Україна отримала у Вільнюсі скасування плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), нові пакети зброї, новий формат взаємодії з Альянсом та нариси безпекових гарантій. Але – не отримала запрошення до НАТО.

Результати саміту хороші, але були б ідеальними, якби було запрошення, каже президент Володимир Зеленський.

"Ключовим фактором того, що не прозвучало запрошення, є обережна позиція США, – каже LIGA.net із Вільнюса голова делегації в ПА НАТО Єгор Чернєв. – Вони не можуть дозволити давати обіцянки в момент, коли для їх реалізації не склалися умови. Ці умови – перемога України".

Як пройшов дводенний саміт НАТО у Вільнюсі, які головні підсумки для України та чого чекати далі – розбиралася LIGA.net.

ПЕРШИЙ ДЕНЬ. ПЕРЕКОНАТИ В ОСТАННЮ МИТЬ

Генсек НАТО Єнс Столтенберг пообіцяв, що Україна отримає позитивні сигнали щодо майбутнього у НАТО з елементами запрошення. А члени Альянсу почали оголошувати про нову військову допомогу:

- Німеччина – пакет на 700 млн євро: дві пускові ЗРК Patriot, 25 танків Leopard, 40 БТР Fuchs, 20 000 снарядів для артилерії та інше;

- Франція – далекобійні ракети, ймовірно, Scalp – аналог британських Storm Shadow; пізніше також підписала оборонну угоду, яка спростить закупівлю та постачання зброї для України;

- Норвегія пообіцяла збільшити військову допомогу на 2023 рік ще на майже $240 млн, її загальна вартість сягне $960 млн; підтверджені ще дві пускові установки і центри управління системи ППО NASAMS;

- Створено коаліцію з 11 країн для навчань пілотів F-16.

Але в середині дня Зеленський різко розкритикував нерішучість партнерів: без України обговорюють "дивне формулювання", яке передбачає умови для запрошення до НАТО та не містить часових рамок.

Зеленський намагався в останній момент переконати партнерів переписати комюніке саміту, зазначав The Guardian.

За даними NYT, на переговорах Альянсу у Вільнюсі були суперечки щодо часових рамок: частина союзників казали, що Україна ще не готова, а країни колишньої радянської зони впливу – що треба запрошувати Київ зараз або одразу після припинення вогню.

Найбільш консервативно були налаштовані США та Німеччина.

Перемогла обережна формула. Столтенберг оголосив, що Україна стане членом НАТО без ПДЧ – це зробить процес однокроковим замість двокрокового. Але отримає запрошення, коли союзники погодяться й умови будуть виконані. Річні програми мають допомогти Україні відійти від радянської армії до армії зразка НАТО, вважають партнери.

"Величезна боротьба точилася всі останні дні. Остаточне рішення було погоджено в останню мить, – розповідає LIGA.net із Вільнюса нардеп Олексій Гончаренко (Євросолідарність). – Могло бути і гірше. Версія, яка була на столі незадовго до саміту, взагалі не мала слова "запрошення".

За його словами, великих зусиль доклали країни Східної Європи на чолі з господаркою саміту – Литвою. Також на боці України – Франція, Італія, Британія. "Але вирішила все позиція Німеччини та головною мірою США, які були не готові зробити більш амбітне рішення", – додав Гончаренко.

ДРУГИЙ ДЕНЬ. ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ ТА БАЙДЕН

На другий день саміту Зеленський мав двосторонні зустрічі зі Столтенбергом, лідерами США Байденом, Франції - Макроном, Німеччини - Шольцом, Канади - Трюдо, Британії - Сунаком, Нідерландів - Рютте, Австралії – Албенізі. Та брав участь у Раді Україна-НАТО.

Зустріч із Байденом була удвічі довше запланованого. За словами Зеленського, тривала б і довше, якби її не зупинили працівники протоколу. 

"Коли закінчиться війна, Україну точно запросять в НАТО. І Україна точно буде в союзі. Я сьогодні жодної іншої думки не чув", - сказав Зеленський на пресконференції після зустрічей і закінчення саміту.

Другий головний підсумок дня – декларація G7 про підтримку України.

Цей документ є рамковим та містить положення Kyiv Security Compact про гарантії безпеки, які були розроблені групою Расмуссена-Єрмака. Конкретика має з'явитися у двосторонніх безпекових угодах із країнами, долучатися можуть і держави з-поза G7.

Ці гарантії будуть діяти на шляху до НАТО та включатимуть три компоненти: 1) для стримування агресії – постачання Україні зброї, підтримку у розбудові ОПК, співпрацю у галузі розвідки та кібербезпеки; 2) у випадку нової агресії – консультації, щоб якнайшвидше забезпечити Україну необхідним; 3) підтримку у притягненні РФ до відповідальності.

