RU

Розбір | "Трибунал для Путіна". Як в Україні фіксують злочини Росії та чи будуть вироки

Сотні нових поховань на кладовищі в Ірпені (колаж – Олена Сошкіна/LIGA.net)
19.04.2022, 17:33

Довести в Гаазі, що Росія вчиняє геноцид проти українців, буде непросто. Юристи радять концентруватися на агресії та воєнних злочинах. Пояснюємо, чому

Верховна Рада 14 квітня визнала звірства Росії геноцидом українського народу. За два дні до цього президент США Джо Байден вперше назвав дії Путіна геноцидом, згодом схожі заяви зробили інші високопосадовці.

Визначити на найвищому юридичному рівні, чи дійсно Росія вчиняє геноцид в Україні, може Міжнародний кримінальний суд. Для цього треба довести, що російська влада цілеспрямовано знищує українську націю. Як фіксуються міжнародні злочини РФ та хто їх розслідує – розбір LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

ГЕНОЦИД, АГРЕСІЯ, ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ: ЩО ЛЕГШЕ ДОВЕСТИ

У Львові на фасаді будинку на вулиці Театральній, 6 поміж яскравими вивісками магазинів висить велика напівпрозора табличка. Її встановили п’ять років тому як пам’ять про юриста Герша Лаутерпахта: це завдяки йому з’явилося поняття "злочини проти людяності". Він народився у Жовкві неподалік Львова і навчався у Львівському університеті. Там вивчав право і Рафал Лемкін – автор терміна "геноцид". 

Історії цих двох правників привели до Львова британського юриста Філіпа Сендса, який написав про їхнє життя, місто й зміни в міжнародному праві книгу "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова". Вдома її зберігає юрист Іван Городиський, що допомагав Сендсу. Його львівський офіс – за 10 хвилин пішої прогулянки від будинку з пам’ятною дошкою.

ДОВІДКА. Перелік міжнародних злочинів наведений у статті 6 статуту Нюрнберзького військового трибуналу і містить: злочини проти миру, що складаються з виношування планів підготовки і розв'язання агресивних війн тощо; злочини проти людства; воєнні злочини; всі інші прирівняні до них протиправні дії (геноцид).

"Злочин агресії у нашому випадку беззаперечний: Росія напала на Україну, – пояснює LIGA.net Іван Городиський. – Воєнні злочини вчиняють під час збройного конфлікту з особливою жорстокістю. Це зґвалтування, тортури, вбивство, мародерство – те, що ми бачили в Бучі, Гостомелі, Ірпені, Бородянці. Заперечити їх теж неможливо".

Злочини проти людяності від воєнних відрізняє системність, продовжує юрист – для їхнього визнання треба довести, що був наказ керівництва саме про таку поведінку російської армії, її заохочення. 

Геноцид визначається як фізичне знищення певної групи за расовою, етнічною, релігійною чи національною ознакою. Дії, що можуть свідчити про геноцид – вбивства, тяжкі тілесні й психічні ушкодження, створення умов для знищення групи, насильницьке вивезення дітей. Та навіть за наявності цих ознак треба доводити умисел знищити групу.

"Неофіційно так називають будь-який злочин, що вражає жорстокістю, – говорить Городиський. – Проте з юридичного погляду не можна говорити про геноцид Бучі, бо її населення – не окрема група з погляду Конвенції проти геноциду. Навіть якщо ми побачимо схожу картину в Маріуполі, все одно треба буде доводити, що це геноцид".

"Для доказу геноциду не має значення, скількох людей вбили. Найважливішим є намір, – пояснює Городиський. – Для цього потрібні докази, що російська влада цілеспрямовано знищує українську націю".

Процес доведення геноциду в суді може тривати десятиліттями. Водночас ані Голодомор, ані репресії радянської влади проти України не стануть доказом, хоч і демонструють тривалість спроб знищити націю. 

