Росія після виходу із зернової угоди дві ночі поспіль масовано обстрілює порти Одеси. Основна ціль ракет – зернова інфраструктура.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

"Зернова угода вигідна Путіну. Але він буде торгуватися, – пояснює LIGA.net ексміністр закордонних справ Павло Клімкін. – Він знає, що це один з унікальних важелів впливу. І думає, що час грає на нього. Я хочу, щоб реакція Заходу вийшла за межі слів".

Це має призвести до надання Україні більшої кількості систем ППО для захисту портів, додає LIGA.net старший науковий співробітник Atlantic Council у Туреччині Євгенія Габер: "В ідеалі – аж до конвоїв для супроводу суден".

Чому і чим Росія почала знов обстрілювати порти, якої реакції чекати та чи можливі конвої від Туреччини – розбиралася LIGA.net.

ЧИМ РОСІЯ ОБСТРІЛЮЄ ПОРТИ

У ніч проти 19 липня Росія вдарила по зернових терміналах в порту Одеси та Чорноморська. За даними Мінінфраструктури, пошкоджена інфраструктура компаній Kernel, Vitter, CMA CGM Group.

Напередодні також зазнала атаки інфраструктура зернового коридору – пошкоджені резервуари та причали Одеського порту.

Росія обстрілює порти Одеси: що можуть зробити Захід та Ердоган для зернового коридору
Наслідки обстрілів портів Одеси (фото – Мінінфраструктури)
Росія обстрілює порти Одеси: що можуть зробити Захід та Ердоган для зернового коридору
Наслідки обстрілів портів Одеси (фото – Мінінфраструктури)
Росія обстрілює порти Одеси: що можуть зробити Захід та Ердоган для зернового коридору
Наслідки обстрілів портів Одеси (фото – Мінінфраструктури)

"Російські терористи абсолютно свідомо цілили в інфраструктуру зернової угоди, – заявив український президент Володимир Зеленський. – І кожна російська ракета – це удар не лише по Україні, а й по всіх у світі, хто прагне нормального й безпечного життя".

ДОВІДКА. У зерновій ініціативі використовувалися три одеські порти – Одеса, Чорноморськ та Південний. 18-19 липня РФ атакувала також інші портові міста – Херсон та Миколаїв. Як працюватиме експорт зерна після виходу РФ із зернової угоди, читайте у бізнес-розборі.

Особливість атаки 19 липня – комбінований характер. Росіяни запустили ракети з кораблів ("Калібр"), берегових комплексів ("Онікс"), стратегічних літаків (Х-22), тактичних винищувачів (Х-59) і дрони-камікадзе Shahed-136.

Протиповітряна оборона успішно збиває майже всі типи цих цілей. Проблемними є надзвукові Х-22 та "Онікс". За даними ОК "Південь", саме їх росіяни спрямували на портову та критичну інфраструктуру.

Ракета Х-22 довгий час була недосяжною для сил ППО, аж поки на озброєнні не з’явився американський ЗРК Patriot. А "Онікс" – складна ціль, яка летить низько над водою і має радіус близько 600 км, додає LIGA.net речник Повітряних сил України Юрій Ігнат.

"Онікси" створюють загрозу для всього узбережжя, додає спікер. Для боротьби із ними краще знищувати власне берегові комплекси "Бастіон" на землі. "Тут, як і у випадку з С-300: з ракетами боротися важко – краще знищувати пускові установки", – пояснює Ігнат.

А щоб протидіяти Х-22 – потрібні зенітні-ракетні комплекси, як SAMP-T та Patriot, каже спікер ПС. Зеленський вже закликав партнерів надати більше цих систем, оскільки нинішньої кількості недостатньо.

ЗЕРНОВИЙ ШАНТАЖ ПУТІНА

Росія почала активно обстрілювати порти Одеси у день, коли оголосила про вихід із зернової угоди. В цей же день Україна звернулась до Туреччини та ООН з пропозицією продовжити дію коридору без участі РФ.

"Росія хоче показати, що будь-яка конструкція з експорту зерна і не тільки не діє без домовленостей з нею, – пояснює LIGA.net ексголова МЗС Павло Клімкін. – Додатково – меседж на внутрішню російську аудиторію, що вони не слабаки".

Росія, ймовірно, продовжить атакувати не тільки порти, а й внутрішню логістику та українське агропромислове виробництво, каже LIGA.net старший науковий співробітник Atlantic Council у Туреччині Євгенія Габер: "Саме таким чином Росія може уникнути конкуренції з Україною на світових ринках та створити враження, що без неї угода не працюватиме".

Меншою мірою Габер очікує обстрілів самих суден із зерном. Тут експертка Atlantic Council називає щонайменше три ризики для росіян.

По-перше, у випадку потоплення кораблів їй буде складніше пояснити свій наратив про "злу Україну та Захід", які вводять санкції, що нібито можуть спричинити голод в Африці та на Близькому Сході.

