Зміст:
  1. Пропозиція Сирського. Чому скасували демобілізацію
  2. Жодних механізмів не існує. І ось чому
  3. "Рішення можна знайти". Як замінити людей у війську

Верховна Рада виключила із законопроєкту щодо мобілізації положення про демобілізацію через 36 місяців служби. Міноборони запевняє, що питання пропрацюють окремо – аби врахувати всі фактори, які впливають на обороноздатність країни.

Спектр реакцій військовослужбовців на цю новину – широкий. Аж до прогнозів щодо збільшення випадків неповернення з планових відпусток та самовільного залишення частини.

Виключені із законопроєкту положення не допомогли б врегулювати процес мобілізації, переконує LIGA.net аналітик Центру оборонних стратегій, полковник запасу Віктор Кевлюк.

Розуміння, як має відбуватись цей масштабний процес, наразі немає. Тому і сама демобілізація поки навряд чи можлива, додає LIGA.net представниця оборонного комітету (Голос) Соломія Бобровська.

Якого доопрацювання потребує питання демобілізації та чи можливо знайти вирішення найближчим часом – коротко.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

Пропозиція Сирського. Чому скасували демобілізацію

9 квітня член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки (СН) Олександр Федієнко повідомив, що питання демобілізації та ротації бійців виключили із проєкту про мобілізацію.

"Комітет після проведення консультацій з головнокомандувачем погодився врахувати пропозицію", – заявив народний депутат.

Відповідно до оприлюднених ним документів, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський звернувся до глави Міноборони Рустема Умєрова з клопотанням винести підстави для звільнення з військової служби, а також ротацію військових в окремий законопроєкт.

Уряд цю пропозицію підтримав.

Це питання має бути врегульоване окремим законом, проєкт якого ще має розробити Кабінет міністрів, розповідає LIGA.net інший представник "слуг" у комітеті Федір Веніславський.

11 квітня Верховна Рада проголосувала в цілому за закон про мобілізацію. Парламент врахував 31 правку профільного комітету, а також правку, яка прибирає із документа норму про ротації та демобілізацію, повідомив нардеп від Голосу Ярослав Железняк.

"Ніхто не відмовляється від демобілізації і термін 36 місяців відпочинку нікуди не зникає", – наголосив речник Міноборони Дмитро Лазуткін.

За словами речника, винести демобілізацію за дужки Сирський вирішив через оперативну ситуацію на фронті.

Однак розуміння, як саме може відбуватись масштабний процес демобілізації, поки що немає, підкреслює Бобровська.

У сенсовому вакуумі щодо демобілізації держава перебуває давно, розповідає LIGA.net голова та співзасновниця правозахисного центру для військових ГО "Принцип" Любов Галан.

Спочатку формула демобілізації абстрактно пропонувала звільняти всіх через 36 місяців служби, і її очевидно неможливо було реалізувати, нагадує Галан. Потім на прохання тодішнього головнокомандувача Залужного її ускладнили – після 36 місяців служби демобілізацію планували реалізувати рішенням ставки.

"Питання строків і порядку її реалізації лишалось без відповіді, – каже Галан. – Тож те, що демобілізацію вилучили із проєкту – не добре і не погано. Це все та сама відсутність відповіді".

Але спосіб, у який країні повідомили про зміни, створив у військових та їхніх родин відчуття, що питання демобілізації зняте з порядку денного і більше не буде пріоритетом, констатує Галан.

Жодних механізмів не існує. І ось чому

Українське мобілізаційне законодавство розроблялося у мирні часи і не відповідає вимогам воєнного часу, зокрема це стосується питання демобілізації, визнає президент Володимир Зеленський.

"Є дебати у парламентарів, вони сперечаються: коли можна звільняти хлопців, коли ні, кого з них. У звичайному законодавстві не існує демобілізації під час війни. На це ніхто не розраховував. Тому є різні питання: щодо ротації, відпусток", – каже він.

Відсутність механізму демобілізації – проблема, врегулюванням якої  не займались десятиліттями, уточнює Віктор Кевлюк. Нагадує: чинне законодавство зобов’язує саме президента ухвалювати рішення про порядок і терміни проведення демобілізації.

"Далі країна опиняється у глухому куті. Не існує не лише порядку і правил, а взагалі розуміння того, що має відбутися", – каже він.

Досвід АТО не може бути помічним – тоді провели шість черг часткової мобілізації, котра не передбачала жодних дій в органах державної влади та економіці. Людей призивали на військову службу і потім з неї звільняли указами президента, відповідно до чинного порядку її проходження. Про повну мобілізацію та демобілізацію не йшлося, зазначає полковник запасу.

"Сьогодні ж необхідно провести мобілізацію всієї держави. Влади та економіки, – підкреслює він. – Кинути всі сили й ресурси на боротьбу, а не обмежитися лише призовом певної кількості сотень тисяч осіб для поповнення війська".

Механізмів, як потім перевести державу у мирний стан, за всі роки незалежності в Україні теж не розробили. Йдеться про значно ширший спектр питань, ніж просто організація повернення мільйона людей до пунктів постійної дислокації, пояснює Кевлюк.

"Куди подіти нові бригади, котрі не існували до війни? Як перемістити сотні тисяч бойових машин додому? Як перевезти мільйони тонн вантажів, зокрема небезпечних? – перераховує він. – Як відновити кордон і чергування на ньому? Що робити з повітряним, морським та підводним простором, який потребує постійного моніторингу? Як розмінувати та рекультивувати території? Як ідентифікувати та поховати всіх загиблих? Як повернути трупи загарбників?"

Це лише ті задачі, які лежать на поверхні, каже він. Тому проєкт №10449 у питання демобілізації не вносив жодної конкретики.

"Рішення можна знайти". Як замінити людей у війську

Проєкт закону про демобілізацію розроблятиметься не з нуля, і цей процес розпочнеться вже найближчим часом, обіцяє речник Міноборони. У новому документі потрібно врахувати багато факторів, щоб уникнути негативного впливу на обороноздатність країни.

Рішення, яке дозволить замінити бодай частину людей, можна знайти, переконаний ексспікер Генштабу Владислав Селезньов.

"Кількість громадян, які донедавна були звільнені від мобілізації, зменшена. Відповідно, Україна отримає додаткові мобілізаційні ресурси, – каже він LIGA.net. – І завдяки зменшенню віку призову, і завдяки ветеранам правоохоронної системи, інших структур, які до того не перебували на військовому обліку в ТЦК".

Ротації та хоча б часткова демобілізація зараз важливі – фізичне, моральне, психологічне виснаження дається взнаки, наголошує він.

Водночас військове керівництво має пояснювати, що відбувається, не через публікацію міжвідомчих листів, каже Галан. Є багато більш прийнятних форматів. Військовослужбовці мають запит на відверту розмову про поточну ситуацію і заслуговують на неї.

"Людям потрібно розуміти, як відбуватимуться ротація і демобілізація тих, хто служить уже тривалий час і, очевидно, перебуває уже на якійсь межі, – наголошує правозахисниця. – Для них важливо відчути, що в них не бачать безсмертних поні, які можуть існувати в умовах бойових дій роками".