Так само складно довести, що публікації в кремлівському РИА Новости підтверджують цей намір. Остання з них від 3 квітня – про те, "что Россия должна делать с Украиной", закликає "деукраїнізувати" Україну. 

"Попри всі жахливі слова, у статті немає прямого заклику до фізичного знищення, – пояснює Городиський. – Однозначно від російських пропагандистів є заклики до вчинення воєнних злочинів, але про це не говорять прямо. Наразі видається більш можливим довести роль, наприклад, Скабєєвої чи Соловйова у вчиненні злочину агресії".

Читайте також: Резніков про звірства росіян під Києвом: Невдалий бліцкриг завершиться вдалим Нюрнбергом

МІЖНАРОДНІ СУДИ ДЛЯ ПУТІНА

Щоб притягнути до відповідальності керівництво Росії й отримати репарації, Україна повинна довести провину РФ у міжнародних судах. Її злочини в Україні фіксують з 2014 року, проте наразі робота і державних структур, і правозахисних організацій у цьому напрямі дещо змінилася. 

"Ухвалити рішення на міжнародному рівні можна на п’яти напрямах. Це дозволить отримати доступ до заморожених коштів Росії. І справедливості", – говорить LIGA.net Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод (ЦГС). Це одна з понад 20 організацій, що створили ініціативу "Розірвати коло безкарності за воєнні злочини Росії". Скорочено – "Трибунал для Путіна". 

П’ять напрямів – це Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний суд ООН, ЄСПЛ, ОБСЄ і Європейський парламент. Дві останні структури важливі через санкції проти Росії та місії на території України. Рішення ЄСПЛ легітимні до завершення процедури виходу Росії з Ради Європи і можуть вплинути на встановлення грошових компенсацій для України. 

Безпосередньо на притягнення РФ до відповідальності впливають Міжнародний кримінальний суд (МКС) і Міжнародний суд ООН. 

МКС визначатиме персональну відповідальність керівництва Росії за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. Наразі це головний механізм покарання високопосадовців з Кремля. Ані Україна, ані Росія не ратифікували Римський статут. Проте в Україні пішли за іншою процедурою: у 2015 році ВР ухвалила постанову, яка визнає юрисдикцію МКС стосовно злочинів проти людяності та воєнних злочинів РФ. 

"Зараз ми теж бачимо унікальну ситуацію, – говорить Романцова. – Зазвичай МКС починає розслідування вже після завершення конфлікту, проте в Україні прокурори суду працюють уже сьогодні".

Злочин агресії країни проти країни розглядає Міжнародний суд ООН. 16 березня він виніс рішення на користь України й наказав Росії припинити війну. Проте Росія рішення проігнорувала. Олександра Романцова вважає, що це може стати приводом для позбавлення Росії права вето в Радбезі ООН, щоб та проголосувала за створення окремого трибуналу.

ЗЛОЧИНИ НЕ МАЮТЬ СТРОКУ ДАВНОСТІ

28 лютого в МКС оголосили про початок розслідування злочинів, вчинених РФ в Україні. До України прибув прокурор МКС Карім Хан, декілька днів тому він відвідав Бучу для збору доказів.

"Трибунал для Путіна". Як в Україні фіксують злочини Росії та чи будуть вироки

"Трибунал для Путіна". Як в Україні фіксують злочини Росії та чи будуть вироки

Міжнародні суди працюють не з кожним окремим кейсом, а з системними злочинами та найбільш жахливими випадками. Саме на доведенні системності наразі зосереджені і правозахисники, і державні органи. 

Щоб передати кейс вчинення злочину до суду в Гаазі, його треба зафіксувати й задокументувати. Спершу збирають інформацію від свідків (первинне опитування) або з відкритих джерел. Якщо є можливість – виїжджають на місце злочину. Вторинне опитування для документування проводять за "протоколом Берклі". Цього навчають волонтерів, які працюють на деокупованих територіях або онлайн. 

