Розбір | За Україну воюють тисячі іноземців, але не всі поспішають в Іноземний легіон: ось чому

Тисячі іноземців воюють за Україну в складі офіційного Інтернаціонального легіону, повідомили LIGA.net у пресслужбі Сухопутних військ ЗСУ. Але є ті, хто не хоче (або не може) потрапити до лав легіону.

Американець Ендрю зізнається LIGA.net, що чув багато суперечливих фактів про легіон, тому надав перевагу українському підрозділу. Росіянка Анастасія Леонова 13 місяців служила добровольцем-парамедиком і зараз готова продовжувати воювати лише за умови контракту.

"Я не хочу, щоб до мене ставилися інакше, бо я іноземець, – каже Ендрю. – Єдине, чим ми відрізняємося, – ми розмовляємо іншою мовою".

На які труднощі натрапляють іноземці в лавах Збройних Сил України, що з їхніми правами та чого їм дуже не вистачає: розбір LIGA.net.

АМЕРИКАНЕЦЬ-МІНОМЕТНИК

"Я побачив фотографії з Київської області, де росіяни розстрілювали котів і собак без будь-якої причини", – розповідає в розмові з LIGA.net 39-річний американець Ендрю (ім'я змінене на прохання співрозмовника).

Від початку великого вторгнення він розумів: це неправильно. Два місяці збирав гроші та вирішував, чи їхати. І саме ставлення росіян до тварин стало останньою краплею, чому Ендрю вирішив приїхати в Україну.

"Річ не в тому, що я не переймаюся людьми, але у тварин немає політичних союзів", – пояснює він. Ендрю дістався України у травні 2022 року. Він просить не називати місце його народження, але каже, що виріс на звичайній американській фермі поруч з конями та коровами.

У 17 років Ендрю пішов в армію США, згодом був дислокований у німецький Фрідберг як 120-міліметровий мінометник. У 2007 році працював офіцером служби безпеки на військовій базі в Катарі, після чого обрав цивільну професію: вантажні перевезення по США.

Після прибуття до Києва Ендрю через знайомих вийшов на ДУК Правий сектор, оскільки там були українці, які добре говорили англійською.

З початком повномасштабної війни ДУК був легалізований як окрема військова частина в лавах ЗСУ, тому Ендрю вдалося оформити документи, і він був зарахований на службу в артилерійську роту.

Ендрю пояснює, чому не пішов в офіційний Інтернаціональний (Іноземний) легіон ЗСУ: "Від інших іноземців я чув безліч історій про те, що багато членів легіону приїхали заради військового туризму. Деякі з них брехали стосовно свого досвіду, а тепер намагаються командувати більш досвідченими [іноземцями]. Я хотів триматися якомога далі від легіону".

Волонтерка Олена (ім'я також змінене LIGA.net на прохання героїні) допомагала багатьом іноземцям і бачить головну проблему Іноземного легіону у відсутності систематизації та обліку. "Незрозуміло, куди ти потрапляєш і хто буде твоїм командиром", – каже вона.

За словами волонтерки, підрозділ поранених іноземців позиціонувався як розвідгрупа, але "в якийсь момент їм сказали йти в прямий піхотний бій".

"Уявіть іноземця, який намагається влаштуватись в Іноземний легіон і бачить, як приїжджає звичайний інструктор – і розказує, що він "морський котик-десантник-підводник", – пояснює волонтерка.

У ЗСУ заперечують слова волонтерки. Ще в березні 2022 року речник Нацакадемії сухопутних військ Антон Миронович заявив LIGA.net, що головна вимога для добору до легіону – досвід участі у бойових діях. Всі кандидати проходять ретельну перевірку, запевнив він.

Читайте також: 40 000 заявок з усього світу. Як влаштований український Інтернаціональний легіон

Емоціям Олени може бути пояснення. Вона та Ендрю заручені.

"Не можу дочекатись, коли ми одружимось, – схвильовано каже Ендрю. – Моє життя зараз тут, в Україні. У нас є будинок біля Києва. Це гарне село, мені тут подобається. Не люблю міста, бо я виріс на фермі".

Відносини з Правим сектором Ендрю закінчив у листопаді 2022-го, коли ДУК був розформований і переформатований у 67 механізовану бригаду Збройних Сил України. Наразі американець намагається перевестись в іншій підрозділ на Південний напрямок.

"Йому та ще групі іноземців сказали їхати в Харків. Вони там просиділи два тижні, чекаючи, коли опрацюють їхні документи, але виявилось, що не було прямого запиту на переведення особової справи", – каже Олена.

Військові намагаються розібратись, додає вона. Але є припущення, що особова справа або загублена, або ніколи не була створена.

Читайте також: Війна в Бєлгородській області: що відбувається, хто такі РДК та легіон "Свобода Росії"

РОСІЯНКА-ПАРАМЕДИК

Юридично "зависла" і росіянка Анастасія Леонова з позивним "Русалка". Вона – парамедик, доброволець підрозділу у лавах ЗСУ.

Леонова виїхала з Росії ще у 2015 році та була інструктором з тактичної медицини на базах Правого сектору та Азову.

У 2016 році її заарештували у "справі Лісника" (Олега Мужчиля, звинуваченого в підготовці терактів і вбитого під час затримання). Але у травні 2016-го випустили з СІЗО через недоведеність провини.