По-друге, після звільнення Зміїного російські кораблі ризикують повторити долю затопленого минулого року крейсера "Москва", якщо активно діятимуть у північно-західній частині Чорного моря.

По-третє, кораблі з експортним українським зерном належать різним країнам, а екіпажі – громадяни різних держав.

"Я не можу собі уявити ситуацію, коли Росія атакує турецький корабель із зерном. Тому що це вже пряма атака на країну-члена НАТО, – каже Габер. – Хоча нічого виключати не можна. Я не кажу, що це неможливо. Просто зараз для Росії набагато більш вигідно бомбити саме порти України".

Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявляв, що хоче продовження зернової угоди та планує провести переговори з російським диктатором Володимиром Путіним. Тож Росія намагається чинити тиск, щоб повернутися за стіл із сильнішою позицією, вважає Габер.

"Підвищення ставок ми бачимо кожного разу, коли Росія періодично виходить з угоди, потім повертається, намагаючись виторгувати для себе кращі умови, послаблення санкцій і таке інше, – пояснює вона. – Але важливо не купуватись на спроби залякування, а навпаки, дуже чітко дати зрозуміти, що угода може працювати й без Росії".

КИТАЙ, ТУРЕЧЧИНА І ЗАХІД. ЯК МАЄ ВІДРЕАГУВАТИ СВІТ

Зеленський доручив військовим посилити захист українських портів, а дипломатам – активізувати контакти з партнерами, щоб збільшити тиск на Росію. Портова інфраструктура має бути захищена світом, додав міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

За словами Габер, від України має бути чіткий месседж партнерам: глобальна продовольча безпека залежить не від компромісів Росії, бо Москва постійно висуватиме нові вимоги та шантажуватиме.

"Це має призвести до надання Україні більше систем ППО, зокрема для захисту портів. В ідеалі – до конвоїв для супроводу суден, – каже вона. – І визнання факту, що Росія є недоговороспроможною, оскільки не дотримується вимог і довільно виходить з домовленостей".

Наразі реакції Заходу поза політичними заявами бракує, каже Клімкін. Слів сказано багато, але санкцій чи інших форм реакції не було.

"Має бути абсолютно зрозумілою логіка, що Захід хоче і може зробити, якою є його стратегія. Поки я цього не бачу, – пояснює дипломат. – Це означає, що йде, скоріше за все, підкилимна торгівля. Вона може бути, але без публічної жорсткої реакції пасьянс не складеться".

Серед найбільших імпортерів українського зерна у 2022 році були, зокрема, Китай (12,1%) і Туреччина (9,6%). Обидві країни мають тісні економічні зв’язки з Росією – а отже, і важелі впливу.

Кроків від Пекіна чекати варто. Його слово багато важить, каже Клімкін.

До того ж у Пекіна відкрилося вікно можливостей для розмови із Заходом про спільні інтереси, зауважує дипломат. На це, зокрема, вказує і позитивна атмосфера контактів: візити до Пекіна держсека США Блінкена та міністра фінансів Єллен, зустріч у Відні Саллівана та Ван І.

"Але Китай буде діяти непублічно, і з ним треба працювати так само непублічно. Я думаю, ми це робимо, – каже Клімкін. – У Заходу і Китаю є непрості питання, але є фундаментальний інтерес тримати український експорт".

Для Туреччини зернова угода була дипломатичним успіхом та давала економічні переваги, додає Габер. Це робить її ключовим гравцем у конструкції, і Анкара має важелі впливу: через неї йде російський пасажиропотік, імпорт-експорт, комунікація із західними країнами.

"Ці канали для Росії важливо зберігати, – додає Габер. – Якщо Туреччина вирішить натякнути, що канали будуть перекриті, то це матиме певний вплив на Росію. З іншого боку, ескалація чи розрив відносин з РФ для Туреччини теж невигідні. Тому важелі все ж обмежені".

Зеленський вже анонсував, що обговорюватиме з Ердоганом безпеку для експорту зерна та можливе залучення військових конвоїв.

За прогнозом Габер, швидкого рішення не буде. І спершу Туреччина все ж спробує використати дипломатичний і політичний ресурс з Росією.

"Якщо ці важелі не спрацюють, то я не виключаю, що або турецькі судна будуть використовуватися для експорту та імпорту, або принаймні на певній ділянці ці конвої можуть бути", – каже аналітикиня.

Але не варто чекати конвоїв країн НАТО не з Чорноморського регіону. Проти цього виступають Анкара, і самі країни не готові. "Тож сама Туреччина, я думаю, формат конвоїв може використати, – підсумовує Габер. – Але це вже буде останній крок, якщо все інше не спрацює".

Читайте також: Розбір | Як Україні "виштовхнути" зерно на експорт