Зміст:
  1. Швидко не вийде. Будуть правки
  2. Строки демобілізації є, процедури – немає
  3. Нові правила для військовозобов’язаних

Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді новий законопроєкт щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Це вже друга спроба – і ніби покращена версія.

Слідкуйте за перевіреними новинами тепер і у WhatsApp

Але і нова версія все одно потребує значних доопрацювань, каже LIGA.net заступник голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв (Слуга народу).

Доопрацьовувати потрібно швидко – щоб мобілізацію не було зірвано, додає в коментарі LIGA.net експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу Віктор Кевлюк.

"До половини пропозицій, які увійшли в новий законопроєкт, уже надавались у 2015 році. Тоді ми мали величезні проблеми з проведенням шести черг мобілізації, – нагадує він. – Зараз скачемо по тих самих граблях, допускаючи всі ті самі помилки із тими ж проблемами і не маючи інструментів для їх вирішення".

Про ключові та найобговорюваніші нововведення – коротко.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

Швидко не вийде. Будуть правки

Новий законопроєкт є лише доопрацьованою версією попереднього, в якому врахували зауваження парламентського комітету з питань національної безпеки й оборони, каже LIGA.net керівник практики безпеки бізнесу в Juscutum юрист Дмитро Дичаковський.

Довідка
Перший урядовий проєкт закону про мобілізацію уряд зареєстрував у Верховній Раді 25 грудня 2023 року. Але документ відправили на доопрацювання – він містив багато суперечливих положень.

11 січня 2024 року міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що вже готова нова редакція закону про мобілізацію.

Дійсно, частину суперечливих норм прибрали, каже заступник голови комітету Єгор Чернєв. Проте у новій редакції залишилися і ще додалися норми, які викликають сумнів щодо їх доцільності.

"Законопроєкт має багато правильних норм: строки демобілізації, додаткові відпустки військовослужбовцям тощо. Але все ще потребує доопрацювання. В існуючому вигляді буде складно знайти під нього голоси в ВР, – вважає він. – А нам потрібно, щоб мобілізацію не було зірвано, адже держава сьогодні під величезною загрозою".

Засідання комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки щодо проєкту ще не відбулось, зазначили LIGA.net у Голосі.  

Після комітету його внесуть до сесійної зали, каже Чернєв: "Варіанти два. Aбо ми доопрацюємо його в комітеті до першого читання, або рекомендуватимемо прийняти у першому читанні, щоб запустити процес і до другого читання прибрати всі суперечливі норми".

Але процес прийняття законопроєкту у цілому, вочевидь, не буде швидким, прогнозує нардеп: крім пропозицій комітету, очікується також значна кількість правок від народних депутатів.

Найобговорюваніші нововведення стосуються двох ключових аспектів – демобілізації та "заходів впливу" щодо громадян, які не виконують обов’язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Строки демобілізації є, процедури – немає

Очікуване військовими нововведення – терміни демобілізації.

Процедура проведення демобілізації в українському законодавстві взагалі ніяк не розкрита, зауважує Кевлюк.

Як людину призвати в армію – закон про військовий обов'язок і військову службу пояснює. А як проводити демобілізацію – ні.

"Десь у 2010 році це питання розглядалося на військово-стратегічній грі Генерального штабу. Ця задача розв'язувалася дуже важко, це був свого роду інтелектуальний тупик", – розповідає Кевлюк.

Певні бачення цього питання напрацьовували головне оперативне управління і головне управління оборонного і мобілізаційного планування ГШ. Але це не вилилося в керівні документи, каже він: "Наскільки я знаю, до сьогодні їх немає".

Новий законопроєкт уряду розуміння саме процедури також не додає. Він вказує лише підстави для звільнення з військової служби. Ми прочитали документ і детально перерахували їх тут.

"Звільнення військовослужбовців, які набули таке право у зв’язку із закінченням строку служби – у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців, здійснюється у строки, визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача, – пояснює Дичаковський. – Після рішення Ставки про терміни звільнення здійснюється протягом одного місяця з дня подання рапорту".

Під час війни Ставка – це єдиний керівний орган, який відповідає за оборону, додає LIGA.net військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник. Тому логіка її залучення зрозуміла. Ставку очолює президент, там присутні керівники всіх ключових відомств.

"Це єдиний орган, який може оцінити ситуацію й ухвалити рішення, враховуючи потреби, наявні резерви, стан справ на фронті та існуючі прогнози розвитку подій", – пояснює Мельник.

Однак процедура звільнення потребує доопрацювання, каже він.

Тим більше, що є різні категорії військовослужбовців, які виконують один і той самий обов'язок, додає Кевлюк.

"Є призвані до лав ЗСУ указом президента про загальну мобілізацію. Призов оформлявся ТЦК, – перераховує він. – До цього в ЗСУ були солдати строкової служби, призвані взагалі на інший вид військової служби. Є ті, хто проходять службу по контракту. Плюс резервісти, які в інших правових відносинах із Міністерством оборони. Є ще військова служба офіцерського складу за призовом".

Президент може звільнити тих, кого він призвав. Але тих, кого він не призивав, а хто, наприклад, має контракт із Міністерством оборони, звільняти глава держави не має підстав.

"Відповідно, це має бути дуже добре пропрацьовано. І створені адекватні механізми звільнення", – каже Кевлюк.

Водночас важливо враховувати, що протягом війни Сили оборони отримали чимало унікальних спеціалістів, втрата яких дуже небажана для війська. Тому Генеральний штаб має провести велику роботу і запропонувати якісь рішення, переконаний він.

Один із варіантів – повернутися до системи ротації особового складу на передньому краї, як це було запроваджено у 2014-2015 роках.

"Для того, щоб до цієї практики повернутися, нам потрібно мати три склади ЗСУ. Один – відпочиває, інший – готується, третій – воює. Це – суперскладно, – визнає Кевлюк. – Але втратити класних фахівців із досвідом і знаннями ми не можемо собі дозволити. Не давати військам відпочинку – також неможливо".

Нові правила для військовозобов’язаних

Строкова служба скасовується, замість неї законопроєкт пропонує запровадити базовий військовий вишкіл. Людина віком 18-24 роки самостійно обирає, коли його пройти, а сам вишкіл займає максимум п'ять місяців, водночас за людиною зберігається її робоче місце, чого наразі немає у чинному законодавстві.

Призовний вік змінюється з 27 до 25 років. Чому 25 – без пояснення.

Проєкт закону передбачає, що всі громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів із дня опублікування закону уточнити свою адресу проживання, номери телефонів, адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані. Зробити це можна буде через центри надання адміністративних послуг, електронний кабінет або ТЦК.

Після мобілізації всі громадяни проходять військовий вишкіл 2-3 місяці, людина не може бути відправлена на фронт одразу.

"Запровадження заходів впливу" щодо громадян, які не виконують обов’язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації – те, на що потрібно звернути особливу увагу, каже Дичаковський.

Якщо під час мобілізації військовозобов’язаний чи резервіст не виконує своїх обов’язків, поліція може здійснити адміністративне затримання та доставити його протягом 15 днів до ТЦК. У випадку, коли доставити неможливо – керівник ТЦК протягом п'яти днів надсилає громадянину в електронній формі або рекомендованим листом вимогу про виконання обов’язку.

Якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів із дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку або не з’явився до військкомату (для тих, хто за кордоном – дипломатичної установи), ТЦК може звернутись до суду щодо:

  • тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;
  • тимчасового обмеження у керуванні транспортними засобами;
  • накладення арешту на кошти та інші цінності у банках чи інших фінансових установах, або на електронні гроші.

Ці положення дивним чином збігаються з тими обмеженнями, які раніше запровадили у Росії, каже Мельник: "Здається, наші законодавці чомусь знову, на жаль, застосували свою улюблену практику – переклад на українську мову російських законів".

Немає потреби посилювати відповідальність, погоджується Кевлюк. Державі вистачає важелів впливу. Нові обмеження не дадуть нічого, крім сплеску пошуку шляхів уникнути нових форм відповідальності.

"Люди не мають вибирати: піти до війська чи бути покараним, – каже він. – Люди мають вибирати між тим, чи буде завтра існувати держава, чи не буде. Про це з народом треба говорити".