За Україну воюють тисячі іноземців, але не всі поспішають в Іноземний легіон: ось чому

Тисячі іноземців воюють за Україну в складі офіційного Інтернаціонального легіону, повідомили LIGA.net у пресслужбі Сухопутних військ ЗСУ. Але є ті, хто не хоче (або не може) потрапити до лав легіону.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Американець Ендрю зізнається LIGA.net, що чув багато суперечливих фактів про легіон, тому надав перевагу українському підрозділу. Росіянка Анастасія Леонова 13 місяців служила добровольцем-парамедиком і зараз готова продовжувати воювати лише за умови контракту.

"Я не хочу, щоб до мене ставилися інакше, бо я іноземець, – каже Ендрю. – Єдине, чим ми відрізняємося, – ми розмовляємо іншою мовою".

На які труднощі натрапляють іноземці в лавах Збройних Сил України, що з їхніми правами та чого їм дуже не вистачає: розбір LIGA.net.

АМЕРИКАНЕЦЬ-МІНОМЕТНИК

"Я побачив фотографії з Київської області, де росіяни розстрілювали котів і собак без будь-якої причини", – розповідає в розмові з LIGA.net 39-річний американець Ендрю (ім'я змінене на прохання співрозмовника).

Від початку великого вторгнення він розумів: це неправильно. Два місяці збирав гроші та вирішував, чи їхати. І саме ставлення росіян до тварин стало останньою краплею, чому Ендрю вирішив приїхати в Україну.

"Річ не в тому, що я не переймаюся людьми, але у тварин немає політичних союзів", – пояснює він. Ендрю дістався України у травні 2022 року. Він просить не називати місце його народження, але каже, що виріс на звичайній американській фермі поруч з конями та коровами.

У 17 років Ендрю пішов в армію США, згодом був дислокований у німецький Фрідберг як 120-міліметровий мінометник. У 2007 році працював офіцером служби безпеки на військовій базі в Катарі, після чого обрав цивільну професію: вантажні перевезення по США.

Після прибуття до Києва Ендрю через знайомих вийшов на ДУК Правий сектор, оскільки там були українці, які добре говорили англійською.

З початком повномасштабної війни ДУК був легалізований як окрема військова частина в лавах ЗСУ, тому Ендрю вдалося оформити документи, і він був зарахований на службу в артилерійську роту.

Ендрю пояснює, чому не пішов в офіційний Інтернаціональний (Іноземний) легіон ЗСУ: "Від інших іноземців я чув безліч історій про те, що багато членів легіону приїхали заради військового туризму. Деякі з них брехали стосовно свого досвіду, а тепер намагаються командувати більш досвідченими [іноземцями]. Я хотів триматися якомога далі від легіону".

Волонтерка Олена (ім'я також змінене LIGA.net на прохання героїні) допомагала багатьом іноземцям і бачить головну проблему Іноземного легіону у відсутності систематизації та обліку. "Незрозуміло, куди ти потрапляєш і хто буде твоїм командиром", – каже вона.

За словами волонтерки, підрозділ поранених іноземців позиціонувався як розвідгрупа, але "в якийсь момент їм сказали йти в прямий піхотний бій".

"Уявіть іноземця, який намагається влаштуватись в Іноземний легіон і бачить, як приїжджає звичайний інструктор – і розказує, що він "морський котик-десантник-підводник", – пояснює волонтерка.

У ЗСУ заперечують слова волонтерки. Ще в березні 2022 року речник Нацакадемії сухопутних військ Антон Миронович заявив LIGA.net, що головна вимога для добору до легіону – досвід участі у бойових діях. Всі кандидати проходять ретельну перевірку, запевнив він.

Читайте також: 40 000 заявок з усього світу. Як влаштований український Інтернаціональний легіон

Емоціям Олени може бути пояснення. Вона та Ендрю заручені.

"Не можу дочекатись, коли ми одружимось, – схвильовано каже Ендрю. – Моє життя зараз тут, в Україні. У нас є будинок біля Києва. Це гарне село, мені тут подобається. Не люблю міста, бо я виріс на фермі".

Відносини з Правим сектором Ендрю закінчив у листопаді 2022-го, коли ДУК був розформований і переформатований у 67 механізовану бригаду Збройних Сил України. Наразі американець намагається перевестись в іншій підрозділ на Південний напрямок.

"Йому та ще групі іноземців сказали їхати в Харків. Вони там просиділи два тижні, чекаючи, коли опрацюють їхні документи, але виявилось, що не було прямого запиту на переведення особової справи", – каже Олена.

Військові намагаються розібратись, додає вона. Але є припущення, що особова справа або загублена, або ніколи не була створена.

Читайте також: Війна в Бєлгородській області: що відбувається, хто такі РДК та легіон "Свобода Росії"

РОСІЯНКА-ПАРАМЕДИК

Юридично "зависла" і росіянка Анастасія Леонова з позивним "Русалка". Вона – парамедик, доброволець підрозділу у лавах ЗСУ.

Леонова виїхала з Росії ще у 2015 році та була інструктором з тактичної медицини на базах Правого сектору та Азову.

У 2016 році її заарештували у "справі Лісника" (Олега Мужчиля, звинуваченого в підготовці терактів і вбитого під час затримання). Але у травні 2016-го випустили з СІЗО через недоведеність провини.

