Сили оборони України за п'ять днів знищили щонайменше пів ескадрильї російської авіації – сім винищувачів. 17 лютого на східному напрямку - відразу три: два Су-34 та один Су-35. 18 лютого – ще один Су-34. 19 лютого – Су-34 та Су-35С. 21 лютого – знову Су-34. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

"Ходять чутки, що в мене останнім часом поганий настрій. Не маю на це права! За такої бойової роботи він просто чудовий!" – зазначив у соцмережах командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук.

"Наші захисники розробляють чудові операції, що допомагає так активно знищувати російські літаки", – каже LIGA.net заступник гендиректора Military Tech, авіаексперт Анатолій Храпчинський.

Як почався сезон літакопаду та на що це впливає – коротко.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях

В України є інструменти. Як збивали Су-шки

Найімовірніше, літаки збили із засідки зенітно-ракетні комплекси, каже LIGA.net ексначальник зенітних ракетних військ Повітряного командування "Південь" Повітряних сил Петро Мазін.

Збити літак на далекій відстані – дуже складно, і на це впливає багато факторів, розповідає LIGA.net речник командування Повітряних сил Збройних Сил України Юрій Ігнат. Однак, зауважив він, результат – це заслуга людей, які планують такі операції.

"В України є інструменти, які ми застосовуємо. Це засоби, які надані й партнерами, зокрема для того, щоб збивати російські літаки, наскільки це можливо", – акцентував Ігнат.

Можна припустити, що у Повітряних сил з’явилась якась "довга рука", яка може час від часу знищувати ці літаки ще до того, як вони підлетять до локації скиду бомби, каже LIGA.net військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Су-34 – це модернізація старого радянського Су-27. Росія подає цей літак як надсучасний, додає Храпчинський: "Але він не маневрений. В принципі, він і не мусить таким бути – його використовують для скиду бомб і відпрацювання по наземних цілях".

Завантажені керованими авіабомбами, ці літаки ще більше втрачають можливість маневрувати, додає Мазін. 

"Зазвичай, коли пілоти бачать, що по них проводиться пуск ракет, вони скидають бомбу куди доведеться і намагаються тікати, – зазначає він. – Тому що з навантаженням набагато важче (а в деяких випадках – взагалі неможливо) здійснювати протиракетні маневри".

Ефективну роботу зі знищення російських винищувачів вдалося налагодити завдяки програмі FrankenSAM, яку Україна реалізовує разом із західними партнерами, припускає Храпчинський.

"Це дозволило нам використовувати старі радянські системи з новими американськими ракетами безпосередньо на лінії фронту, – пояснює він. – Це значно посилило наші можливості".

Довідка
FrankenSAM (Франкенштайн + ЗРК) — американсько-українська програма створення зенітних ракетних комплексів, відома з 2023 року. Основною ідеєю проєкту є інтеграція західних ракет класів "повітря-повітря" та "поверхня-повітря", які передають союзники для відбиття російської агресії, із наявними в Україні радянськими ЗРК. Передбачається паралельне виробництво систем у США та Україні.

Це стосується не всіх випадків: комплекси – близької та середньої дальності — на великих відстанях не працюють, уточнює Коваленко.

Крім того, українські радіолокаційні станції вже можуть обходити захист цих літаків, наголошує Храпчинський.

"Всі ці Су-шки облаштовані системою РЕБ, яка називається "Хібіни". Це радянський/російський багатофункціональний бортовий авіаційний комплекс РЕБ, який повинен ставити потужні шумові перешкоди, вести радіотехнічну розвідку. Не лише захищати окремі машини, а й здійснювати груповий захист", – пояснює він.

"Тож комплекс "Хібіни", який росіяни досі подають як супер-пупер захист, виявився просто неефективним. Сім Су-шок за тиждень – це доказ", – підсумовує заступник гендиректора Military Tech.

"Думають, як врятуватися". Що це змінює

Втрата кожного такого літака для росіян – важка, підкреслює Ігнат. Росія продовжує виробляти винищувачі-бомбардувальники Су-34, однак у невеликій кількості через західні санкції.

"Торік вони виготовили партію з двох-трьох Су-34. Сподіватимемося, що знищувати ми будемо більше, ніж Росія взагалі здатна виробляти", — сказав Ігнат.

Якщо вдасться кожного місяця знищувати більш ніж один літак, це зведе до нуля спроби росіян компенсувати втрати Су-шок і "почне створювати ефект мінуса в цій компоненті", каже Коваленко.

Додатковий бонус – зменшення кількості підготовлених пілотів. Навіть якщо їм вдалося катапультуватися зі знищеного літака, під час падіння вони отримують травми, які вимагають щонайменше відновлення, впродовж якого вони не будуть допущені до польотів.

Збиття російських літаків призвело до суттєвого зниження активності ворожої авіації, а саме із Су-34 росіяни скидають керовані авіаційні бомби та випускають ракети типу Х-59.

Коли противник розуміє, що його можуть дістати, "вже так нахабно себе не поводить і літає менше", каже речник Повітряних сил.

Морально-бойовий дух росіян така кількість знищених літаків має підривати суттєво, вважає ексочільник південних військ ЗРК Мазін:

"У світовій практиці є теорія: після того як збили 3% літаків, решта льотчиків далі відмовляється йти на бойові вильоти. Росіянам збили уже більше ніж 3%. Але, бачите, вони все одно йдуть".

Однак, працюючи в умовах, коли у будь-який момент літак може бути знищений, пілот значно більше зосереджений на тому, щоби врятуватись, а не на завданні. Це значно знижує ефективність.

На уточнювальне запитання, скільки ще літаків Україні потрібно збити, щоб зменшити шкоду, яку завдає російська авіація, полковник у відставці відповідає: "Достобіса. Моральний стан окупантів не піддається логіці – вони пруть всупереч своїм втратам. Літаків у них дуже багато. Бомб – також. Тож роботи у нас багато".