Зміст:
  1. "Часів Яр відкриває росіянам дорогу на Костянтинівку"
  2. "Удари по території Росії – вимушений захід"
  3. "Перевага росіян у "мавіках" – один до трьох"
  4. "Москва за контракт платить $6000-$8000"

"На один наш постріл росіяни роблять шість. Перевага в мавіках – один до трьох. На кожне наше ударне крило в них сім. Aле у надводних та підводних дронах Україна є абсолютним лідером", – каже LIGA.net командир батальйону безпілотних авіакомплексів "Ахіллес" 92 ОШБр, депутат Київради (СН) Юрій Федоренко.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Його підрозділ зараз воює на Бахмутському напрямку. Найбільше росіяни намагаються тиснути на Часів Яр – і вже запускають чутки, що начебто увійшли у місто. Українське командування спростовує цю інформацію: ситуація складна, але бої за місто тривають.

"Часів Яр – панівна висота. Його захоплення дозволить ворогу взяти під вогневий контроль Костянтинівку і Дружківку, окремими вогневими засобами – Краматорськ", – розповідає комбат.

Про поточну ситуацію на Бахмутському напрямку, співвідношення дронів, російські КАБи та контракти за гроші Федоренко розповів LIGA.net у короткому інтерв’ю між боями.

"Часів Яр відкриває росіянам дорогу на Костянтинівку"

– Що зараз відбувається в районі Часового Яру?

– Часів Яр – це панівна висота. Його захоплення дозволить ворогу взяти під вогневий контроль Костянтинівку і Дружківку, окремими вогневими засобами – Краматорськ. Допоможе організувати плацдарм для подальшого просування в Донецькій області у напрямку Костянтинівки і, потенційно, Слов'янська.

Відповідно, противник тисне і б'є найбільше саме в напрямку Часового Яру. І проводить ударно-штурмові дії у напрямку Богданівського, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки.

– Росіяни мають там якісь тактичні успіхи?

– У Часовому Яру від березня – так. Але не можна сказати, що вони максимально критичні. Щодо Богданівки в останні три тижні тактичних успіхів у них немaє. Частково, десь 20% населеного пункту, під окупацією. Решта Богданівки – під контролем Сил оборони.

Іванівка – ще одна гаряча, дуже складна точка. Близько місяця тому противнику вдалося захопити одну з передових вулиць, відтоді там йдуть активні бої. Росіяни просуваються, окуповують до 60% села. Потім ми їх відштовхуємо. Ця міграція тривaє постійно. На цю хвилину більш ніж половина Іванівки поки в окупації росіян.

Батальйон БпАК "Ахіллес" (Фото: 92 ОШБр ім. Івана Сірка)
Батальйон БпАК "Ахіллес" (Фото: 92 ОШБр ім. Івана Сірка)

Противник штурмує після масованих артобстрілів, за підтримки розвідувальних та ударних БпЛА. Застосовує легкоброньовану техніку для доставлення штурмових груп. Танчики – для вогневого прикриття. Баггі, на які встановлюють РЕБ-системи.

Сьогодні (інтерв’ю зaписaне 4 квітня. – Ред.) росіяни почали активно штурмувати в напрямку Іванівського та Часового Яру. Тільки моєму підрозділу вдалося знищити вже дев’ять одиниць броньованої техніки. Вщент. Всього у штурмі брали участь близько 30 одиниць.

– Наскільки великі втрати у росіян під час таких штурмів?

– Зазвичай вдається виводити з ладу 30-70% їхньої техніки. Росіяни, ризикуючи особовим складом, намагаються її евакуювати, ремонтувати, поставити в стрій і кинути назад у бій. Це свідчить, що у противника великого різноманіття і запасу цієї техніки нема. Але достатньо сил та засобів для таких штурмів.

Після Авдіївської кампанії вони отримали суттєву тактичну перевагу на полі бою саме завдяки авіації і керованим авіабомбам. КАБи пройшли низку модернізацій. Тепер вони стійкіші до РЕБ, відповідно, влучніше б’ють по цілях. Це – потужна зброя.

"Я перший раз зіштовхнувся із КАБом, коли ми їхали в машині Часовим Яром. Серед звичайних звуків війни не чуєш якогось характерного звуку. Просто дуже потужний вибух, який буквально переставляє машину. Лопаються вікна. Якщо пощастило – тебе не побило осколками".

