Дайджест | Як генерали Путіна гинуть в Україні, економіка РФ ламається. Огляд західних медіа (5 квітня)

Чому за 40 днів вторгнення Росія втратила більше генералів, ніж за 10 років в Афганістані; як західні санкції вбивають російську економіку та чому ООН повторює безславну долю Ліги Націй. 

Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

The Economist: Чому стільки російських генералів гине в Україні?

Війна майже закінчена, говорив своїм солдатам Яков Рєзанцев – командувач 49 загальновійськовою армією Росії на четвертий день російського вторгнення в Україну. За місяць, 25 березня, Рєзанцев був ліквідований під Херсоном. Він став сьомим російським генералом, якого вбили в Україні. Чому так стається? – запитує The Economist. 

Зазвичай генерали командують великими формуваннями, такими як дивізії чи корпуси, якими треба керувати з великих штабів. Вони, зазвичай, залишаються поза зоною дії артилерії та на великій відстані від фронту. 

США під час 20-річної війни у В’єтнамі втратили дев’ятьох генералів, і то здебільшого тому, що їхні гелікоптери збивали у повітрі. А під час війни в Іраку та Афганістані Америка втратила тільки одного генерала. 

Навіть під час радянської окупації Афганістану СРСР втратив шістьох. 

Як пише видання, проблема російської армії полягає в тому, що вона виявилася неготовою до сучасної війни. Танки рушили вперед без артилерійської підтримки. Моральний дух від початку був низький, матеріально-технічне забезпечення – поганим, рівень втрат – високим.

Здається, це і змусило генералів відправитися на передову: в Росії не вистачає офіцерів середньої та нижньої ланок, які можуть керувати "в полі". Мабуть, генерали вважали за потрібне власноруч виправити ситуацію. 

Можливо, це був би непоганий варіант, адже хороший командир має відчувати фронт. Але необачність росіян вражає: навіть сучасних радіостанцій Azart не вистачає, і генералам доводилося користуватися незашифрованими каналами та звичайними мобільними телефонами.

Західні експерти підкреслюють ювелірну роботу українських снайперів, але наголошують: найбільш болючими втратами для росіян є не генерали, а командири на місцях, як-от полковник Денис Курило, командир 200 окремої мотострілецької бригади, якого ліквідували 29 березня.

Читайте також: "Їхня система командування зруйнована" – ексглава ЦРУ про масову ліквідацію генералів РФ в Україні

CNBC: Російська економіка починає ламатися

Російська економіка різко скорочується, а інфляція стрімко зростає через міжнародні санкції у відповідь на вторгнення в Україну, пише CNBC.

Виробнича активність РФ у березні скоротилася найбільше, оскільки дефіцит матеріалів і затримки постачань сильно тиснули на фабрики.

Індекс S&P Global знизився з 48,6 у лютому до 44,1 – у березні. У п’ятницю економісти Goldman Sachs зазначили, що падіння було "великим, із різким скороченням виробництва та нових замовлень". 

За даними економістів, ВВП Росії у 2022 році скоротиться щонайменше на 12%, тоді як річна інфляція сягне показника у 23%. 

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує скорочення російської економіки на 10%, що все одно буде найглибшою рецесією для країни за майже 30 років. А потім, за прогнозом, ВВП знизиться у 2023 році і вступить у тривалий період мінімального зростання.

Goldman Sachs також прогнозує 10% скорочення. Тоді як аналітичний центр Institute for International Finance прогнозує падіння російського ВВП на 15% у поточному році і ще на 3% – у 2023 році.

Очікування дефолту російського суверенного боргу не справдилися, оскільки Кремлю вдалося викрутитися та виплатити борг за облігаціями навіть попри на санкції з боку західних держав, які заморозили величезну частину резервів Центробанку в іноземній валюті на $640 млрд. 

Перспективи Росії можуть погіршитися після того, як у вихідні весь світ спостерігав за десятками вбитих цивільних на Київщині. Російські звірства відкидають позитивні очікування від мирних переговорів і посилять можливість запровадження нових санкцій. 

Читайте також: ЄС запровадить п'ятий пакет санкцій проти РФ – вугільне ембарго, транспортні обмеження, банки

Foreign Policy: Війна Путіна – екзистенційна криза для ООН

Це вже було. У 1936 році імператор Ефіопії Хайле Селассіе Перший звернувся до Ліги Націй із проханням захистити його країну від фашистського диктатора Беніто Муссоліні. Члени Ліги симпатизували імператору, але нічого не зробили, пише Foreign Policy.

86 років потому історія повторюється.

Завдяки технологіям 21 століття весь світ бачить, що робить Росія в Україні. Ця агресія підірвала норми світового порядку і особливо вдарила по тих інституціях, які мали на меті запобігати таким конфліктам. 

Світ стоїть на порозі повернення до загарбницьких війн тиранів, яких цікавить лише влада. Зараз російський диктатор Владімір Путін здається загнаним у глухий кут. Чи може він використати хімічну зброю, як Муссоліні у 1936 році, – покаже час. Йому необхідно заявити про перемогу, або ж втратити авторитет в очах власного електорату.

Його перемога означатиме кінець післявоєнного світу та повну деградацію ООН як організації, яка мала підтримувати мир між народами.

ООН мала виправити недоліки Ліги Націй. Та що робити, якщо постійний член Ради безпеки веде загарбницьку війну? Варто визнати: у нинішньому вигляді ООН не спроможна зупинити російську агресію. 

Спадкоємець ООН має детально придивлятися до війни Росії проти України. У правилах нової організації має бути прописаний механізм відповідальності, і жодна країна не може належати до привілейованого класу. Диктатори дивляться і бачать: за військову агресію їм нічого не буде, а слабкі країни зрозуміють, ще денуклеаризація – не вихід. Ще один важливий пункт – заборона на право вето для однієї держави. 

Читайте також: Дайджест | Жахлива бійня Путіна в Бучі і чому РФ не здатна на довгу війну. Огляд західних медіа (4 квітня)

Дмитро Бєлобров

спецкореспондент LIGA.net