Противників незалежності стало вдвічі більше. Але соціологи однаково раді. Чому?

У 1991 році проти незалежності України проголосувало 7,6% учасників референдуму. Сьогодні, якби стояв такий же вибір, проти були б уже 15%, показують результати опитування групи Рейтинг. Але соціологи не бачать у цьому нічого поганого: навпаки, зазначають позитивну динаміку. Адже ще в 2012-му незалежність України підтримували тільки 61%.

Чим соціологи пояснюють свіжі цифри, чому вони мають надію і чого варто побоюватися: LIGA.net зібрала чотири думки.

Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України

Бачу в цьому добру ознаку. З огляду на наші важкі часи й те, як нам дається зараз незалежність, – ми зберігаємо віру. У нас були часи, коли ця цифра була і 67%, і 72%. До того ж на референдумі не було куди подітися. Уже фактично не було Радянського Союзу. Люди зрозуміли, що потрібно створювати нову державу і робити щось своє.

Ті, хто проголосували проти, вважають, що не треба було руйнувати велику щасливу країну під назвою СРСР. Переважно це люди старшого віку і з нижчим рівнем освіти.

Михайло Міщенко, заступник директора Центру Разумкова

Не бачу тут великої різниці. Але потрібно враховувати, що опитування не проводилося на окупованих територіях. Хоча у 2013-му році готових проголосувати за незалежність був 61%, а сьогодні 80%. Різниця дуже велика, щоб пояснювати її тільки окупованими територіями.

Давайте також пам'ятати, що наприкінці 90-х готових голосувати за незалежність України було набагато менше. Тому сьогодні це один із найвищих показників. Наразі ситуація в подібних опитуваннях більш-менш стабільна, й істотних змін ми не бачимо.

Противники незалежності – це люди, в першу чергу, з проросійською орієнтацією. Але якщо такі люди є в Західній Європі, то чого чекати від України?

Антон Грушецький, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології (КМІС)

Якби опитування проводилося з урахуванням окупованих територій, то цей показник був би меншим, ніж 30 років тому. Але сьогодні складно повернутися на 30 років назад і уявити, як би ці люди проголосували в тих обставинах. Сьогодні це скоріше політична реакція частини населення, які вважають, що вони програли за ці 30 років.

Попри низку подій в історії України, шанувальників незалежності – більшість. Це дуже хороший показник. У 90-х ситуація була набагато гіршою. Через кілька років після проголошення незалежності рівень її підтримки різко впав, але потім почав підійматися.

З одного боку, потрібно радіти цифрам. З іншого, пам'ятати про регіональний і віковий розрізи. На сході України, за нашими даними, 53% голосували б за незалежність, а 16% – проти.

Любомир Мисів, заступник директора соціологічної групи Рейтинг

Переважно противники незалежності сконцентровані в східних і південних регіонах. І це старше покоління, яке постраждало від перехідного періоду в 90-х.

Також причиною може бути вплив ЗМІ на проросійськи налаштованих людей. У нас ностальгія за СРСР постійно знижується, – а в Росії, навпаки, зростає. А серіали та фільми, що показують світле радянське минуле, змушують до певної міри ностальгувати за "великою державою".

Але якщо порівнювати з 2012-м, то бачимо позитивну динаміку. Звичайно, це позитив зі сльозами на очах. Не варто забувати про жителів окупованих територій. Без них проросійського електорату стало значно менше. І цифри змінилися.

Водночас російсько-українська війна призвела до переосмислення ролі Росії в життя України. Зовнішній ворог мобілізував населення навколо ідеї незалежності. Навіть тих, хто незадоволений рівнем життя в Україні.

Тому ми можемо стверджувати, що Україна відбулася як незалежна держава. Але далі все в наших руках, тому що завтра ці показники можуть змінюватися через зовнішні або внутрішні чинники. Наразі, попри всі труднощі, показник високий. І це одне з досягнень за роки незалежності.

Читайте також: На референдумі про незалежність України "за" проголосували б 90% – опитування КМІС