Зміст:
  1. "Найголовніше – це люди"
  2. Що заважає підготовці операторів
  3. Як підготовка працює зараз

Щоб анонсований президентом Володимиром Зеленським мільйон FPV-дронів для української армії ефективно спрацював на полі бою, потрібні підготовлені оператори, які будуть ними управляти.

Слідкуйте за перевіреними новинами тепер і у WhatsApp

Зараз в Україні є дефіцит операторів, але їхня підготовка теж не стоїть на місці, каже LIGA.net волонтер Сергій Притула.

Аби ця інфраструктура працювала максимально ефективно, держава має оновити нормативну базу, яка дозволить масштабувати процес навчання. І робити це потрібно швидко.

"Нам потрібно не втратити можливості, щоб встигати за тим, наскільки швидко розвивається ця галузь", – наголошує LIGA.net аеророзвідник Леонід Остальцев.

Чому Україні не вистачає операторів та як це виправити – коротко. 

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

"Найголовніше – це люди"

Просто передавати дрони на фронт – неефективно. Військові мають уміти керувати ними, констатує LIGA.net віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

"Тільки професійні оператори можуть мінімізувати збиття дронів, їх втрати під впливом РЕБ, а також вправно керувати дронами для розвідувальних задач, коригування артилерії та знищення ворожої техніки й живої сили", – переконаний він.

Певний дефіцит операторів FPV-дронів Сили оборони України відчувають уже зараз, підтверджує LIGA.net командир групи патрульної поліції "Софія" Леонід Остальцев: "Це – нова військова спеціальність, представників якої у нас мало".

FPV-дрон (Фото: Олег Петрасюк/EPA)
FPV-дрон (Фото: Олег Петрасюк/EPA)

Людей не вистачає, оскільки ця спеціалізація – загалом нова для світу, додає один з операторів БпЛА Сухопутних військ Олексій.

"Це – перша війна дронів, яка зараз відбувається між Росією і Україною. Багато речей тестуються просто на полі бою, – каже він. – Напрямок – дуже динамічний, щось змінюється буквально щотижня. Дронів потрібно багато. Людей, які на них працюють, потрібно багато. Закономірно, що фахівців не буде вистачати".

Нарощення кількості дронів та БпЛА відбувається швидше, ніж збільшення кількості професійних операторів. Найбурхливіше розвивається саме ринок FPV-дронів, розповідає LIGA.net громадський діяч та волонтер Сергій Притула

"Заявлений президентом мільйон дронів на цей рік – це цифра заниженого очікування. Я вважаю, що може бути більше", – обережно припускає він за підсумками спілкування із виробниками.

Дефіцит операторів дійсно є, але інфраструктура з підготовки операторів теж не стоїть на місці, наголошує волонтер: "Якщо порівняти ринок операторів БпЛА, ударні, розвідувальні, FPV-дрони, цивільні, то в принципі кратно виросла кількість структур, які навчають. Це і військові, і приватні навчальні центри, і навчальні центри, засновані громадськими організаціями".

Україна може впоратись із нестачею пілотів, переконує LIGA.net член комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія (СН). У Міноборони, у структурі ЗСУ є доволі багато навчальних центрів, які сьогодні готують операторів БпЛА. 

"Військова спеціальність "оператор БпЛА" все більше розвивається. Існує багато приватних центрів, які діють на волонтерських засадах. Багато "розкручених" і розвинених виробників БпЛА відкривають власні центри чи спонсорують волонтерські. Таким чином кількість кваліфікованих пілотів зростає", – каже він.

FPV-дрони – одноразові, використовуються як високоточна заміна в умовах дефіциту артилерійських боєприпасів, додає Арахамія.

"Тому операторів треба значно менше. Кожен пілот використовує десятки таких дронів щоденно", – зазначає депутат.

Саме тому особливо гостро стоїть питання підготовки людей, вважає Остальцев. При тій інтенсивності бойових дій, які сьогодні відбуваються в Україні, мільйон снарядів – не так вже й багато.

"Мотивований і підготовлений боєць зможе використати їх дуже ефективно, – зауважує він. – Серед мінометників чи артилеристів теж є "олені", які стріляють в нікуди. Найголовніше – це люди".

Що заважає підготовці операторів

У питанні навчання операторів найбільша проблема – його масштабування. Навчальні центри Збройних Сил, за відгуками операторів та інструкторів, не встигають покривати всі потреби. 

Залучати до процесу приватні центри не завжди можливо – нормативно-правова база не дає Міноборони можливості окремо укладати контракти на закупівлю послуг з навчання, каже LIGA.net директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) Максим Полив’яний.  

Україна має розробити класифікацію безпілотників, які використовує військо. Відштовхуючись від якої – допускати до експлуатації в Збройних Силах ті чи інші вироби, вважає директор NAUDI. Після цього Міноборони має створити державні програми навчання на кожний конкретний зразок БпЛА.

Фото: 93-я ОМБр Холодний Яр
Фото: 93-я ОМБр Холодний Яр

Створити програму під кожен з сотні видів і типів дронів, які зараз використовуються, неможливо, каже він: "Їх потрібно розбити на класи, і вже за окремими класами створювати стандартизовану програму навчання. Після якого люди будуть отримувати ліцензії".

Після цього Міністерство оборони зможе закуповувати послуги з навчання у приватних центрів підготовки операторів, які викладатимуть стандартизовані програми, наголошує Полив’яний. Таке державно-приватне партнерство дозволить значно розширити базу підготовки операторів безпілотників. 

"Міністерство оборони не може платити гроші невідомо кому і невідомо за що, – додає він. – Коли у Міноборони будуть типові програми навчання для операторів зі зрозумілою процедурою відсіву та контролю якості, їх можна буде віддавати на реалізацію у приватні компанії".

Без стандартизованих програм, належного контролю якості навчання та системи оцінки кваліфікацій приватні школи можуть виступати лише в ролі ознайомчої підготовки військовослужбовців, підтверджує LIGA.net військовослужбовець ЗСУ, засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко. Просто щоб людина для себе зрозуміла, чи зможе вона працювати в цій галузі.

"Коли ми вчимо математику, ми можемо розв’язати якийсь певний тип задачі після завершення конкретного курсу. При підготовці операторів таких стандартів поки що немає, – каже він. – Допоки їх не буде, система не працюватиме стабільно ефективно".

Як підготовка працює зараз

Один з прикладів успішного масштабування підготовки операторів реалізувало Мінцифри в рамках проєкту Армія дронів.

Щоб підготувати майже 20 000 операторів БпЛА, залучили 33 школи-партнери, розповідає Федоров. "Цим розвиваємо підхід, коли гроші ходять за військовими, – додає міністр. – Тобто боєць може вибрати одну з 33 приватних шкіл, а Армія дронів оплатить його навчання. Кошти залучені від приватних донорів". 

На першому етапі проєкту навчання пройшли 10 000 операторів, які вчилися керувати переважно легкими розвідувальними БпЛА. Представники ЗСУ безоплатно проходили навчання і вже після цього відправлялися на фронт виконувати бойові завдання. 

Фото: Олег Петрасюк/EPA
Фото: Олег Петрасюк/EPA

"На другому етапі ми також поставили ціль навчити 10 000 операторів. Проте, окрім розвідувальних коптерів, військові навчилися керувати FPV-дронами та літаками-бомберами", – додає він.

Спершу оператори вивчають технічні параметри безпілотників, обслуговування техніки, картографію, тактику польотів в умовах РЕБ, маскування, демаскувальні фактори ворога тощо. А вже під час практичної частини військові відпрацьовували справжні польотні завдання, навички маскування та інші задачі, які потім виконували на фронті. Після цього складали фінальний іспит з теоретичної та практичної частини в умовах, наближених до реальних.

Держава вже готує тисячі операторів БпЛА шляхом навчання людей в навчальних центрах, створених в родах військ, каже Притула. 

"ТРО має навчальні центри управління дронами. Сухопутні війська теж, – перераховує волонтер. – Паралельно існують ГОшки, є приватні школи. У будь-якому великому місті ви знайдете велику пропозицію для людей, які хочуть здобути фах оператора БпЛА".

Його фонд спільно із військовою школою "Боривітер" створив у травні 2023 року центр підготовки пілотів FPV. Навчання для військовослужбовців – безплатне. Витратну частину їхньої підготовки фонд Притули та низка інших донорів взяли на себе.

Але зусилля волонтерів, громадських організацій та приватних ініціатив не можуть зрівнятись із можливостями держави, наголошує Притула: "Держава оперує кратно більшими бюджетами, потужностями, полігонами, приміщеннями для створення навчальних центрів і ресурсом інструкторів".