RU

Розбір | "Пропетляти не вийде". Як конкурс на голову САП ставить під загрозу членство України в ЄС

Колаж - Дарина Дмитренко/LIGA.net
30.06.2022, 08:00

Конкурс на голову CАП триває майже два роки. Чому влада Зеленського не може (не хоче) виконати ключову вимогу ЄС

Листопад 2021 року. П'ятизірковий готель Rixos у Трускавці, де зібралась президентська фракція Слуга народу. Журналіст LIGA.net помічає в лобі екскерівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького. Він у халаті йде після процедур і точно не виглядає як людина, яка сумує за втраченою високою посадою.

Термін його повноважень сплив у серпні 2020 року. Через місяць розпочався конкурс, який мав обрати наступника Холодницького. Але досі цього не відбулось. Конкурс триває 21-й місяць.

Українська влада пишається тим, що Україні надали статус кандидата на членство в ЄС. Разом із тим, Україні висунули ще й низку вимог щодо реформ – сім пунктів. Серед них, зокрема, призначення керівника САП.

З огляду на попередні роки, політичне керівництво України думає, як "пропетляти" і призначити підконтрольного очільника. Або зруйнувати конкурс і віддати САП фактично у руки генпрокурорки Ірини Венедіктової, прогнозують опитані LIGA.net експерти та політики.

Чому влада боїться незалежного антикорупційного прокурора, чи загрожує зрив конкурсу європейським прагненням України та які сценарії лежать на столі у Банкової, – в розборі LIGA.net.

"ЖОДНИХ ПЕРЕШКОД ДЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ КОНКУРСУ НЕМАЄ"

Вимоги щодо САП не мали бути у висновку Європейської комісії, адже в теорії конкурс був завершений ще в грудні 2021 року. Всі необхідні тестування, оцінювання та співбесіди давно відбулись, навіть були підраховані підсумкові бали двох фіналістів. Але вже пів року провладна частина комісії саботує голосування за суто формальне рішення – затвердження вже відомого всім переможця – Олександра Клименка.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Міна сповільненої дії була закладена ще у вересні 2020 року, коли партія Володимира Зеленського Слуга народу за допомогою голосів ОПЗЖ та групи За майбутнє затвердила сімох членів конкурсної комісії. П'ятеро з них у грудні 2021 року не захотіли затверджувати переможця конкурсу.

Ще одна міна сповільненої дії була закладена скандально відомим Окружним адміністративним судом Києва, який 20 грудня, тобто за день до фінального засідання комісії щодо САП, скасував порядок проведення конкурсу. Посилаючись на це рішення, провладна частина комісії і не захотіла повторно скликати засідання.

Читайте також: "На це чекає весь світ". Як провладна частина комісії з добору голови САП підриває імідж України

"Крім того, голова (Катерина Коваль. – Ред.) та окремі члени комісії чомусь вирішили, що кандидати мають повторно пройти спецперевірку, хоча це суперечило і закону, і порядку проведення конкурсу", – розповідає LIGA.net юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.

В травні цього року Верховна Рада скасувала вимогу щодо проходження спецперевірок на час воєнного стану. І це автоматично зняло одну із надуманих перешкод, упевнена Щербан.

З огляду на це, на початку червня інша частина комісії (зокрема, міжнародні експерти) закликала голову нарешті скликати нове засідання для ухвалення багатостраждального рішення.

"На цей момент друга перешкода також фактично була знята, оскільки апеляційні скарги були подані, та саме у травні суд відкрив провадження, чим довів, що рішення ОАСК не набуло чинності та перепон для затвердження переможця немає", – роз'яснює Щербан.

Голова комісія Катерина Коваль ніяк не відреагувала на заклик і не скликала засідання, повідомив LIGA.net член комісії Роман Куйбіда.

"У відповідь нам лише скидають копію ухвали апеляційного суду про відкриття провадження, – констатує юрист. – Це звичайний ігнор. Апеляція не заважає ухвалити рішення. Навпаки, відкриття апеляційного провадження свідчить про те, що рішення ОАСК не набуло юридичної сили і немає жодних правових перешкод, щоб фіналізувати конкурс".

"Зараз внутрішній чат членів комісії в одному із месенджерів – це суцільні привітання з днями народження", – стверджує Роман Куйбіда.

Складається враження, що зараз оголошення очільника САП – питання якихось політичних торгів, каже не під запис інший член конкурсної комісії: "Жодних ініціатив із боку голови комісії – немає".

