"Заочно арештований у Москві". В Італії на запит РФ затримали українського режисера: деталі

Українського режисера Євгена Лавренчука затримано в Італії по лінії Інтерполу: його екстрадиції вимагає Росія. Лавренчук багато років жив і працював у театрі в Москві, але виїхав 2014 року після початку війни та анексії Криму Росією: "Є моя країна, є ворог. Крапка".

Протягом двох місяців Італія має розглянути запит Росії щодо екстрадиції Лавренчука – максимум до середини лютого.

Зібрали все, що відомо про затримання Лавренчука: LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. 13 грудня Лавренчук написав у Facebook, що почав співпрацювати з ізраїльською компанією Jerusalem Lyric Opera Studio & Festival. Через два дні, 15 грудня, він вирушив із Тель-Авіва до Львова з транзитом у Неаполі. Фото квитка він також виклав у соцмережах.

Лавренчук мав у Львові проводити інтенсив з акторської майстерності, але так і не приїхав – і перестав виходити на зв'язок із сім'єю. Його затримали перед посадкою на літак до Львова 17 грудня, за рішенням італійського суду, він перебуває у СІЗО.

"Він встиг тільки сказати, що його чомусь затримали, відберуть зараз телефон і якийсь час ми будемо не на зв'язку, щоб не хвилювалися", – розповіла 5 каналу про останню телефонну розмову із сином Ірина Лавренчук. З її слів, досі незрозуміло, за що його затримали: "Конкретних документів, я так розумію, адвокат ще не має".

На сторінці ініціативної групи Free Eugene Lavrenchuk у Facebook повідомляється, що режисер затриманий на запит Росії про екстрадицію: нібито вісім років тому він скоїв фінансове правопорушення у РФ.

Чому його затримали саме зараз – невідомо. Це з'ясовують допущений до Лавренчука консул України та адвокат, який "намагається запобігти екстрадиції Євгена до Росії, розуміючи... можливі наслідки", пише кураторка групи Маріанна Джудіче-Палій.

Кремлівські ЗМІ повідомили, що у липні 2020 року Лавренчука було заочно заарештовано судом Москви. Його звинувачують у "шахрайстві у великому розмірі", але не уточнюють, у чому полягає суть звинувачень.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Друзі та колеги Лавренчука впевнені, що справа в Росії проти нього сфабрикована, і це може виявитися політичним переслідуванням. Режисер прожив у Росії понад 15 років.

Лавренчук народився у Львові, але після школи переїхав до Москви і вступив до ГІТІСу. Його педагогом на оперному факультеті був Роман Віктюк.

У 20 років він заснував та став художнім керівником (2002-2014 роки) Польського театру в Москві: його вважають одним із наймолодших режисерів у світі. Працював на різних театральних майданчиках в Україні, Польщі, Німеччині, РФ. 2013 року, наприклад, отримав звання Заслуженого діяча культури Польщі.

2014 року Лавренчук залишив Росію. Він пояснив від'їзд так: було "неможливо бути в країні, яка вбиває твоїх братів".

"З Росії я їхав таємно, тому що знав, що на мене тиснутимуть і вмовлятимуть залишитися", – розповідав він у інтерв'ю Бульвару Гордона. І, як стверджував, жодного разу про це не пошкодував, хоч у Москві мав бізнес, трикімнатну квартиру і свою театральну школу.

Лавренчук є громадянином України, попри тривалий період проживання в Росії. "Він ніколи не був громадянином Росії. Він так і не зробив і заперечував будь-яку можливість отримати російський паспорт", – каже його помічниця Лілія Кривець.

В Україні Лавренчук і далі займався театральними справами.

"Він – ректор Першої української школи театру та кіно. Створив свою авторську методику виховання актора, – розповідає Кривець. – Крім того, він мав дуже багато запрошень на постановки як оперний режисер. У нього на два-три роки наперед черга на постановки".

2017 року Лавренчук був режисером фанзони на пісенному конкурсі Євробачення у Києві. З 2018 до 2021 року він – головний режисер Одеського національного академічного театру опери та балету.

У березні 2020 року Лавренчук отримав звання Заслуженого артиста України.

ЩО ДАЛІ. Український омбудсмен Людмила Денісова просить прокурора Неаполя та італійських омбудсменів перевірити законність затримання Лавренчука – і не допустити його екстрадиції до Росії.

Тоді як запити на співпрацю, опубліковані у вигляді карток (notice), показуються в усіх країнах – учасницях Інтерполу, циркуляри хоч і реєструються у базі даних організації, проте є доступними лише для однієї чи кількох країн, пояснює LIGA.net адвокат фірми "Сергій Козьяков та партнери" Андрій Пилипенко (захищав інтереси України у команді юристів у справі нацгвардійця Віталія Марківа, якого 2021-го виправдав суд Італії).

Можливо, це було зроблено для того, аби Лавренчука не могли попередити про майбутній арешт в Італії.

"Ми не бачили матеріалів справи для оцінки її обґрунтованості, але не виключаємо переслідування з політичних мотивів", – каже він.

Пилипенко вважає, що можна посилатися на цю Європейську конвенцію: видача не здійснюється, якщо (в цьому випадку – в Італії) є істотні підстави вважати, що прохання про видачу зроблено для судового переслідування чи покарання особи у зв'язку з її національністю чи політичними переконаннями.

"До того ж в Італії екстрадиція не допускається, якщо це згодом призведе до порушень прав людини, – відповідає адвокат. – Це питання варто порушити під час забезпечення захисту українського громадянина".

Читайте також: Тітушки в оперному театрі. Що криється за побиттям режисера Лавренчука в Одесі