

Втім, порядок денний роботи Ради, який отримали нардепи, не містить цих законопроєктів. Натомість 14 березня пропонують голосувати за ратифікації нових угод та виходи зі старих. 

"Повинен бути реальний порядок денний, – додає нардепка. – А не просто збір того, що пройшло через комітети. Програма правлячої фракції не відповідає реальним потребам суспільства".

Голова фракції СН переконує: якщо треба, можуть збиратися і щодня або ж "навпаки, взагалі не збиратись досить тривалий час".

Потрібен перехід в нормальний режим діалогу, як це "було останні півтора року", вважає Арахамія: "Це взагалі не має нічого спільного з відсутністю або з присутністю голосів – це чиста маніпуляція".