LIGA.net звернулася за коментарем до Коваль, але голова комісії у відповідь лише надіслала посилання на свій пост у Facebook від 12 січня: з 23 грудня 2021 року вона чекає на відповідь Офісу генпрокурора щодо відповідності переможців вимогам законів про очищення влади та про запобігання корупції, а також щодо отримання допуску до держтаємниці.

Фактично Коваль досі чекає на проведення Офісом генпрокурора повторної спецперевірки, але забуває, що ця вимога була скасована парламентом у травні. Крім того, наприкінці січня Офіс генпрокурора повідомив Українській правді, що не проводив спецперевірку і жодних нових звернень від голови комісії не надходило.

"Немає юридичних та організаційних перешкод, щоб за п'ять хвилин призначити керівника САП", – резюмує LIGA.net перший заступник голови комітету ВР із питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин (Голос).

Читайте також: Пані посол Великої Британії: Затримка із призначенням голови САП – погана новина для України

ВЛАДА РОЗРАХОВУЄ НА СУДИ

Офіс президента і особисто заступник голови ОП Олег Татаров роблять все можливе, щоб переможець конкурсу не був затверджений, переконаний Юрчишин. Він нагадав LIGA.net, що детектив НАБУ Олександр Клименко, який посів перше місце, свого часу керував справою Татарова. А головна функція САП – процесуально супроводжувати антикорупційні справи НАБУ.

Читайте також: Як влада Володимира Зеленського захищає Татарова. Хронологія головного скандалу країни

Тому зараз влада розраховує на апеляційний суд, який має 12 липня розглянути справу у письмовому провадженні (тобто без виклику сторін).

ДОВІДКА. Усі троє суддів, які розглядатимуть апеляцію, мають численні проблеми з походженням статків та сумнівні рішення в минулому. Все це кидає тінь на об’єктивність процесу в апеляції, вважають у ЦПК. Головуючий суддя нібито був громадянином, військовослужбовцем та військовим суддею РФ, другий – вже зривав стратегічні для України конкурси, а третій узаконив перетворення Гостинного двору Києва на ТРЦ, додають у ЦПК.

"З огляду на це, в мене немає сумнівів, що вони ухвалять потрібне Офісу рішення", – прогнозує LIGA.net екссуддя Вінницького окружного адмінсуду, голова правління фундації Dejure Михайло Жернаков.

LIGA.net звернулася за коментарем до Офісу президента, зокрема до Татарова та Андрія Смирнова, які відповідають за координацію із судовою та правоохоронною гілками. На момент виходу матеріалу відповіді немає.

Читайте також: Посольство США: Ми розчаровані ситуацією із САП – адже зрозуміло, хто переможець

Водночас заступник голови ОП Андрій Смирнов був присутнім на великій нараді у президента 28 червня, де йшлося про підготовку України до майбутнього членства у ЄС. Зокрема, на нараді порушувалося питання конкурсу щодо САП, повідомили LIGA.net двоє учасників.

"У президента тема САП звучала. Але ні про що не домовились", – розповідає один із присутніх на нараді співрозмовників. За його словами, найближчим часом уряд має підготувати детальний план імплементації вимог Єврокомісії. Наразі фінального варіанту немає, але його планують представити вже 1 липня, повідомив Зеленський у зверненні. 

"У держави буде... чітка карта дій, яку зможе перевірити будь-який громадянин і будь-яка громадянка України: що потрібно зробити державним інституціям, щоб ми виконали свою частину роботи на шляху до Євросоюзу", – повідомив президент. 

Нарада у Зеленського, 28 червня (фото – Офіс президента)

На думку Юрчишина, влада намагатиметься скасувати конкурс щодо САП та відкласти його перезапуск. "Відсутність повноцінного керівника САП дає ширші повноваження для генпрокурора, – каже нардеп. – А ми знаємо, що під Венедіктовою хитається крісло, і на її місце може прийти її заступник Симоненко, який є другом Татарова. І саме генпрокурор вручну вирішуватиме, яким справам НАБУ давати дорогу, а яким – ні".

Щербан припускає, що влада руками комісії може піти на безпрецедентний крок і затвердити переможцем конкурсу прокурора Офісу генпрокурора Андрія Синюка, який посів друге місце.

"Очевидно, Синюка проштовхують. З початком війни він став давати публічні коментарі, – каже юристка ЦПК Щербан. – Саме його призначили прокурором у першій публічній справі проти російського військового Вадима Шишимаріна. Хоча він не є прокурором із "департаменту війни".

Якщо апеляційний суд підтвердить рішення ОАСК і запуститься новий конкурс – це буде найгіршим сценарієм, переконані експерти. "В умовах війни ніхто новий конкурс не проводитиме, це розтягнеться на роки. Весь цей час фактичним керівником САП буде Венедіктова", – каже Щербан.