"Сьомий рік ми доводимо, що ніякі ми не терористи, – розповідає Леонова в розмові з LIGA.net. – З 2015 року я не виїжджала з України".

Перші дні великого вторгнення Леонова вирішила пересидіти вдома, адже "на блокпостах розстрілювали й не за російський паспорт". Потім друзі-військові покликали прочитати тренінг з такмеду і в підсумку зробили пропозицію, від якої вона не змогла відмовитись, – залишитись медиком в їхній частині. В кінці квітня 2022-го цю частину приєднали до ЗСУ.

"Спочатку керівництво входило в моє становище та всіляко допомагало з оформленням, – пригадує Леонова. – Але зараз командування змінилося, і саме в цій частині я не продовжуватиму служити". 13 місяців вона прослужила як доброволець, не отримуючи жодних виплат.

Зараз в неї є пропозиція на переведення в мобільну бойову групу, але цього разу Леонова хоче зробити все офіційно з контрактом.

"Після 13 місяців без сну та роботи з ризиком для життя в мене немає нічого. Контракт – моя єдина можливість отримати українське громадянство", – зізнається Леонова.

Читайте також: Розбір | Табір для окупантів. Як Україна утримує полонених росіян: все, що варто знати

ІНОЗЕМЕЦЬ (НЕ) ДОРІВНЮЄ УКРАЇНЦЮ В ЗСУ?

З моменту підписання контракту на іноземця поширюються всі права та гарантії, передбачені для українських військових.

Єдина різниця – іноземці не допускаються до держтаємниці, пояснює LIGA.net юристка Юридичної сотні Марія Звягінцева.

Якщо іноземець загинув – допомога надається членам родини. В такому ж розмірі (15 млн грн), як і у випадку загибелі українського військового. Єдине обмеження – коли родичі мають громадянство РФ/Білорусі або проживають на території цих країн, каже Звягінцева.

Ще один нюанс – рахунок для виплат має бути відкритий в Україні, зауважує LIGA.net спікер відділу координації з питань проходження військової служби іноземцями у ЗСУ Олександр Шагурі.

Шагурі – офіцер Інтернаціонального легіону.

Звягінцева вважає таке обмеження логічним: "Це зумовлено агресією, яку чинить Росія, Білорусь та її громадяни, а Україна не має будь-яких інших механізмів перевірки рідних загиблого, які постійно проживають на території цих країн".

На відміну від українців, іноземці мають право розірвати контракт, а також укладати його на коротший термін – наприклад, один рік.

Головний заклик іноземців (зокрема, білорусів) – змінити законодавство, аби швидше отримувати українське громадянство, каже LIGA.net Шагурі. Проте сама по собі офіційна служба в ЗСУ допомагає в отриманні громадянства, додає він. Контракт із ЗСУ є однією з підстав для набуття громадянства України, про що свідчить профільний закон.

ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ ІНОЗЕМЦЯМ

Загалом скарги іноземців схожі на звернення українських військових: зокрема, затримки з виплатою грошового забезпечення. З унікальних проблем: питання оформлення громадянства та законності перебування на території України, каже Звягінцева з Юридичної сотні. Ця організація – одна з небагатьох, хто надає правову допомогу іноземним бійцям ЗСУ.

"Іноземців більше цікавить інформаційна роз'яснювальна робота. Адже якщо вони уклали контракт – це вже означає, що вони законно перебувають в Україні", – додає юристка.

У ЗСУ закликають громадськість розгорнути більше інформаційних кампаній, щоб іноземці краще знали свої права, обов'язки та бонуси.

Волонтерка Олена підтверджує проблему: "Про статус іноземців в Україні багато написано, а чіткого дуже мало. Доречно створити якщо не гарячу лінію, то принаймні чатбот, де будуть інструкції".

Шагурі запевняє, що його відділ надає можливу допомогу іноземцям: "Однак ви маєте розуміти, що ми все-таки військові й не можемо допомагати в побутових питаннях на кшталт розлучення чи усиновлення".

Проте іноземці за потреби можуть зв'язатись із ЗСУ за допомогою електронної пошти: [email protected].

Банальна, але велика проблема іноземців в Україні – мовне питання. Згідно з дорожньою картою Міноборони, до 2025 року сержантський та офіцерський склад ЗСУ має володіти англійською мовою на другому (функціональному) рівні мовленнєвої компетенції стандартів НАТО.

Саме через мовний бар'єр є випадки, коли українські підрозділи, в яких хотіла б служити частина іноземців (зокрема, американець Ендрю), їм відмовляють, пояснює волонтерка Олена.

"Я не хочу, щоб до мене ставилися інакше, тому що я іноземець, – зізнається Ендрю LIGA.net. – Єдине, чим ми відрізняємося, – ми розмовляємо іншою мовою. Можливо, є ще кілька дрібниць, як-от моя пристрасть до McDonald's. Але це жарт".

Читайте також: Розбір | Підняти прапор над Кримом. Як та до чого готують Гвардію наступу

Матеріал підготовлений у партнерстві з Freedom House Ukraine у межах проєкту "Громадський контроль над органами безпеки в Україні".

Юрій Смірнов

спеціальний кореспондент LIGA.net