"Сьомий рік ми доводимо, що ніякі ми не терористи, – розповідає Леонова в розмові з LIGA.net. – З 2015 року я не виїжджала з України".

Перші дні великого вторгнення Леонова вирішила пересидіти вдома, адже "на блокпостах розстрілювали й не за російський паспорт". Потім друзі-військові покликали прочитати тренінг з такмеду і в підсумку зробили пропозицію, від якої вона не змогла відмовитись, – залишитись медиком в їхній частині. В кінці квітня 2022-го цю частину приєднали до ЗСУ.

"Спочатку керівництво входило в моє становище та всіляко допомагало з оформленням, – пригадує Леонова. – Але зараз командування змінилося, і саме в цій частині я не продовжуватиму служити". 13 місяців вона прослужила як доброволець, не отримуючи жодних виплат.

Зараз в неї є пропозиція на переведення в мобільну бойову групу, але цього разу Леонова хоче зробити все офіційно з контрактом.

"Після 13 місяців без сну та роботи з ризиком для життя в мене немає нічого. Контракт – моя єдина можливість отримати українське громадянство", – зізнається Леонова.

Читайте також: Розбір | Табір для окупантів. Як Україна утримує полонених росіян: все, що варто знати

ІНОЗЕМЕЦЬ (НЕ) ДОРІВНЮЄ УКРАЇНЦЮ В ЗСУ?

З моменту підписання контракту на іноземця поширюються всі права та гарантії, передбачені для українських військових.

Єдина різниця – іноземці не допускаються до держтаємниці, пояснює LIGA.net юристка Юридичної сотні Марія Звягінцева.

Якщо іноземець загинув – допомога надається членам родини. В такому ж розмірі (15 млн грн), як і у випадку загибелі українського військового. Єдине обмеження – коли родичі мають громадянство РФ/Білорусі або проживають на території цих країн, каже Звягінцева.

Ще один нюанс – рахунок для виплат має бути відкритий в Україні, зауважує LIGA.net спікер відділу координації з питань проходження військової служби іноземцями у ЗСУ Олександр Шагурі.

Шагурі – офіцер Інтернаціонального легіону.

Звягінцева вважає таке обмеження логічним: "Це зумовлено агресією, яку чинить Росія, Білорусь та її громадяни, а Україна не має будь-яких інших механізмів перевірки рідних загиблого, які постійно проживають на території цих країн".

На відміну від українців, іноземці мають право розірвати контракт, а також укладати його на коротший термін – наприклад, один рік.

Головний заклик іноземців (зокрема, білорусів) – змінити законодавство, аби швидше отримувати українське громадянство, каже LIGA.net Шагурі. Проте сама по собі офіційна служба в ЗСУ допомагає в отриманні громадянства, додає він. Контракт із ЗСУ є однією з підстав для набуття громадянства України, про що свідчить профільний закон.

ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ ІНОЗЕМЦЯМ

Загалом скарги іноземців схожі на звернення українських військових: зокрема, затримки з виплатою грошового забезпечення. З унікальних проблем: питання оформлення громадянства та законності перебування на території України, каже Звягінцева з Юридичної сотні. Ця організація – одна з небагатьох, хто надає правову допомогу іноземним бійцям ЗСУ.

"Іноземців більше цікавить інформаційна роз'яснювальна робота. Адже якщо вони уклали контракт – це вже означає, що вони законно перебувають в Україні", – додає юристка.

У ЗСУ закликають громадськість розгорнути більше інформаційних кампаній, щоб іноземці краще знали свої права, обов'язки та бонуси.

Волонтерка Олена підтверджує проблему: "Про статус іноземців в Україні багато написано, а чіткого дуже мало. Доречно створити якщо не гарячу лінію, то принаймні чатбот, де будуть інструкції".

Шагурі запевняє, що його відділ надає можливу допомогу іноземцям: "Однак ви маєте розуміти, що ми все-таки військові й не можемо допомагати в побутових питаннях на кшталт розлучення чи усиновлення".

Проте іноземці за потреби можуть зв'язатись із ЗСУ за допомогою електронної пошти: [email protected].

Банальна, але велика проблема іноземців в Україні – мовне питання. Згідно з дорожньою картою Міноборони, до 2025 року сержантський та офіцерський склад ЗСУ має володіти англійською мовою на другому (функціональному) рівні мовленнєвої компетенції стандартів НАТО.

Саме через мовний бар'єр є випадки, коли українські підрозділи, в яких хотіла б служити частина іноземців (зокрема, американець Ендрю), їм відмовляють, пояснює волонтерка Олена.

"Я не хочу, щоб до мене ставилися інакше, тому що я іноземець, – зізнається Ендрю LIGA.net. – Єдине, чим ми відрізняємося, – ми розмовляємо іншою мовою. Можливо, є ще кілька дрібниць, як-от моя пристрасть до McDonald's. Але це жарт".

Читайте також: Розбір | Підняти прапор над Кримом. Як та до чого готують Гвардію наступу

Матеріал підготовлений у партнерстві з Freedom House Ukraine у межах проєкту "Громадський контроль над органами безпеки в Україні".