Прем’єр Угорщини Віктор Орбан погрожує президенту Євроради Шарлю Мішелю підірвати політику ЄС щодо України. "Заміновані" всі рішення, попереджають євродипломати видання Politico.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

"Будапешт вирішив грати на речах, які важливі для більшості країн ЄС, – пояснює LIGA.net голова комітету з євроінтеграції та ексвіцепрем'єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Заради своїх цілей".

Що блокує Орбан, які насправді причини можуть рухати угорським лідером та як проблему вирішуватиме ЄС – розбиралась LIGA.net.

НА ЧОМУ СПЕКУЛЮЄ ОРБАН

Від Угорщини залежать чотири важливі питання: макрофінансовий пакет на 50 млрд євро на 2024-2027 роки; військова допомога від ЄС на 20 млрд євро на 2024-2027 роки; 500 млн євро поточної військової допомоги (Угорщина вже блокує), початок переговорів про вступ України до ЄС. 

Угорщина висувала різні пояснення, чому вона проти.

Найчастіше – невдоволення українськими законами щодо мови, освіти та нацменшин. Вимогу змінити їх закріпили навіть у рекомендації Єврокомісії про відкриття переговорів про членство, яку готувала команда єврокомісара з розширення ЄС – угорця Олівера Варгеї.

Угорщина спекулювала на цій темі й раніше під час блокування інших важливих для України питань, нагадує LIGA.net голова парламентського комітету з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе (Євросолідарність).

"Україна і тоді, і зараз була налаштована конструктивно. І знаходила рішення з іншими країнами, – переконує нардепка. – Але, на жаль, Угорщина вела свою політику іншим чином. Сійярто (голова МЗС Угорщини. – Ред.) міг приїхати до Києва, дати одну пресконференцію, а в Будапешті говорити протилежне своїм словам на 180 градусів".

Насправді питання меншин не варте дірки з бублика, пояснює LIGA.net голова угорської громади у Києві Тібор Томпа.

"Угорська меншина в Україні має набагато більше прав, ніж прописано в Європейській хартії регіональних мов та рамковій хартії національних меншин, – каже він. – Меншини – це суто привід Орбана".

Проблема меншин навіть не згадується у листі Орбана до Шарля Мішеля, звертає увагу він: "Тому що Європа на це вже дивиться крізь пальці... Я був нещодавно у Берегові на Закарпатті. Навпаки, найбільша проблема з угорською меншиною – що вони не володіють українською мовою".

Україна у вересні запропонувала Будапешту дорожню карту з розв'язання цієї проблеми. Але, як стверджує віцепрем'єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина, політично Угорщина у цьому не зацікавлена.

"Після позитивного сигналу з українського боку, що є діалог і можна шукати рішення, все зненацька загострилося в інший бік, – каже Климпуш-Цинцадзе. – Це ще раз говорить, що це не про нацменшини. Це привід для Угорщини, звичайно".

Питання меншин – не єдине, до якого апелює Угорщина.

Орбан у листі до Мішеля, за даними Politico, розкритикував стратегію ЄС і поставив під питання доцільність підтримки України на тлі затягування допомоги з боку Конгресу США. Раніше, блокуючи європейську військову допомогу, Угорщина заявляла, що від цього нібито страждають інші інтереси ЄС. А санкції проти Росії шкодять угорській економіці.

ДОВІДКА. Орбан регулярно робить антиукраїнські та антиєвропейські заяви. За останні два тижні він казав, що Україні не перемогти Росію, а Київ – у світлових роках від ЄС. Порівнював членство в ЄС з радянською окупацією та стверджував, що пишається зустріччю з Путіним. А влітку – виступав проти контрнаступу ЗСУ і ставив під сумнів суверенітет України.

Невдовзі можуть з’явитися і нові відмовки. З 17 листопада уряд Угорщини поштою проводить референдум, в якому чотири питання стосуються України та сформульовані маніпулятивно. Одне з них звучить так: "Чи погоджуєтеся ви, щоб Україна, де йде війна, стала повноцінним членом ЄС і принесла війну нам на поріг?" Варіанти відповіді – так або ні.

Все це Орбан теж зможе використати в антиукраїнській риториці.

ЩО НАСПРАВДІ РУХАЄ ОРБАНОМ

Орбан "замінував" весь процес ухвалення рішень ЄС щодо України, каже Politico європейський дипломат. Це – частина стратегії тиску на Єврокомісію, щоб та виділила Будапешту 13 млрд євро, які наразі заблоковані за порушення верховенства права в Угорщині.

"Для Угорщини це не питання нейтралітету. Йдеться про важелі впливу", – пояснив він.

Конфлікт Орбана з Євросоюзом триває останні років п’ять, розповідає LIGA.net Григорій Месежніков, голова Інституту громадських справ у Братиславі (Словаччина). Через те, що його форма правління в Угорщині суперечить європейським нормам.

Остання витівка Орбана – пропозиція запровадити в Угорщині кримінальне переслідування за іноземний вплив. Цей законопроєкт навіть жорсткіший за російський про іноагентів, каже Томпа. 

Дивіться також: Партія Орбана розвісила в Угорщині "ганебні" білборди з фон дер Ляєн – фото

Угорщина зробила багато кроків, які порушують принципи верховенства права, свободи медіа як для країни-члена ЄС, додає Климпуш-Цинцадзе. Через це ЄС і вводить обмеження на фінансування – фактичні санкції.

"І тоді Будапешт вирішив, що найкращий спосіб – це грати на тих речах, які зараз важливі для більшості країн ЄС, – пояснює вона. – Щоб добитися своїх цілей".

Інша причина – зв’язки з Кремлем, вважає Месежніков.

Зокрема, економічні. 17 жовтня Орбан єдиним з лідерів ЄС зустрічався в Пекіні з російським диктатором Володимиром Путіним. Невдовзі після зустрічі Газпром пообіцяв постачати більше газу Угорщині, а Росатом активізував роботу над угорською АЕС "Пакш-2".

Шантаж та зв'язки з Кремлем. Як Орбан бере Україну в заручниці та що з цим зробить ЄС
Віктор Орбан та Володимир Путін у Пекіні (фото – ЕРА)

"Я думаю, що основною мотивацією Орбана зараз є: а) кошти; б) зв'язки з Кремлем, – додає Климпуш-Цинцадзе. – І вже в третю чергу як привід буде переймання правами національних меншин в Україні".

РОЗТЯЖКА: ЩО РОБИТИМЕ ЄС

Шарль Мішель у Києві пообіцяв робити все, щоб переконати 27 країн-членів та добитися позитивного результату для України у грудні. Й 27 листопада поїде до Будапешта на переговори з Орбаном.

Всередині ЄС можливі декілька варіантів.

Щодо макрофінансового пакета на 50 млрд євро для України – є механізм, щоб обійти вето. Замість угоди України з усім ЄС – укласти двосторонні угоди України й 26 країн-членів, які готові допомагати. Аналогічно можна зробити з військовим пакетом на 20 млрд євро.

"Це більш кропіткий процес, це може бути допомога країн-членів або груп країн-членів, а не ЄС в цілому", – пояснює LIGA.net Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і фахівчиня з відносин Україна-ЄС.

Ризик такого підходу – підрив єдності Євросоюзу, додає Мовчан: "Це не означає, що створюється ризик для розпаду ЄС. Але розбіжності накопичуються, і треба шукати їх розв'язки".

Щодо переговорів про вступ України – тут у будь-якому разі потрібен консенсус усіх держав-членів. У ЄС є два варіанти – і обидва ризиковані.

Перший – піти на поступки Орбану. Ще 22 листопада представник Єврокомісії говорив, що грошей з фонду підтримки для Угорщини не буде. Але вже 23-го комісія погодилася виділити угорцям авансом 900 млн євро, які ще мають затвердити 8 грудня.

Це часткова поступка, каже Томпа. Гроші мають цільове використання – на розвиток відновлюваної енергетики, їх виділятимуть поступово за позитивні зміни у сфері верховенства права.

"Це і пряник, і водночас батіг", – пояснює він.

Євросоюз може йти на подальші поступки, не виключає Месежніков. Якщо вирішить, що рух України до ЄС важливіший за проблеми з верховенством права в Угорщині.

Але це ризик легітимізувати шантаж та зробити Україну ще більшою заручницею у відносинах між Брюсселем та столицями.

"Є ризики від того, щоб йти на шантаж. Навіть з благородною метою, – каже Климпуш-Цинцадзе. – Якщо піти один раз на поступки, то це може породити додатковий апетит користуватися цими інструментами. І не тільки в Угорщини".

Наприклад, демократичні партії у Словаччині вже побоюються, що шантажем може користуватися новий проросійський прем’єр Роберт Фіцо, пояснює Месежніков: "Що Фіцо пообіцяє ЄС не блокувати Україну, а Євросоюз взамін не критикуватиме те, що відбувається у Словаччині".

Другий – відкласти рішення про переговори на березень-2024, посилити за цей час тиск на Угорщину, дати Україні підтягнутися до нових вимог.

Відсутність зеленого світла у грудні точно не буде позитивною новиною для України, каже Мовчан. Технічно це означатиме не припинення, але гальмування шляху до ЄС – Єврокомісія навряд зможе почати перевірку українського законодавства на відповідність європейському (скринінг).

"І це буде дуже негативний сигнал для українського суспільства. Всі ці технічні процеси суперважливі, – каже Мовчан. – Але це буде максимально використано Росією, щоб підігрівати настрої, що насправді України в ЄС нібито не хочуть".

Проблема з Угорщиною не зникне до березня, вважає Мовчан: "Тільки загостриться – кожне гальмування підживлює сторону, яка гальмує".

Українцям треба готуватися, що шлях до ЄС може бути дуже нервовим, попереджає вона: "В якийсь момент ми точно опинимося в ситуації, коли консенсусу не буде. Близько 100 голосувань потребуватимуть такого консенсусу. Хочеться, щоб принаймні початок був легшим".

Проблема з Угорщиною вказує на ширший контекст, підсумовує Климпуш-Цинцадзе: "Для ЄС настав час дивитися всередину себе і шукати інші інструменти. Як впливати на недобросовісних членів, які мають доступ до всіх переваг ЄС і одночасно підривають Європейський Союз зсередини".

Читайте також: Розбір | Ефект Фіцо. Чому Словаччина (не) даватиме зброю Україні

єсугорщинашарль мішельвійськова допомогаєвроінтеграціяВіктор Орбанчленство в єс