Навіщо ЄС лишив лазівку для Путіна навіть після "виборів" у РФ. І які будуть наслідки

У ЄС вирішують, як ставитися до російського диктатора Володимира Путіна після псевдовиборів: чи вважати його самопроголошеним, як Олександра Лукашенка, чи "підвісити" статус.

"Щоб залишити можливість у майбутньому вести переговори з Путіним", – пояснює LIGA.net цю логіку безпековий аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштейн.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Перепризначення Путіна означає, що війна проти України триватиме далі, каже LIGA.net експерт-міжнародник Олексій Їжак: "Режим вже не може жити інакше, як воювати заради власного виживання. Окуповані території – плацдарм для подальших нападів".

Чому Захід вагається визнати псевдовибори нелегітимними та якими будуть наслідки "п'ятого терміну" Путіна — розбір. 

Захід залишає лазівку для переговорів із Путіним

Сфальсифіковані "вибори" 15-17 березня в Росії, на яких диктатору Путіну намалювали понад 87%, засудили на Заході.

"Російський диктатор симулює чергові вибори. Усім ясно, що ця фігура хвора на владу і робить усе, щоб правити вічно. У цій імітації немає і не може бути легітимності. Цю людину слід судити в Гаазі", – заявив український президент Володимир Зеленський.

Усі в Євросоюзі визнають вибори не вільними, не демократичними й не чесними, каже LIGA.net Фройденштейн. Однак внутрішня реакція відрізняється. Перший підхід: вважати Путіна нелегітимним без перспектив розмов – як зі злочинцем. Другий: не визнавати його, але й не закривати повністю можливості для діалогу.

Дискусії у Європарламенті будуть у наступні тижні, додає Фройденштейн. Тоді стане ясно, який підхід переважив на рівні ЄС.

Визнавати нелегітимним Лукашенка європейським урядам було значно легше за Путіна, пояснює Фройденштейн. Aдже у нього на той момент не було ядерної зброї — а в російського диктатора є: "Лукашенка можна ігнорувати, що і бачимо з 2020-го".

Всесвітня нелегітимність Путіна внаслідок "виборів" не настала, констатує у розмові з LIGA.net ексміністр закордонних справ Павло Клімкін: "Багато країн кажуть: ну так, зрежисовані вибори, але з кимось там треба спілкуватися. Навіть Макрон каже: якщо буде потрібно, то він поговорить з Путіним. Тоді навіщо потрібне питання легітимності, якщо з ним все одно розмовлятимуть?"

Повну версію розмови дивіться у свіжій програмі "Клімкін пояснює" на YouTube-каналі LIGA.net. І обов'язково підпишіться.

Російські "вибори" на окупованих українських територіях – прямий злочин, їх не визнають від часу анексії Криму 10 років тому, нагадує LIGA.net експерт-міжнародник Олексій Їжак.

Що ж стосується виборів на міжнародно визнаній російській території – це "перепризначення" Путіна було першим, яке пройшло без незалежного міжнародного спостереження.

"Проєкт РНДР". Шлях до ізоляції

"Росія все більше буде відгороджуватися від Заходу, переходити на власне виробництво, обмежувати інформацію, можливо, введе "суверенний інтернет" – як Китай і Північна Корея", – каже LIGA.net військовий експерт і ексспівробітник СБУ Іван Ступак.

Поки Путін при владі, між ЄС і Росією неможливе повернення до мирних відносин, переконаний Фройденштейн.

Стратегія Заходу – стримувати Росію і посилювати ті країни ЄС і НАТО, які межують із росіянами або знаходяться в зоні ризику, додає брюссельський аналітик: "Також ЄС даватиме фінансову та військову допомогу Україні, бо це посилює його безпеку".

У США і ЄС справді є думка, що варто знову спробувати достукатися до "простих росіян", вважає Їжак. Мовляв, поки Путін контролює владу, змінити політику Росії можна лише зсередини.

Натомість зовнішні зв'язки йтимуть у напрямку ізоляції РФ: "Росія буде все більше схожа на Північну Корею. Така собі РНДР. З Путіним інших варіантів немає. Щоб путінський режим існував, йому потрібно постійно поширювати хаос зсередини – назовні. Щоб утримувати владну вертикаль, яка весь час деградує, – воювати".

Закручування гайок, мобілізація, затяжна війна

Краще після перепризначення Путіна росіянам не стане, переконаний Ступак. Ситуація все гірша від "виборів" до "виборів": дедалі більш жорсткі обмеження та покарання, нові кримінальні статті, повернення до радянської каральної психіатрії (росіянку Вікторію Петрову у 2023 році відправили на примусове "лікування" до психіатричної клініки у справі щодо "воєнних фейків").

Тепер Путін спробує використати намальовані рекорди "явки" і "підтримки", аби встановити інформаційні умови для затяжної війни в Україні, йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW).

Тож після "інавгурації" Путіна у травні можливе часткове чи гібридне посилення мобілізації, прогнозує військовий аналітик Іван Ступак. Або ж Росія продовжить теперішній підхід – непублічна мобілізація у РФ триває щонайменше півтора року, із вересня 2022.

Не факт, що додаткова мобілізація буде тотальною. Росіян багато, але є великі проблеми з економікою, констатує Ступак. Перекривати потреби можуть найманцями із бідних країн: "Це вже практикують".

У наступні шість років Путіна можлива загроза гібридної агресії проти сусідніх із Росією країн ЄС і НАТО, вважає Ступак.

"У Балтійському морі багато випадків із російськими засобами РЕБ, що заважає авіації НАТО. Питання, чи РФ планує лише хуліганські акції, щоб перевірити готовність, чи готується до чогось, – додає він. – Наприклад, захопити частину естонської Нарви на кордоні з РФ, після чого погрожувати ядерним ударом на спроби звільнити місто. Якщо Захід проковтне – заберуть ще щось. Гітлер так само чинив".