Зміст:
  1. ВІДКРИТТЯ ПЕРЕГОВОРІВ – ГОЛОВНА ПЕРЕМОГА
  2. ПИТАННЯ НА 50 МЛРД ЄВРО
  3. ЗВОРОТНИЙ БІК. ШАНТАЖ СТАЄ ПРИВАБЛИВИМ

Україна отримала на саміті ЄС довгоочікуване відкриття переговорів про членство, яке погрожував заблокувати прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Гірша ситуація – з виділенням макрофінансового пакета на 50 млрд євро. Та легітимізацією шантажу в Європі.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

"Добре, що відкрити переговори вдалося, – каже LIGA.net голова комітету Верховної Ради з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе (фракція Євросолідарність). – Але Орбан жодним чином не відмовляється від своїх підходів шантажу".

Як пройшов саміт ЄС, чому в історії успіху для України є зворотний бік медалі та ризик для Європи – розбиралась LIGA.net.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

ВІДКРИТТЯ ПЕРЕГОВОРІВ – ГОЛОВНА ПЕРЕМОГА

За місяць до саміту Орбан замінував всю політику ЄС щодо України. Погрожував не погодитись ні на відкриття переговорів про членство, ні на макрофінансовий пакет на 50 млрд євро.

Приводи продукував різні – від незадоволення становищем угорської нацменшини на Закарпатті до нібито неготовності України.

Справжньою метою Орбана було виторгувати гроші з фондів ЄС, які Брюссель заморозив за антидемократичні практики в Угорщині, пояснювало європейське дипломатичне джерело Politico.

Протягом місяця європейці, українські урядовці, президент Володимир Зеленський та навіть закарпатські угорці намагалися переконати Орбана не блокувати рішень щодо України.

(Не) перемогли Орбана. Що означають для України рішення саміту ЄС
Володимир Зеленський та Віктор Орбан (фото – Офіс президента)

Декілька разів із ним зустрічався голова Євроради Шарль Мішель, запрошував на вечерю президент Франції Емманюель Макрон. На саміті Мішель, Макрон, голова Єврокомісії фон дер Ляєн та канцлер Німеччини Олаф Шольц вмовляли Орбана за робочим сніданком.

На поступки пішла й Єврокомісія: напередодні саміту розблокувала Угорщині 10 млрд євро – із близько 30 млрд євро заморожених.

Але в день саміту Орбан до кінця не погоджувався давати зелене світло на переговори. Все вирішилося в останній момент.

За даними Politico, Шольц запропонував Орбану покинути залу під час голосування. Прем’єр Угорщини вийшов, утримався від голосування – і відкриття переговорів ухвалили без нього.

"Це була гра великої кількості рук на інструменті, оркестр, – каже LIGA.net Климпуш-Цинцадзе. – І ми отримали так зване конструктивне утримання: коли Орбану запропонували вийти із зали, а інші 26 членів проголосували це рішення для України".

(Не) перемогли Орбана. Що означають для України рішення саміту ЄС
Шарль Мішель та Олаф Шольц (фото – EPA-EFE/OLIVIER HOSLET)

Рішення про відкриття переговорів дає початок технічній роботі Єврокомісії, пояснює LIGA.net Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і фахівчиня з відносин Україна-ЄС.

Вже у понеділок 18 грудня Комісія почне скринінг українського законодавства – перевірку на відповідність нормам ЄС. "Україна протягом року робила самооцінку, селф-скринінг. Подивимось, наскільки наші оцінки співпадатимуть", – каже Мовчан.

Наступне голосування має відбутися вже у березні 2024-го, додає вона. Єврокомісія має дати висновок щодо прогресу України з чотирьох рекомендацій та широкого листопадового звіту.

У разі позитивної оцінки саміт ЄС має відкрити переговори по суті: ухвалити переговорну рамку – визначити кластери.

ДОВІДКА
Переговори про членство фактично є адаптацією українського законодавства до ЄС. Законодавство ЄС розділено на 35 розділів, які об’єднані у групи – кластери. Їх шість: засадничий або fundamentails (судова система, юстиція тощо), конкурентоспроможність, внутрішній ринок, зелена політика, сільське господарство, зовнішні відносини.

"Кластер – це група розділів. Щоб не відкривати кожен розділ окремо, відкривається одразу кластер, –  пояснює Мовчан. – Але закриватися кожен розділ, які входять до кластера, буде окремо".

Найкраща ситуація в України з кластером зовнішньої політики, найскладніша – з fundamentials, додає Мовчан.

"Нас чекає дуже інтенсивна робота. Навіть за оцінками України, зроблено приблизно третину від загального обсягу роботи, – каже вона. – Якщо у процесі переговорів ми щось погане зробимо і відкатимо реформи, то розділ може відкриватися назад".