За її словами, 14 прокурорів САП, зокрема керівники відділів, підписали контракт із ЗСУ. Серед них і виконувач обов'язків керівника Максим Грищук. Зараз обов'язки керівника САП виконує Денис Демків, який закрив справу Роттердам+. "Ще кілька місяців – і від САП може взагалі нічого не залишитися", – прогнозує юристка.

Читайте також: "Подальша затримка невиправдана". Посли G7 відреагували на зрив призначення голови САП

"НОВИЙ КОНКУРС – ДУЖЕ ПОГАНИЙ СЦЕНАРІЙ"

На думку голови правління ЦПК Віталія Шабуніна, у разі незатвердження Клименка переможцем конкурсу і, відповідно, керівником САП, Україна ставить під ризик статус кандидата на вступ до ЄС.

Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила в ефірі телемарафону, що статус кандидата Україні був наданий без умов. Водночас, наданий Єврокомісією список із семи вимог залишається необхідним до виконання: ЄК наприкінці року дасть оцінку їхньому виконанню, і від цього визначатимуться подальші етапи, пов’язані з членством України в ЄС.

"Тобто, ці сім умов не прив’язуються до того рішення, яке ми "здобули" (щодо кандидатства. – Ред.). Це слово президента Європейської ради, статус кандидата, крапка", – пояснила Стефанішина.

Так, дійсно, в рішенні Євроради немає прив'язки семи вимог до можливої втрати статусу кандидата. Але згідно з 12-им пунктом Єврокомісія має прозвітувати перед Радою ЄС щодо виконання умов, зазначених у висновках ЄК. "Щойно всі умови будуть повністю виконані, Рада ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків", – йдеться у рішенні.

Тобто формально чіткого механізму призупинення статусу кандидата в рішенні Євроради немає. Але без виконання всіх семи рекомендацій Єврокомісії – про перехід на наступний етап можна забути.

І "пропетляти" в української влади (мовляв, "у нас війна, закрийте очі") навряд чи вийде. Адже у висновку Єврокомісії спеціально прописали чітку вимогу: завершити призначення нового керівника САП, затвердивши визначеного переможця конкурсу.

"Якщо апеляція підтвердить рішення ОАСК і запуститься новий конкурс – це буде дуже поганий сценарій, – каже LIGA.net один із керівників фракції Слуга народу. – Як ми виконуватимемо рекомендацію Єврокомісії, де чітко вказано про призначення людини, яка перемогла у конкурсі?"

За його словами, розраховувати, що ЄС заплющить очі через війну, не можна: "Міжнародники приїжджають до Києва. Посольства працюють у Києві. Чому тоді люди, які живуть у Києві, не можуть зібратися і виконати необхідні процедури? – не розуміє співрозмовник. – Комісія щодо САП онлайн може зібратися. Це неможливо пояснити, і європейці це бачать".

Щербан підкреслює: механізм призупинення кандидатства до ЄС прямо не прописаний, але це не означає, що він не може бути застосований.

"Чому, наприклад, Данія мала сумніви щодо кандидатства України? Бо саме Данія фінансово дуже багато вклалася в допомогу Україні та антикорупційним інституціям, – підкреслює юристка ЦПК. – У Данії слідкували за САП і чудово розуміють, що відбувається. Такі країни, як Данія, порушуватимуть це питання, якщо Україна з'їжджатиме".

"Новий конкурс означатиме, що будь-яка вимога, під яку надана допомога, може бути викинута в смітник. Бо наступного разу ніхто ЄС не слухатиме. Влада може робити що завгодно і посилатися на війну", – додає Жернаков.

Схоже на те, що українська влада таки намагається "пропетляти". 20 червня, тобто за три дні до засідання Євроради, парламент розглядав закон про антикорупційну стратегію до 2024 року. Рада провалила враховану комітетом правку, якою прописувалося зобов'язання законодавчо закріпити положення про те, що за відсутності повноцінного керівника САП його повноваження виконує перший заступник, а не генпрокурор, як це прописано в чинному законодавстві.

"Сама норма була декларативною – тобто непрямої дії. Для її запуску потрібно було голосувати окремі зміни, – написав у Telegram Шабунін. – В реальності та норма нічого не змінювала, проте її викидання дуже-дуже посилює аргументи противників нашого кандидатства в ЄС".

Читайте також: Розбір | Україна – кандидат у члени ЄС. Що дасть зміна статусу українському бізнесу

"Пропетляти не вийде". Як конкурс на голову САП ставить під загрозу членство України в ЄС

спеціальний кореспондент LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини