На підсумковій пресконференції президент Володимир Зеленський заявив, що у наступному році Україна буде збільшувати виробництво БпЛА. Прогноз президента дослівно звучить так: "Будуть отримувати наші бригади вітчизняні дрони. Щодо виробництва – мільйон дронів наступного року ми виробимо".

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

У цей же день заступник міністра оборони Іван Гаврилюк в коментарі BBC висловив думку, що дрони-камікадзе мають у 2024 році компенсувати брак снарядів. "Тому в Україні ухвалили рішення вирішувати ці питання шляхом створення потужного виробництва БпЛА", – додав він.

У листопаді головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в інтерв'ю журналу The Economist зазначив, що для виходу з глухого кута потрібні нові технологічні рішення. Після слів Зеленського про "мільйон дронів" логічно зробити висновок, що технологічний прорив військово-політичне керівництво держави вбачає у новій кількості та – можливо – новій якості дронів.

"Безперечно, безпілотники – один із геймченджерів цієї війни, – говорить керівниця defense tech кластеру Brave1 Наталя Кушнерська в коментарі LIGA.net. – Для Brave1 напрям безпілотних літальних апаратів є одним з пріоритетних – з понад 820 поданих на платформу розробок 20% – це безпілотники. Окрім того, ми зараз ведемо активно роботу для розвитку сегменту боєприпасів для БпЛА".

Проте масштабування нових технологічних розробок не відбувається миттєво. Чи є шанс запустити нові зразки в серійне виробництво у найближчому майбутньому?

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях

(НЕ) ЗГАЯНИЙ ЧАС

Те, що БпЛА здатні змінювати правила гри в цій війні, стало зрозуміло ще у 2022 році, коли українські військові почали масово використовувати так звані мавіки. Але пізніше ініціативу перехопили росіяни. Влітку цього року керівниця ГО "Центр підтримки аеророзвідки" Марія Берлінська в коментарі LIGA.net говорила:  "У кого буде більше якісних дронів – той виграє війну".

Крила перемоги. Чи здатні виробники зброї дати фронту стільки дронів, скільки потрібно
Фото: MARKIIAN LYSEIKO/EPA

Берлінська била на сполох: "Якщо ми не дотягуємо і до 10 000 на місяць, то у росіян, за нашими оцінками, це 45 000 – 50 000". Міноборони на ці закиди відповідало вустами свого радника Олександра Дмітрієва: "Міноборони купує зрілі рішення. Ми не будемо купувати гівно та ганчірки для воїнів".

Минуло кілька місяців. Україна так само відстає від ворога щодо  виробництва роботизованих систем.

ДОВІДКА
За підрахунками засновника компанії DroneSpace Максима Шеремета, українські компанії виготовляють щомісяця приблизно 50 000 FPV-дронів, росіяни – вшестеро більше.

Простий математичний підрахунок: за наявних темпів виробництва РФ протягом 2024 року випустить 3,6 млн дронів. А українська "крилата мета" – один мільйон.

Утім, сказати, що держава нічого не зробила протягом 2023 року, не можна. "За цей час прибрали майже всі блокери для розвитку ринку БпЛА: ввели fast-track для безпілотників, створили полігон для навчання пілотів та тестування дронів. Усунули зайву бюрократію, спростили допуск для експлуатації та багато іншого", – перелічує керівниця defense tech кластеру Brave1 Наталя Кушнерська.

Зміни, що відбувалися протягом 12 місяців, можна характеризувати як вибухове зростання сегменту БпЛА. Наталя Кушнерська нагадує, що у 2022 році виробники лише семи зразків БпЛА могли отримувати державні контракти. Сьогодні це майже 60 зразків. Якщо порівнювати виробництво з минулим роком, то у 2023 році, за її оцінкою, воно зросло більш ніж у 100 разів.

Але навіть цього виявилося замало, щоб виграти гонку виробництв. Чи є хоч якийсь шанс у наступному році досягти паритету?

ПЕРЕХІД З КІЛЬКОСТІ В ЯКІСТЬ

"А нам і не потрібен паритет у засобах, які є зараз, – говорить LIGA.net Максим Суботін і пояснює свою точку зору: – Коли ми говоримо про паритет, то порівнюємо кількість. Але у нас з ворогом різна ресурсна база. Тому нам потрібна нова якість. Нам необхідно в технологічному плані бути на крок попереду".

Крила перемоги. Чи здатні виробники зброї дати фронту стільки дронів, скільки потрібно
Фото: Hannibal Hanschke/EPA

Це не просто думка пересічного експерта. Розробка компанії UA Dynamics, до якої безпосередньо причетний Суботін, – ребостійкий багаторазовий ударний безпілотник літакового типу Punisher саме і є прикладом нової якості.

У цієї розробки кілька унікальних характеристик. Одна з них – економічна ефективність.  Боєкомплект Punisher вартує $100. Для порівняння: вартість найдешевшого варіанта дрона-камікадзе – $300-400. Не кажучи вже про те, що такі крилаті безпілотники значно вигідніші за артилерію – ціна одного 155 мм боєприпасу, що нам поставляють європейські партнери, близько 4000 євро.

Чи вважає Максим Суботін, що Україні варто робити ставку саме на його дітище?

Може, мені й хотілося б так сказати, але давайте об’єктивно: у нас має бути достатньо зброї різного типу для виконання різних оперативно-тактичних завдань", – говорить він.

Військовим потрібні і БпЛА літакового типу, і модернізовані FPV, і баражувальні боєприпаси. Але чи є шанс налагодити масове виробництво великої номенклатури дронів нового зразка? Так, за останні два роки в Україні з’явилося більше сотні перспективних стартапів. Але для масштабування нових технологічних розробок потрібні сучасні виробничі потужності.

В ідеалі, український ВПК має налагодити виробництво повного циклу елементів, з яких складається дрон. А з цим проблеми. В Україні майже не виготовляють електричні двигуни, гвинти, регулятори, пластик для корпусів тощо.

За оцінками всіх опитаних LIGA.net експертів, 90% безпілотних проєктів — це великовузлове складання. Комплектовання – або європейське, або китайське. Останнє – дешевше в рази. І це може виявитися пасткою.

КИТАЙСЬКИЙ ВИКЛИК

З огляду на дружні стосунки Китаю з Росією, не виключено, що країна-агресор намагатиметься зірвати постачання китайських виробників до України. Зрештою, російський ВПК також потребує того самого комплектовання у безмежній кількості.

Вже зараз українські виробники дронів скаржаться на зрив термінів постачання з боку китайських партнерів та на великий відсоток браку. Важко сказати, що це – витончена форма економічної диверсії чи тимчасові складнощі.

Але в будь-якому разі, тотальна залежність від китайських підприємств — це проблема. Розгортання власного виробництва на території України в умовах війни – ризиковий шлях для будь-якого інвестора. Який вихід?

Крила перемоги. Чи здатні виробники зброї дати фронту стільки дронів, скільки потрібно
Фото: OLEG PETRASYUK/EPA

"Формула перемоги" від Максима Суботіна виглядає так. Українська військово-промислова група компаній має розгорнути виробництво критичної номенклатури для дронів різних класів у десятках локацій в європейських країнах. У деяких випадках це призведе до збільшення вартості виробів. З іншого боку, буде створене значно коротше логістичне плече, порівнюючи з "китайським варіантом".

Можливо, існують й інші версії подолання тих чи інших ризиків, які не розголошуються. Сьогодні нам складно проаналізувати всі можливості, скажімо, українського Мінстратегпрому. Але керівництво цієї держструктури налаштовано оптимістично. Зокрема, міністр Олександр Камишін дав зрозуміти, що мільйон дронів на 2024 рік — це навіть не стеля можливостей.

Коментуючи заяву Зеленського про "мільйон дронів", Камишін написав у Telegram:  "І це йдеться тільки про FPV-дрони. Окрім FPV-дронів ми вже спроможні виробити в наступному році більше ніж 10 000 ударних дронів середньої дальності (сотні кілометрів), та 1000+ дронів з дальністю понад 1000 км. Всі виробничі спроможності готові, контрактація на 2024 рік розпочинається".

КАДРОВИЙ ГОЛОД

Уявімо, що все йде за планом Мінстратегпрому. Наступна проблема – чи вистачить Україні технічного персоналу для підтримки виробництв і обслуговування готової техніки.

У цьому сегменті ВПК залучено 1000 інженерів. Засновник компанії DroneSpace Максим Шеремет вважає, що галузі не вистачає ще близько 5000 інженерів. А українські виші випускають лише десятки дипломованих спеціалістів на рік – до 2023 року великого держзамовлення на інженерів за спеціальністю "авіоніка" не було.

Тому сьогодні виробники дронів залучають до себе всіх, хто володіє основами робототехніки та вміє тримати паяльник. Висококваліфікованих фахівців компанії шукають місяцями по всьому світу.

І все ж таки ситуація з кадрами не така критична, як може здатися на перший погляд.