У посадках складно підготувати позиції, які не знищить удар КАБу.

"Удари по території Росії – вимушений захід"

– Наскільки активно росіяни застосовують КAБи?

– Не так активно, як в Авдіївці. Нaші ППО роблять дійсно неможливе. В умовах обмеженої кількості боєприпасів вони не дають ворогу можливості біснуватись у повітрі так, як їм цього хотілось би.

– Проти них може бути додаткова протидія?

– F-16. З ними ми зможемо з далекої відстані збивати ворожу авіацію. Якщо на одному напрямку збити два-три літаки, їх присутність мінімізується. Ми цю історію проходили з гвинтокрилами.

Плюс, нам важливо нищити не тільки їхню авіацію, а й інфраструктуру, яка наповнює Росію грошима. Нафтодоларом – в першу чергу. Зараз це ефективно вдається робити безпілотниками, які вражають російські нафтопереробні заводи.

Батальйон БпAК "Ахіллес" (Фото: 92 ОШБр ім. Івана Сірка)
Батальйон БпAК "Ахіллес" (Фото: 92 ОШБр ім. Івана Сірка)

Удари по НПЗ на території Росії – це вимушений захід. Наші безпілотники не спрацьовують у місцях високої концентрації мирного населення. Тому не можна порівнювати удари, які наносить Україна, з ударами Росії. Вони чинять геноцид, луплячи по житлових будинках, закладах освіти та охорони здоров'я.

Якщо Україна отримає від партнерів далекобійні ракети, це допоможе ефективніше вражати їхні тилові сполучення, військові навчальні центри, склади з боєприпасами. Логіка дуже проста. Чим більше противник виснажений у тилу, тим менше ресурсів він передасть на передню лінію. І буде обмежений в ударно-штурмових діях. Тоді ми зможемо почати контрнаступ.

"Перевага росіян у "мавіках" – один до трьох"

– Завдяки чому, окрім КАБів, росіяни досягають тактичних успіхів?

– Живу силу вони пускають у розхід. ПВК "Шторм-Z", які комплектуються за рахунок позбавлених волі осіб, мають низький рівень забезпечення й екіпірування. Їх використовують для проходження мінних загороджень, евакуації підбитої техніки, виявлення наших вогневих позицій. Росіяни їх не рахують.

У контрактників досить потужний рівень забезпечення: і щодо засобів індивідуального захисту, і щодо рівня підготовки. Завдяки БпЛА ми бачимо їх на полі бою. Це злагоджена робота.

– Наступна причина?

– Перевага в кількості артилерії та артилерійських пострілів. На один наш постріл ворог робить орієнтовно шість.

У них є переваги й у безпілотниках. У "мавіках" – десь один до трьох. Це пов'язано з відносинами між урядом Китаю та Росії: вони спроможні закупати напряму велику кількість коптерів DJI Mavic 3 / DJI Mavic 3Т. Це топкоптер війни, який дозволяє моніторити передню лінію і вдень, і вночі. І скидати боєприпаси на позиції.

Те саме з FPV-дронами. Комплектовання Росія викуповує за великі гроші. Контракти з топовими виробниками у них підписані на три-чотири місяці наперед. Наші виробники змушені шукати альтернативні підприємства, завозити по-різному. 

Зараз нaші виробники, уряд тa усі долучені до виробничих процесів ведуть активну роботу, щоб перейти на європейське комплектовання. Низка європейських компаній перейшли нa повністю замкнутий цикл: електродвигуни, передавачі, вся електроніка.

ДОВІДКA
Федоренко виділяє три складові використання безпілотних систем.

Надводні і підводні дрони. Україна є абсолютним лідером, вважає він: змоглa знищити майже 25-30% ЧФ РФ. У противника подібних немає.

Системи БпЛА в повітрі. Сили оборони застосовують "багато чого цікавого", але гучно про це говорити не варто, пропонує Федоренко: "Для ворога мають залишатись певні сюрпризи на полі бою".

Системи на землі. Автівки на колесах або гусеничному ходу, які доставляють гуманітарні вантажі на передню лінію, евакуюють поранених. Їхня ж задача – мінування, розмінування. "Противник у цьому напрямку розвивається достатньо активно", – каже він. Тут баланс умовно дзеркальний. Росіяни переважають, але не суттєво.