ЩО ДАСТЬ СКАСУВАННЯ ПДЧ

Україна мала умову вступу до НАТО через ПДЧ ще з Бухарестського саміту 2008 року. Без конкретики щодо строків та умов. ПДЧ іноді використовується як буфер, щоб тримати на відстані кандидатів до НАТО, пояснював LIGA.net ексголова МЗС Литви Лінас Лінкявічюс.

І тепер його немає. За словами Столтенберга, це скоротить шлях України з двох кроків до одного. Високо оцінює скасування ПДЧ і Зеленський.

"Це означає, що ми матимемо менше бюрократичного процесу і більше конкретного результату", – пояснює LIGA.net із Вільнюса голова парламентської делегації в ПА НАТО Єгор Чернєв (Слуга народу).

Але скасування ПДЧ не означає скасування реформ. Для вступу до НАТО Україна повинна мати живу здорову демократію і стійкі демократичні інститути – тут є над чим працювати, наголосили у Білому домі.

Україна матиме адаптовану річну національну програму, йдеться у комюніке саміту. Вона стосуватиметься демократичних реформ, реформ у секторі безпеки та операційної сумісності армій. Прогрес за річною програмою мають регулярно оцінювати голови МЗС.

Скептики зауважують, що це може вказувати на багаторічний шлях України до НАТО. Про те, що шлях до НАТО став коротшим, але не швидшим, каже і міністр закордонних справ Кулеба.

Але Чернєв сподівається, що у новій адаптованій програмі Україна отримає чіткий перелік того, що має зробити для вступу в НАТО.

"Більше того, значну частину того, що ми мали би зробити самотужки в рамках ПДЧ, візьме на себе НАТО, – додає нардеп. – Альянс буде підтягувати нас до свого рівня, принципів та стандартів НАТО, переозброїть нас за свій рахунок, допоможе із проведенням реформ".

ЩО ІЗ ЗАПРОШЕННЯМ

Столтенберг так і не зміг чітко відповісти, які саме умови мають бути виконані, щоб союзники погодилися дати Україні запрошення.

"Це не можна назвати успіхом, але і не можна назвати поразкою, – каже Гончаренко. – Із позитивного: сказані слова, що Україна буде членом НАТО і буде запрошена. Все було б добре, якби були визначені терміни і не було розмитих умов".

Це максимум, який готові дати партнери під час війни, вважає Чернєв: "Але головне тут не слова, а заплановані конкретні справи. І це – форсована підготовка України до вступу".

Найбільше побоювання – що таке розмите формулювання може залишати простір для маневру у разі переговорів із Росією. І дозволить розігрувати карту майбутнього України в НАТО заради миру.

Проте такий сценарій є несумісним із декларацією саміту, переконує Чернєв: "А це – підтримка формули миру Зеленського, відновлення територіальної цілісності та покарання воєнних злочинців. Це офіційна позиція всього НАТО, і жодних переговорів всупереч бути не може".

Зеленський також упевнений, що "зрадницької позиції від Байдена і Шольца не буде".

МІСІЯ ВАШИНГТОН-24

Ключовим фактором неотримання запрошення стала обережна позиція США, вважає Чернєв: "США несуть відповідальність не тільки за Україну, і навіть не тільки за західний світ. Це глобальний гравець, і вони не можуть собі дозволити ризикувати, даючи обіцянки в момент, коли для їх реалізації не склалися умови. Ці умови – перемога України".

Побоювання Третьої світової також мали місце, додає Гончаренко.

Свою роль міг грати і фактор Китаю, каже LIGA.net директор програми "Північна Америка" в Українській призмі Олександр Краєв: "США весь рік стримували Пекін від військової допомоги РФ і не знали, як на запрошення відреагує Китай. Чи не піде на союзництво з Росією".

Наступна нагода отримати запрошення до НАТО буде в України якраз у Вашингтоні – у 2024 році. За словами Гончаренка, для успішного дубля у першу чергу треба працювати із США та Німеччиною.

"Запрошення у Вашингтоні буде реальним, якщо до того моменту ми зможемо закінчити війну на своїх умовах, – вважає Чернєв. – Війна – головний фактор, що заважає".

Для успіху у Вашингтоні Україні потрібно і перемагати Росію, і перемагати себе у процесі реформ, додає Краєв. А ще можуть допомогти вибори президента США, які відбудуться восени 2024-го.

"Перемога України – це перемога Байдена, – підсумовує він. – Його образ нерозривний із нами й опором агресії Росії. На саміті у Вашингтоні це відкриває вікно можливостей, яке ми маємо використати".

Читайте також: Інтерв'ю | "У Залужного ще є резерви". Ексглава Генштабу Британії – про помилки Заходу та наступ ЗСУ

Володимир ЗеленськийДжо БайденНАТОПДЧсамітG7вільнюсвійна росії проти україниЄнс Столтенберггарантії безпекизапрошення