Тільки діти грабіжників матимуть подарунки до Різдва: аргентинський апокаліпсис та його уроки

Сьогодні за межами Аргентини про ті страшні події мало хто згадує. Це виглядає неможливим – країна, де мешкає одна з найбільших в світі українських діаспор (від 250 до 450 тисяч), яка довгі роки була житницею обох Америк і мала велетенську площу родючих сільськогосподарських угідь, в 2001-му провалилася навіть не у третій, а в четвертий світ. Це був рівень Сомалі – з тотальним голодом, анархією, занепадом комунальних служб, медицини.

Про те, що велике місто за кілька днів без світла, води і продуктів в магазинах може стати страшною пасткою, деякі українці замислилися ще навесні 2013-го. Потужний березневий снігопад тоді не лише зробив Андріївський узвіз трасою для катання на сноубордах, а й заблокував транспорт, перетворивши Київ на місто пішоходів, що продиралися через снігові завали і купували в супермаркетах стільки їжі і туалетного паперу, скільки могли дотягнути до власних домівок.