У процесі переговорів буде безліч голосувань, зокрема про відкриття нових кластерів, уточнює Мовчан: "Ми будемо жити від вимоги до вимоги, але це будуть вже технічні переговори. На саміті було політичне рішення запустити процес".

Всього Україні треба імплементувати 2700 європейських актів, попереджає прем'єр Денис Шмигаль. Завершення переговорів і членства України в ЄС реально очікувати ближче до 2030 року, прогнозувала пані посол ЄС Катаріна Матернова.

І дуже багато буде залежати від війни, вважає Мовчан. Адже остаточне рішення про включення України до ЄС буде політичним. На нього мають погодитись всі держави-члени Союзу.

ПИТАННЯ НА 50 МЛРД ЄВРО

Але на другий день саміту, 15 грудня, Орбан заблокував макрофінансовий фонд Україні на 50 млрд євро – Ukraine Facility. Він складається з грантів та кредитів, передбачає план реформ для України та розрахований на 2024-27 роки.

Питання 50 млрд ЄС розглядатиме на додатковому саміті на початку січня. Із цим вето Угорщина вже не соромиться – прямо каже, що хоче натомість розблокування доступу до грошей з єврофондів.

Український МЗС переконує, що все не так погано: досягнуто "принципового рішення" про створення фонду Україні на 50 млрд євро, а у січні має відбутися вже "завершення всіх юридичних процедур".

Вето Орбана на гроші є не таким критичним, як із переговорами про вступ. Теоретично його можна обійти – наприклад, укласти двосторонні угоди України та 26 країн-членів ЄС, які не проти.

Цей варіант – довший і важчий.

А також – кидає виклик єдності ЄС, пояснює Мовчан: "Це все ж таки союз, і хочеться втримати єдність. По-друге, питання не тільки підтримки України – це мегапакет, є і внутрішні європейські питання. Простіше ще раз зустрітися і спробувати досягти консенсусу".

26 згодних країн ЄС знайдуть у січні спосіб, як виділити ці гроші, переконана Климпуш-Цинцадзе: "Додаткове фінансування для України зараз дуже важливо. Зокрема і через те, що ми бачимо, наскільки складно і непевно виглядає виділення допомоги від США".

Читайте також: Зеленський повертається зі США без великих грошей: чому так сталося і що далі

Але з геополітичних міркувань Євросоюзу краще було б це зробити разом з Угорщиною, вважає вона.

"Рішення про переговори з Україною, Молдовою, кандидатський статус для Грузії. Все це говорить, що ЄС обрав стратегію – перетворитись на серйозного геополітичного гравця, – пояснює нардепка. – Для цього треба діяти як спільний союз".

ЗВОРОТНИЙ БІК. ШАНТАЖ СТАЄ ПРИВАБЛИВИМ

Українські топпосадовці та європейські друзі України справедливо святкували рішення про відкриття переговорів.

Але на шляху переговорів про членство буде близько 70-100 голосувань, які вимагатимуть консенсусу всіх 27 держав-членів. Угорщина вже погрожує ставити палиці в колеса Україні.

Поступки Орбану показують йому та іншим країнам ЄС: шантаж працює, тож питання України можна використовувати для тиску на Брюссель, пояснює Климпуш-Цинцадзе.

"Поступатися шантажистам, які намагаються взяти в заручники весь ЄС, користуючись благами ЄС, є неправильною тактикою, – переконана нардепка. – Це може стати тактикою і для інших. А це – точно неприйнятна історія для успішного розвитку ЄС".

Наприклад, шантаж Україною може використовувати близький до Орбана проросійський прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який восени повернувся до влади.

Фіцо має проблеми через розслідування правоохоронними органами корупційних скандалів, які відбувалися під час його попередніх каденцій. І матиме спокусу втручатись у роботу юстиції.

"Демократичні кола у Словаччині побоюються, що Фіцо пообіцяє Євросоюзу не блокувати Україну, а ЄС натомість не критикуватиме те, що відбувається у Словаччині. Отримає таку собі індульгенцію", – пояснював LIGA.net Григорій Месежніков, голова Інституту громадських справ у Братиславі.

Читайте детальніше: Ефект Фіцо. Чому Словаччина (не) даватиме зброю Україні

Цей ризик загострюється і на тлі тренду на крайніх правих популістів у Західній Європі. Наступного року вони можуть прийти до влади або покращити позиції у низці країн Євросоюзу.

Все це кидає ЄС виклик, каже Климпуш-Цинцадзе. І Брюссель рано чи пізно має знайти спосіб долати вето – можливо, за допомогою позбавлення права голосу країн за статтею 7 Договору про ЄС.

Це складна і довготривала процедура – жодного разу її ще не застосовували, підсумовує голова євроінтеграційного комітету: "Тому ми розуміємо небажання ЄС вдаватися до неї. Але зона турбулентності, в яку зайшов світ, потребує різких і креативних рішень. ЄС доведеться їх знаходити для таких, як Орбан".