Росіяни знову почали завдавати ударів балістичними ракетами по Києву. Всі цілі були збиті українськими захисниками.

Тепер противник почав бити з С-400 ракетами 48Н6 – їх багато, вони руйнівні, їм важко протидіяти, каже LIGA.net Валерій Рябих, експерт інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

"Ворог докладає максимум зусиль, щоб пробити нашу протиповітряну оборону. 100% ефективність роботи сил ППО доводить, що ЗСУ з максимальною ефективністю використовують можливості озброєння, яке передали партнери", – каже він.

Але сам факт активного застосування С-400 – це проблема. Щоб пройти цей етап масованих атак, Україні потрібно більше ресурсів, додає LIGA.net авіаексперт Анатолій Храпчинський.

Чим небезпечні балістичні ракети 48Н6 та чому одного лише посилення ППО для протидії цій небезпеці замало – коротко.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях

МЕТА – ВИСНАЖЕННЯ ППО І ТЕРОР

У ніч проти 13 грудня російські окупанти завдали удару балістичними ракетами по Києву.

Президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни цілилися по житлових кварталах, дитячих садках та енергетичних об'єктах. 

Генштаб ЗСУ в ранковому зведенні зазначив: ворог використовував ракети від С-400 та крилаті ракети комплексу "Искандер-К".

Внаслідок ударів постраждали 53 особи, зокрема шестеро дітей. Є значні руйнування у Дарницькому, Голосіївському, Деснянському та Дніпровському районах Києва від уламків. Рух транспорту на низці вулиць лівого берега столиці протягом дня був обмежений.

Наслідки удару балістичними ракетами 13 грудня (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Наслідки удару балістичними ракетами 13 грудня (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

За інформацією Офісу президента, Росія використала, зокрема, ракети 48Н6 від ЗРК С-400. Ймовірно, ними ж росіяни ударили по столиці і 11 грудня, припускає LIGA.net Валерій Рябих, експерт інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

Тоді росіяни запустили по столиці вісім балістичних ракет.

ДОВІДКА
Ракети 48Н6 розроблені і прийняті на озброєння ще за радянських часів – у 1990 році, хоча сам комплекс С-400 – лише в 2007-му (формально). Це допрацьовані С-300, адаптовані для ударів по наземних цілях.

Дальність знищення аеродинамічних цілей – до 250 км. Вага бойової частини – 180 кг. По землі може бити далі, ніж на 250 км, але тоді ракета втрачає керування та вільно падає кудись у районі цілі.

"Противник робить ставку на відновлення своїх стратегічних резервів. Для ударів по Україні можуть використовувати ці ракети. У росіян їх багато – точну кількість порахувати важко, але можемо припустити, що вони накопичувались ще з радянських часів", – каже Рябих. Зараз Росія може виготовляти до 500 таких ракет на рік. Пускових для них у противника також достатньо.

У ЧОМУ ПІДСТУПНІСТЬ РАКЕТ 48Н6

Кожен масований обстріл проходить за новою тактикою, каже LIGA.net авіаексперт Анатолій Храпчинський.

"Ми бачимо, що обстріли "шахедами" та стратегічною авіацією і крилатими ракетами росіянам не дають очікуваних результатів. Вони починають застосовувати балістику, – каже він. – Шукають спосіб уразити та завдати більшої шкоди".

Зенітні ракети 48Н6 із комплексу С-400 – це проблема, додає Рябих. Вони дошкульні і руйнівні, але неточні. Росіяни використовують їх не заради того, щоб уразити конкретні стратегічні об’єкти, а задля виснаження української системи ППО та тероризування населення.

Наслідки удару балістичними ракетами 13 грудня (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Наслідки удару балістичними ракетами 13 грудня (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

"Система ППО сканує простір навколо з певними радіусами дії 24 години на добу. Під час знаходження цілі вона віддає цілеуказання, яке обирає принцип знищення, – пояснює Храпчинський. – Крилату ракету можна знищити, наприклад, простими ракетами. Для балістичної – підключають складніші системи".

Наземний пуск ускладнює оповіщення населення про небезпеку – із пускового району в Брянській області ракета може летіти лише півтори хвилини, і можливостей виявлення менше, додає Рябих.

"У людей фізично не буде часу зреагувати – йдеться про сотню секунд і за цей час важко щось зробити. Тим більше неможливо наперед визначити, куди ракети спрямовуються", – додає він.

Зараз сили ППО збивають всі цілі. Однак уразити балістику складніше, ніж крилаті ракети, каже аналітик Defense Express.

"У них інша траєкторія, швидкість на порядок більша. Ракета важка, вона відвісно падає і вплинути на її траєкторію складно, – пояснює він. – Проти цих ракет застосовується технологія кінетичних перехоплювачів: ракета, яка вистрілюється, має точно влучити в балістичну ракету і фізично її дефрагментувати. За рахунок зіткнення обидві ракети руйнуються".

Це не означає, що балістична ракета обов’язково здетонує в повітрі – цього може і не статись. "До того ж всі уламки падають на землю близько до того місця, куди й цілилася ракета, – додає він. – Ці уламки можуть наробити багато біди, але шкода від них неспівставна із тою шкодою, якої завдасть потрапляння ракети у ціль".

Наслідки удару балістичними ракетами 13 грудня (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)  

Більшість цілей збиваються вже безпосередньо на підході до кінцевої точки, уточнює Храпчинський: "Не проблема знищити балістичну ракету. Проблема в наявності комплексів, які можуть це зробити".

ЩО ДАЛІ

Україна має переконувати партнерів: треба посилити можливості системи ППО працювати по балістиці, наголошує Храпчинський. Зробити це здатне лише західне озброєння.

"Нещодавно президент зробив запит на сучасну протиповітряну систему THAAD. Це дуже потужна система, яка дозволяє заздалегідь збивати балістику. Вона б дуже стала нам у пригоді", – каже він.

Крім того, важливо, аби Сили оборони України вдавались до певних кроків щодо Росії у відповідь, додає Рябих.

"Окрім нарощування ППО, ми маємо знищувати і ці пускові установки, і місця накопичення цих ракет, і місця, де вони виготовляються, – вважає він. – Всі ці об'єкти є законними військовими цілями".

Зараз існує асиметрія: Росія застосовує проти українців терористичні засоби, а Україна обмежена партнерами у використанні озброєння на території РФ, нагадує Рябих: "Важливо нарощувати власні можливості зі створення відповідних засобів, які б вже не мали обмежень у застосуванні проти противника. Без цього буде важко подолати цю терористичну загрозу".