Завдяки робочій групі, створеній за участі Міноборони, Мінстратегпрому, Мінцифри та Генштабу, у виробників з’явилась можливість забронювати інженерів або виробничий персонал. Це дає можливість максимально ефективно використовувати кваліфіковані кадри", – говорить Максим Суботін.

Що більше дронів буде на балансі ЗСУ, то більше знадобиться операторів безпілотників. За останній рік в Україні з’явилося багато шкіл операторів. Але Міноборони майже не оформлює держзамовлення на навчання військових у недержавних тренінгових центрах.

Крила перемоги. Чи здатні виробники зброї дати фронту стільки дронів, скільки потрібно
Фото: OLEG PETRASYUK/EPA

Виконавчий директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) Максим Полив’яний під час круглого столу на цю тему пояснив, що Міноборони не має нормативного підґрунтя для того, щоб окремо укладати контракти на закупівлю послуг з навчання". Бо відсутні державні програми навчання на кожний конкретний зразок БпЛА.

Навчальні центри Збройних Сил – поки що – також не можуть підготувати необхідну кількість екіпажів БпЛА, потреба перевищує їх можливості, каже LIGA.net директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. Крім того, якість підготовки екіпажів на різних безпілотниках нерівномірна.

Щоб пришвидшити підготовку, командири підрозділів часто звертаються безпосередньо до виробників БпЛА із проханням навчити військовослужбовців користуватись їхніми виробами. Зазвичай, виробники не відмовляють.

"Більшу частину військовослужбовців ми навчаємо власним коштом, але не всіх. Якщо наші комплекси замовляють благодійні фонди або ж Міністерство цифрової трансформації, вони покривають збитки на навчання", – ділиться із LIGA.net представник компанії DeViRo, яка розробляє розвідувальний безпілотник "Лелека-100".

Але такий варіант глобально не вирішує проблеми. По-перше, для виробників це дорого. У випадку "Лелеки", наприклад, вартість навчання екіпажу з трьох осіб може сягати 290 000 грн. Покривати масову підготовку власним коштом компанії не можуть.

По-друге, таке навчання не завжди є повноцінним. Тому що інструктори мають навчити не лише механічно користуватись виробом, а й пояснити особливості роботи в умовах війни. "Цивільна людина може просто не знати деяких нюансів того, чим є бойові дії. І вчитиме оператора помилковим діям. Це буквально може становити загрозу життю та здоров'ю", – каже Максим Суботін.

По-третє, самі військовослужбовці не завжди зацікавлені у підготовці за межами військової системи – вона не є підставою для отримання військово-облікової спеціальності. Без якої вони не отримують доплату у розмірі близько 10 000 грн (300% окладу), яка передбачена за сертифікацію.

Крила перемоги. Чи здатні виробники зброї дати фронту стільки дронів, скільки потрібно
Фото: OLEG PETRASYUK/EPA

Вихід, з точки зору експерта, полягає у приватно-державному партнерстві. Кожен контракт на закупівлю БпЛА у виробника має передбачати декілька сесій навчання для представників ЗСУ. "Безпосередньо виробник має розписати програму навчання – час, теорія, практика, все це має прописуватися в контракті та здійснюється безпосередньо виробником", – наголошує Максим Полив’яний.

 "Потрібно створювати альянс між провідними компаніями-виробниками та державою, щоби вирішувати той клубок проблем, який утворився навколо підготовки екіпажів, – погоджується Згурець. – Та шукати можливості створення сертифікованих шкіл і центрів підготовки".

ЩАСЛИВЕ ПЕРЕДБАЧЕННЯ

Проблем з виробництвом БпЛА безліч, проте всі вони можуть бути вирішені за умови правильно побудованого приватно-державного партнерства. Такого взаєморозуміння між виробниками і чиновниками, як сьогодні, в Україні не було за всю її історію.

У наступному році лише з держбюджету на дрони буде витрачено понад $1 млрд (для порівняння: у 2022 році таким був весь оборонний бюджет країни). Підрахувати загальну суму коштів, які будуть спрямовані на виробництво БпЛА, вкрай складно. Майже щодня з'являється інформація про черговий волонтерський проєкт та приватні інвестиції.

Підсумок: протягом року Україна здатна не тільки випустити мільйон БпЛА, а й зробити черговий технологічний стрибок.  Як сказав голова Укроборонпрому Герман Сметанін: "Люди працюють, усі вмотивовані та хочуть у*бать по тій Москві, щоб там мало нікому не здалося".