"Ці злочини не мають терміну давності, але люди з часом втрачають пам’ять. Травматичні спогади можуть заміщуватися. З іншого боку, не варто людей травмувати, коли вони не готові говорити про пережите", – вважає Олександра Романцова.

Тож вона радить свідкам самостійно, не зволікаючи, зафіксувати деталі – імена, дати, особливі прикмети. Можна записати власну розповідь на відео і надіслати правозахисникам. Правозахисні організації формують бази свідчень, якими потім діляться між собою і з державними органами, Офісом генпрокурора – на це в опитуваних отримують окремий дозвіл.

Офіс генпрокурора напряму працює з МКС, через Міністерство закордонних справ комунікує у справі в Міжнародному суді ООН, через Міністерство юстиції – з Європейським судом з прав людини.

Після 24 лютого розпочався новий етап у роботі офісу, пояснює LIGA.net прокурорка Валерія Мельник. Раніше злочинами РФ, вчиненими в умовах збройного конфлікту з 2014 року, займався окремий департамент. Натомість тепер є одна магістральна справа, яку одночасно ведуть кілька департаментів і прокурори з різних регіонів. 

"Раніше ми часто не мали доступу до місця злочину, тепер же найбільш активна робота починається після деокупації", – каже Мельник. 

Документуванням займаються спеціальні слідчо-оперативні групи, куди залучені військове командування, правоохоронці, представники ДСНС, сапери, криміналісти, судмедексперти. 

Повідомлення про злочин фіксують і через месенджери, платформу warcrimes.gov.ua, де вже є 27 000 фото і відео. Так само отримують інформацією з тимчасово окупованих територій. Повідомлення розподіляють за регіонами до обласних прокуратур, де реєструють кримінальне провадження або ж долучають до наявного. 

18 квітня Офіс генерального прокурора повідомив про реєстрацію 7130 злочинів агресії та воєнних злочинів і 3235 злочинів проти національної безпеки. Найбільш поширеними є напади на цивільні об’єкти, умисні вбивства, захоплення заручників, використання забороненої зброї.

"Трибунал для Путіна". Як в Україні фіксують злочини Росії та чи будуть вироки

Валерія Мельник каже, що це приблизна статистика, адже доступу до всіх місць вчинення злочинів поки що немає. Також складно зареєструвати зґвалтування, бо ті, хто його пережили, часто не готові говорити.

Правозахисники говорять про порушення 25 пунктів Римського статуту

"Для Росії воєнні злочини справді є стратегією ведення війни. Вони хочуть сіяти страх і паніку в Україні. Раніше те саме ми бачили у Грузії, наприклад", – нагадує Олександра Романцова. 

На її думку, найбільш імовірно доведеними в міжнародних судах злочинами можуть стати бомбардування пологового в Маріуполі, обстріл ТЕЦ у Києві, вбивства в Бучі, утримання людей у підвалі в Ягідному, і, можливо, доведення до голоду через блокування гуманітарних вантажів.

"На жаль, у війні не всі смерті й дії є незаконними, – констатує Романцова. – Хоча я думаю, що вся війна незаконна. Але щось буде вважатися злочином, а щось, на жаль, супутніми втратами".

Іван Городиський вважає, що через складність доведення геноциду варто концентруватися на воєнних злочинах. Це неможливо заперечити. І вже з цього фундаменту рухатися далі, – до злочинів, які довести складніше. Принаймні поки немає неспростовних доказів системності й наказів. 

Поняття злочину проти людяності в українському законодавстві немає. В Офісі генерального прокурора працюють над доведенням наміру геноциду. Відкрите досудове розслідування за ч.1 ст. 442 ККУ, у якому наразі є понад 100 випадків злочинів збройних сил РФ. До кримінального провадження долучені статті, книги, виступи високопосадовців Росії, що можуть засвідчити намір знищити українську націю.  

"Довести злочин геноциду дуже складно саме через доведення наміру, – визнає Мельник. – Судова практика показує, що намір можна довести, коли в держави є план або тривала систематична політика зі знищення групи. Ще дуже багато треба зробити. Але це може дати результат".

