Російська армія стягнула під Куп'янськ понад 100 000 особового складу – майже дві третини від своїх збройних сил на сході України. Це лише на 20 000 менше проти того, скільки було в радянських військ в усьому Афганістані "на піку".

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

"Це порівняння – не маркер страху", – запевняє LIGA.net речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий. Хоча саме аналогія з Афганістаном, очевидно, зрезонувала у медійному просторі.

Ситуація дійсно складна, але у Генштабі були до неї готові: росіяни не приховували свою підготовку до наступу на Лимано-Куп'янському напрямку щонайменше два місяці, каже LIGA.net полковник Збройних Сил України, ексспікер Генштабу Владислав Селезньов.

Які цілі мають окупанти та що має вирішальну роль у наступі на Лимано-Куп’янському напрямку – розбиралась LIGA.net.

КІЛЬКІСТЬ РОСІЯН – НЕ ГОЛОВНЕ

Концентрація сил ворога на Лимано-Куп’янському напрямку не є новиною для захисників України, каже спікер Східного угруповання військ ЗСУ.

Вони вже тривалий час концентрують там війська, намагаються перехопити ініціативу, шукають слабкі місця в українській обороні.

"Наше командування весь час зчитувало задуми росіян, у розрахунках штабу це постійно береться до уваги", – додає Череватий.

Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський (фото: Military Media Center)
Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський (фото: Military Media Center)

Сама по собі наявність стотисячного війська ще не є визначальним фактором розвитку подій. Це не означає, що всі 100 000 зараз на передньому краї і беруть участь у бойових діях, уточнює LIGA.net співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.

"На одного солдата, який іде в бій, мають працювати кілька людей із підрозділів забезпечення, – пояснює він. – Від зв'язківців, водіїв, які підвозять боєприпаси, до кухарів, які готують їсти. Якщо там залучається авіація, то на один екіпаж працюють близько 20 людей на землі".

На його думку, за дуже приблизними оцінками, можна говорити орієнтовно про 20 000 осіб, яких можна назвати бійцями.

Набагато більше значення має кількість бронетехніки та артилерійського озброєння. Зараз на цьому напрямку росіяни зібрали понад 900 танків, близько 555 артилерійських систем, 370 РСЗВ, каже Череватий.

"Якщо вони зосередили купу бронетехніки, значить, спробують прорвати нашу оборону бронекулаком, – вважає Селезньов. – Якщо вони тримають там багато артилерії – сподіваються з допомогою кратної переваги артилерійських засобів зрівняти наші позиції із землею і рушити вперед".

Активність росіян на напрямку має досягти одразу двох важливих цілей.

Читайте також: Тема дня | Прорвати мінні поля та захистити небо. Всі підсумки нового Рамштайну

МЕТА №1: ВІДКРИТИ РЕЗЕРВИ УКРАЇНИ

Перша ціль – змусити Україну перекинути на цей напрямок резерви сил оборони України. Активізація росіян є відповіддю на український наступ під Бахмутом, каже заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

"Запанікували, під Бахмутом ЗСУ зайняли основні панівні висоти. Це відповідь на наш наступ там", — вважає вона.

Це доволі класичний підхід – відвертати увагу противника від напрямку, на якому не вдається впевнено тримати оборону, пояснює Мельник. Просто створюється загроза на іншій ділянці, де є більш вигідна позиція, щоб відтягнути резерви, переключити увагу, перехопити ініціативу.

"Ця ділянка є найбільш сприятливою для таких дій росіян, – каже Мельник. – Окрім особливостей рельєфу, там у них доволі вигідна позиція з точки зору логістики: близькість Росії, шляхи наземного сполучення, зокрема залізничного".

Український Генеральний штаб знав про ці плани та вживав відповідних заходів, говорить Селезньов. Скоріш за все, вони були сконцентровані на тому, щоб посилити оборонні та захисні позиції наших підрозділів завдяки резервам, які вже перебувають на цьому напрямку.

Фото: 71-ша окрема єгерська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ
Фото: 71 окрема єгерська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ

Про перекидання стратегічних резервів не йдеться. "Хоча для Путіна та його генералів дуже важливо змусити нас розпакувати стратегічні резерви та почати їх використовувати, – каже він. – Надто нервово росіяни сприймають той факт, що в нас є резерви для атак".

Але не варто таку активізацію сприймати й виключно як імпровізацію і спробу відвернути увагу захисників України, попереджає Селезньов: "Росіяни зосередили там найкращі сили та засоби – гвардійські, орденоносні. Серйозні ресурси, тьма-тьмуща реактивної артилерії. Підготовлені, вибудовані в такі боєпорядки, щоб провести наступ".

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

МЕТА №2: ЗАХОПИТИ НОВІ ТЕРИТОРІЇ

Друга мета більш стратегічна – вихід на адміністративні кордони Луганської і Донецької областей, вважає Мельник.

"Росіяни тривалий час розповідали, що ось-ось має статись якийсь масштабний наступ імені генерала Герасимова, – нагадує ексспікер Генштабу. – Імовірно, саме про це і йдеться. Ворог готується до масштабного наступу, щоб реалізувати свої плани. Мовляв, щойно український контрнаступ сповільниться, ми вичерпаємо свої ресурси, росіяни одразу перейдуть в атаку і матимуть якісь здобутки на полі бою".

Накопиченими силами росіяни хочуть відтіснити Сили оборони України за річку Оскіл та створити для себе можливості створення нових рубежів та позицій оборони на території Харківщини та повернути під свій контроль частину території Харківської області, додає Селезньов.

"Це ретельно спланована військова операція ворога, спрямована на реалізацію своїх планів, – каже він. – Взяти під контроль частину Харківської області (якщо вдасться), взяти повністю під контроль територію Луганської області і готувати підґрунтя для подальшого наступу через Лиман на Слов’янськ і Краматорськ".

Наразі наступ окупантів там безуспішний, каже Маляр. На Куп'янському напрямку тривають бої, але ініціатива вже на боці українських захисників.

Фото: 47 ОМБр
Фото: 47 ОМБр

Ситуація складна, але ми ще не знаємо, які ресурси буде застосовувати українська армія, щоб зупинити наступ, додає ексспікер Генштабу.

"Ми не знаємо, чи взагалі їх будуть там застосовувати, – говорить він. – Чи ми вдаримо в неочікуваному для ворога місці, щоб змусити його зупинитись і перекинути свої ресурси на інші напрямки".   

Читайте також: Розбір | Накривають у радіусі до 300 метрів. Як надання касетних боєприпасів змінить лінію фронту