Відносини України й Польщі – не у найкращому стані, кажуть у польському МЗС. Країни обмінялися різкими заявами та викликами послів, президент Володимир Зеленський вже закликає до охолодження емоцій.

"Ми один без одного російський тиск витримаємо. Але це буде складніше і дорожче, – каже LIGA.net ексміністр закордонних справ Павло Клімкін. – Тому коли хтось зривається у нас чи в Польщі на емоції, то кожен має думати, що є ще почуття солідарності та відповідальності".

Що відбувається між Україною і Польщею, які причини стоять за заявами Варшави про невдячність Києва та що далі – розбиралась LIGA.net.

ЗЕРНО, ВОЛИНЬ, (НЕ)ВДЯЧНІСТЬ

Саботаж Росією зернової угоди загострив питання шляхів експорту українського зерна, зокрема через західний кордон.

Однак Польща вирішила продовжити заборону на імпорт української пшениці, яка діє до 15 вересня, – нібито для захисту своїх фермерів, які мають проблеми через конкуренцію з українською продукцією.

Український прем’єр Денис Шмигаль назвав це недружнім кроком, а міністерка економіки Юлія Свириденко пригрозила дзеркальними заходами.

У відповідь міністр канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач заявив, що Київ мав би бути більше вдячним Варшаві.

Різкі заяви призвели до дипломатичного загострення. МЗС України викликало польського посла Бартоша Ціхоцького, а МЗС Польщі у відповідь - українського посла Василя Зварича. Виклик Ціхоцького до МЗС був помилкою, вважає прем’єр Польщі Матеуш Моравецький.

"У будь-яких друзів має бути шанс говорити відверто, – коментує LIGA.net ексголова МЗС Павло Клімкін. – Але обмін викликами послів робить нас слабшими та приємну послугу Москві… Я цієї історії не розумію".

Українсько-польські відносини наразі у не найкращому стані, констатував 2 серпня заступник голови МЗС Польщі Павел Яблонський. І додав, що Україна не повинна "нападати на своїх союзників".

Також він вкотре порушив тему Волинської трагедії, заявивши, що "без врегулювання цього питання не буде справжнього польсько-українського примирення чи інтеграції України в ЄС".

ВИБОРИ НА НОСІ ТА НЕ ТІЛЬКИ. ПРИЧИНИ ЗАГОСТРЕННЯ

У загостренні відносин України й Польщі є принаймні два фактори, пояснює LIGA.net доктор політичних наук та міжнародних студій Варшавського університету Анджей Шептицький.

1. Об’єктивний. Ще 15 років тому, коли Україна тільки починала переговори про асоціацію з Євросоюзом, було зрозуміло: економічні інтереси Києва та Варшави не зовсім збігаються, а український аграрний сектор конкуруватиме з польським.

"Це ми й бачимо. Ніхто просто не знав 15 років тому, що ця проблема постане в умовах війни, – пояснює професор Шептицький. – Коли у 1980-х Іспанія намагалася стати частиною Європи, то французькі аграрії теж протестували. Тобто, є об’єктивні проблеми".

Але є і фактор помилок Варшави, каже LIGA.net польський журналіст і політолог Марек Сєрант. Від польської влади досі немає чітких відповідей, чому українське збіжжя залишалося у Польщі, потрапляло на місцеві ринки та конкурувало з фермерами.

Так само немає і переліку компаній, які були залучені до цього.

2. Внутрішньо-політичний. Восени у Польщі відбудуться парламентські вибори. Панівна партія Право і Справедливість (ПіС), яка займає нішу "правих", із зими втрачає по 1-2% підтримки щомісяця, розповідає LIGA.net політолог-міжнародник Віктор Савінок.

"Вибори – проста причина, але ключова, – каже він. – Дуже чітко прослідковується спроба ПіС здобути політичні бали… і мобілізувати ядерний електорат".

Всі дії панівної партії зараз спрямовані на внутрішнього споживача, переконує Марек Сєрант. За його словами, для цього ПіС "готова любити Україну, не любити Україну чи бути нейтральною".

І питання зерна тут ключове, додає він: "Аграрії – це люди, які обирають ПіС. Опозиція – головні міста. А ПіС – це села і маленькі містечка".

Право і Справедливість вимушена боротися не лише з лівою і лівоцентристкою опозицією, серед якої найбільш популярною є Громадянська платформа. Також останнім часом зростають позиції радикальної правої партії Конфедерація, каже Шептицький.

Конфедерація – єдина відверто антиукраїнська сила, вважає він. ПіС шукає способи, як їй протидіяти, зокрема з риторикою щодо України.

"Конфедерація була маргінальною у парламенті. Але зараз забирає частину голосів у ПіС радикалізмом, антиукраїнською поставою тощо, – каже Сєрант. – Тому ПіС себе теж радикалізує, щоб утримати свій корінь електорату".

Тема Волинської трагедії у риториці ПіС була присутня завжди, каже Савінок. Останніми роками заяви від Варшави, можливо, і були не такими гострими, відбувалися жести примирення, але було питанням часу – коли польська влада знову дістане цю карту. Особливо у 80 річницю трагедії.

"Послуга Москві". Чому погіршились стосунки між Україною і Польщею
Дуда та Зеленський на вшануванні 80 річниці Волинської трагедії, 9 липня 2023 (фото – ОП)

Волинь залишається важливим питанням для польського суспільства загалом, каже Шептицький. Соціологічні дослідження свідчать про те, що більшість поляків позитивно оцінюють відносини з Україною, але й не забувають про волинську проблему.

"Волинь не впливає на оцінку загального позитивного стану відносин. Влада теж, з одного боку, про Волинь розповідає, а з іншого – намагається підтримувати Україну, – каже професор. – З погляду українців це виглядає як шизофренія, напевно. Але просто так є".

У заяв про невдячність України може бути декілька інтерпретацій.

ПіС намагається каналізувати ними невдоволення станом соціальної системи – охороною здоров’я, освітою, вважає Савінок. Проблеми у ній існували й до війни, а потік біженців за короткий час їх посилив.

Спроб прикрити власні прорахунки теж не можна виключати, додає Сєрант. Адже польський уряд не зміг допомогти своєму бізнесу укласти вигідні контракти з українською стороною – і тепер скидає це на Україну.

"Загалом триває пошук тем, які зачіпають електорат, – переконаний він. – Одночасно вони перекидатимуть відповідальність на Україну. Бо самі не змогли використати позитивне ставлення українців".

ЧИ ОХОЛОНУТЬ ЕМОЦІЇ

Президент Зеленський заявив, що політичні миттєвості не мають зіпсувати відносини, а емоціям слід охолонути.

Але навряд чи вони охолонуть до виборів у польський парламент.

"Що швидше завершиться політична боротьба, то швидше повернеться нормальність", – впевнений Сєрант.

Проблем у подальшій військовій допомозі Україні від Польщі Клімкін не очікує. А от нових емоційних заяв – не виключає.

"Вони не допоможуть ні владі, ні опозиції. Роздмухування негативу нікому не дасть переваги, – упевнений ексголова МЗС. – Якщо вони лунають, то я категорично проти переведення цього в офіційну площину з викликом послів. Завжди можна відповісти з іронією або доволі чітко".

Після осінніх виборів можливі декілька розкладів, каже Шептицький. Збереження влади ПіС або перемога опозиції, на його думку, до кардинальних змін у відносинах між Польщею та Україною не призведе.

Найбільш ризиковані сценарії – внутрішня нестабільність і можливі перевибори, або входження до коаліції Конфедерації.

Втім, Савінок сумнівається, що Конфедерації це вдасться.

ПіС прямо висловилася проти такої коаліції, для лівих і центристських сил ця партія не є прийнятним партнером.

Президент Польщі Анджей Дуда залишатиметься на посаді до 2025 року, нагадує політолог. Він забезпечуватиме тяглість політики – і навіть у разі перемоги опозиція навряд чи матиме голоси, щоб долати його вето.

"Україна і Польща приречені на партнерство… Я думаю, необхідно поговорити обом президентам, – підбиває підсумок Савінок. – Матимемо надію, що Дуда переконає колег із панівної партії, що ескалація у довгостроковому вимірі відіграє лише негативну роль".

Читайте також: Розбір | Росія обстрілює порти Одеси: що можуть зробити Захід та Ердоган для зернового коридору