42 країни вже подали в МКС позов до Росії через війну в Україні. Офіс генпрокурора підписав меморандуми про співробітництво з дев'ятьма країнами, що відкрили власні розслідування. Формують спільні слідчі групи для обміну інформацією і спрощення бюрократичних процедур – наприклад, отримання свідчень від біженців.

Це унікальна за масштабами ситуація, говорить Мельник. 

Над доведенням провини і притягненням до відповідальності вищого політичного керівництва Росії працюватиме МКС. Українські суди вестимуть покаранням дрібних виконавців. Треба буде довести злочин кожного окремого комбатанта, а не просто його підрозділу. 

"Це складний процес, але реальний, – вважає прокурорка Валерія Мельник. – Вдалося же встановлювати вину злочинців у колишній Югославії. А нам можуть допомогти і технології. Наприклад, на багатьох приватних будинках у Київській області встановлені камери спостереження, відомо, хто відправляв награбоване поштою з Білорусі. Навантаження на суди буде дуже великим". 

ПЕРЕЗАВАНТАЖИТИ МІЖНАРОДНІ СТРУКТУРИ

Юрист Іван Городиський зазначає, що притягнути Росію до відповідальності буде дуже складно. Для створення окремого трибуналу потрібне рішення ООН, яке, вірогідно, заблокує сама Росія. 

"Це не означає, що винні не будуть покарані, – каже він. – Завдяки концепції універсальної юрисдикції будь-яка держава може притягати до відповідальності винних у скоєнні міжнародних злочинів. Уже понад 40 країн визнали свою юрисдикцію щодо злочинів, що вчиняють в Україні. Тобто на їхній території можуть затримувати і засуджувати винних".

Путіна й оточення можуть визнати винними у вчиненні міжнародних злочинів, проте малоймовірно, що їх притягнуть до відповідальності, вважає юрист. Це можливо радше для офіцерів і комбатантів. 

"Міжнародне правосуддя – це дуже довгий процес. За моїми оптимістичними прогнозами, створення спецтрибуналу триватиме принаймні рік, притягнення до відповідальності всіх причетних – десятиліттями", – пояснює Городиський.

Романцова, навпаки, вважає, що процес можна пришвидшити – прокурор МКС уже в Україні, хоча війна ще триває: "У жодному документі не зафіксовано, що право вето в Радбезі ООН отримує від СРСР саме Росія. Україна зараз може дати поштовх для перегляду всіх міжнародних структур – інакше вони не мають сенсу, вони не працюють". 

Недоліки міжнародної безпекової системи стали помітними ще до 2014 року. Війна стала черговим доказом необхідності змін. Основа проблем була закладена ще в 1945 році, коли систему безпеки навколо ООН сформували на підставі консенсусу Росії, Китаю, США, Франції і Великої Британії. І будь-яка трансформація неможлива без їхньої спільної згоди.

"Ми входимо в кризу. Я не вірю у переформатування міжнародної системи найближчим часом, – говорить Городиський. – Президент України може виступати з найбільш жорсткими і правильними промовами в ООН, але це не означає, що завтра почнуться зміни. Слід працювати в рамках чинного механізму, яким би неповоротким він не був". 

Юрист вважає, що в системі міжнародної безпеки є три недоліки: відсутній механізм притягнення до відповідальності постійних членів Радбезу ООН, слабкі механізми індивідуальної відповідальності в кримінальному праві та неефективні міжнародні гуманітарні й миротворчі місії.

"Фактично Росії протидіють окремі держави й міждержавні утворення, а не система загалом. Бюрократичні механізми не спрацьовують, – каже Городиський. – Система не працює. І з цим треба щось робити".

Читайте також: Репортаж | "Обстріли багатоповерхівок – просто так були, нагнати страху". Життя деблокованого Чернігова

 Оксана Расулова для LIGA.net

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини