Німеччина задає тренд – як бути ненадійним союзником, а всіх переконувати у зворотному, Росія руйнує українську історичну спадщину навмисно, та продовжує отримувати нафтові надприбутки. 

Що іноземна преса пише про війну Росії проти України, огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

The Spectator: Німеччина підводить Україну

Редакція Die Welt отримала доступ до документів, які свідчать про те, що Берлін знизив військову підтримку України "до мінімуму". За даними джерел видання, з кінця березня Україна лише двічі отримувала зброю від Німеччини. Обидва рази це було легке обладнання: міни, ручні гранати та запчастини до кулеметів. Останнє постачання протитанкового та зенітного озброєння датується 25 березня, пише The Spectator. 

Ця реальність дивним чином суперечить войовничій риториці канцлера Олафа Шольца. Минулого тижня у Давосі канцлер засудив "імперіалізм" Путіна: вторгнення призвело до фундаментальних змін у зовнішній політиці Німеччини, яка "вперше постачає зброю до зони бойових дій". І додав, що Путін серйозно братиме участь у мирних переговорах тільки тоді, коли зрозуміє, що не може зламати оборону України.

Зброя з Німеччини – на мінімалці, Роснєфть готує рекордні дивіденди. Огляд західних медіа
The Spectator (скриншот)

Чому ж Німеччина так мало вкладає в оборону України? Одні експерти кажуть, що це наслідок історичної спадщини Другої світової. Інші стверджують, що Берлін вже має бажання постачати зброю, але його запаси вичерпані. Навіть Польща, попри домовленості про постачання їй танків Leopard 2 від Німеччини, досі їх не отримала.

Минулого тижня президент Анджей Дуда заявив, що німці порушили свою обіцянку, а Берлін у відповідь ще й обурився, відповівши, що жодних обіцянок не давав, а Бундесвер взагалі має тільки 50 сучасних танків. 

Чомусь Берліну складно комунікувати зі світом. Якщо країні справді важко постачати зброю (що є цілком імовірним, адже роками Бундесверу скорочували фінансування), то навіщо роздавати ідеалістичні обіцянки?

Риторика канцлера Шольца коливається - від максимальної підтримки України в один день до розпливчастих виправдань в інший. Тільки-но він закликав російського диктатора Путіна припинити вогонь разом із французьким президентом Макроном, але так і не приїхав до Києва, що було би справді потужною демонстрацією підтримки України. 

Українці, здається, втратили надію отримати обіцяне від Німеччини та Франції. Перші та другі мінські угоди, які мали зупинити російську агресію, не зробили цього, попри посередництво Парижа та Берліна. Окупація Криму залишилася безкарною. Німеччина продовжувала розширювати торговельні зв'язки з Москвою. Достатньо згадати Північний потік–2.

Очевидно, що Німеччина вагається і не хоче стати на чийсь бік.

Читайте також: Тема дня | "Кіссинджер – не випадковість". Як "адвокати Путіна" схиляють Україну до поступок Росії

Foreign Policy: Російська імперська пихатість руйнує українську спадщину

Росіяни, які підтримують війну, часто називають Україну "країною 404" – мовляв, її не існує. Ці заяви звичні для політичного дискурсу в РФ. Їх роками озвучували депутати Думи та штатні пропагандисти. 21 лютого Путін теж (вчергове) заявив, що Україна є нелегітимним утворенням, яке розташоване на традиційно російських землях, пише Foreign Policy.

Попри це, деякі аналітики все ще вважають, що Україна та світ можуть припинити війну, просто погодившись на поступки Росії. Хоча Кремль вголос заявляє, що хоче знищити саму українську ідентичність. Саме тому армія РФ націлена на важливі культурні об’єкти та вбивають цивільних. 

Зброя з Німеччини – на мінімалці, Роснєфть готує рекордні дивіденди. Огляд західних медіа
Foreign Policy (скриншот)

Марія Приймаченко — улюблена українська художниця 20 століття. На третій день великої війни росіяни знищили її музей в Іванкові. У Харкові від обстрілів були зруйновані історичні пам’ятки. Ракети вибили вікна бібліотеки імені Короленка – однієї з найбільших у Європі, та пошкодили рояль, на якому грав російський композитор Рахманінов. 

Кажуть, дивно, що росіяни найбільше руйнують ту частину України, з якою в них найбільше культурних зв’язків. Це логічно, адже імперська пихатість російських еліт дарує їм відчуття влади над чужими культурами. Мовляв, вони можуть самі руйнувати та відбудовувати як завгодно. Це відчуття ґрунтується на скривдженому та месіанському розумінні історії. Найважливіше – щоб всі сприймали російське бачення. 

До того ж Кремль не має що запропонувати своїм громадянам, він вибудовує свою легітимність на цінностях "захисників світу від фашизму", "правильності історичного курсу"  та, звісно ж, "рятівника світової культури". До того ж сам Кремль не має змоги реально створювати культуру, тож виходить тільки ще один різновид пропаганди. 

Business Insider: Попри санкції, Роснєфть готується виплачувати рекордні дивіденди

Нафтовий гігант Роснєфть планує виплатити акціонерам рекордні дивіденди на тлі посилення санкцій через агресію проти України. 

Рада Роснєфти обіцяє $0,38 за акцію на другу половину 2021 року, повідомляють з Лондонської фондової біржі, де компанія має вторинний лістинг. Дивіденди за весь рік досягли рекордного рівня в $0,68.

Роснєфть минулого року отримала рекордні прибутки – завдяки зростанню цін на нафту на тлі відновлення попиту через послаблення коронавірусних обмежень. Згідно з політикою компанії, Роснєфть виплачує 50% свого чистого прибутку як дивіденди акціонерам. 

Зброя з Німеччини – на мінімалці, Роснєфть готує рекордні дивіденди. Огляд західних медіа
Business Insider (скриншот)

Оскільки 40% акцій Роснєфті належать державі — саме російська держава отримає найбільше. А от іноземні інвестори можуть зіткнутися з проблемами: Путін наказав перерахувати гроші, заборговані інвесторам або кредиторам із "недружніх країн", на спеціальні банківські рахунки в рублях. За даними Bloomberg, одержувачі зможуть конвертувати їх в іншу валюту, лише якщо отримають спеціальний дозвіл.

Оскільки Росія є енергетичним гігантом, війна в Україні вплинула на міжнародні ринки і призвело до зростання цін на нафту приблизно на 60%.

Читайте також: Дайджест | Чого боїться оточення Путіна, Росія програє – та все ще чекає на перемогу. Огляд західних медіа (30 травня)