Україна зробила суттєві кроки у масштабуванні виробництва FPV-дронів. Електродвигуни вже частково виготовляються в Україні. Загалом ситуація щодо кількості FPV-дронів денного застосування на початок листопада 2023 року виглядала так: на один коптер Сил оборони Укрaїни противник мав п’ять. На поточний момент – один до двох.

За кількістю FPV-коптерів нічного застосування росіяни досі переважають. Почали раніше завдяки доступу до комплектовання. Зокрема – до тепловізійних камер. Але наш підрозділ вже теж достатньо активно почав застосувати нічні FPV.

– Що з дронами типу крило?

– В росіян є ударні "Ланцети" і "Куби". Якщо влітку 2023 року нам майже не було чим відповісти, то зараз Сили оборони починають отримувати ударні крила-камікадзе, які можуть вражати противника досить далеко за лінією бойового зіткнення. Так ми можемо боротися з їхніми гарматами та іншим озброєнням.

На одне наше ударне крило в них сім, іноді навіть десять. Думаю, ситуація значно покращиться до середини літа.

Батальйон БпAК "Ахіллес" (Фото: 92 ОШБр ім. Івана Сірка)
Батальйон БпAК "Ахіллес" (Фото: 92 ОШБр ім. Івана Сірка)

Ми випереджаємо щодо нічних бомберів. Це колишні аграрні гексакоптери, які використовувалися для знищення шкідників на полях та для збагачення землі мінералами. БпЛА модернізували, переробили на військовий лад. Держава достатньо жваво їх постачає. Передають і волонтерські організації.

Ці коптери здатні заносити потужні боєприпаси, спалювати позиції й техніку, бити особовий склад, боротися з артилерією, РЕБ. Щоб не ризикувати мобільними групами, які постачають боєприпаси, ліки, їжу на передню лінію, цю задачу теж переклали на бомбери.

Противник подібних засобів в арсеналі поки не має. Розробки ведуться. Думаю, у росіян вони з'являться ближче до серпня.

– Щодо систем РЕБ переважають росіяни?

– Так. Як за рахунок централізованих систем – вони тиснуть широкий діапазон частот, – так і за рахунок портативних РЕБів, які встановлюються на броньовану техніку. Також їх використовують штурмові групи як прикриття від українських FPV-дронів.

У нас є централізовані засоби РЕБ. З’являється все більше РЕБ, які закривають передові позиції, транспорт, логістику, піхоту і штурмові підрозділи. Однак треба більше. Кожен збір на РЕБ-системи – це донат на збереження життя наших військових та техніки.

Батальйон БпAК "Ахіллес" (Фото: 92 ОШБр ім. Івана Сірка)
Батальйон БпAК "Ахіллес" (Фото: 92 ОШБр ім. Івана Сірка)

"Москва за контракт платить $6000-$8000"

– Ще зовсім нещодавно військові аналітики передбачали, що в квітні росіяни візьмуть оперативну паузу. Зі сторони зараз виглядає так, що пауза відкладається. Це так?

– Росія проводить приховану мобілізацію. У них є "рекрутингові програми", за підписання контракту регіони виплачують гроші: Москва – $6000-$8000, Санкт-Петербург – близько $5000. Для людей із периферії, які існують на кредитах та не знають, яким може бути життя за межами формули "вкрав – випив – у в'язницю", це – величезні гроші. Вони також платять за загибель. Це – каталізатор, який дозволяє їм залучати велику кількість мобілізаційного резерву.

Військово-промисловий комплекс Росії зазнає суттєвих втрат у техніці. Але водночас із тим вони продовжують і виготовлення, і модернізацію, і розконсервацію, і ремонт.

"На моє переконання, противник накопичує сили та засоби для того, щоб реалізувати головний намір".

Коли може відбутися ескалація – залежить від дуже багатьох факторів. Чи відбудеться це на поточних напрямках, чи противник збирається відкривати ще один фронт – дискусійне питання. Відповідь на нього краще знає наша розвідка.

Якщо США передадуть нам військову допомогу, навіть найамбітніші наміри росіянам буде не так просто реалізувати.

Україні потрібні боєприпаси. БпЛА не можуть замінити собою інші засоби розвідки. Це додатковий безальтернативний засіб розвідки і додатковий суперпотужний засіб вогневого впливу. Але артилерію дрони не зможуть замінити ще років 50. Низька хмарність, несприятливі умови, сильний вітер – і БпЛА неефективний.

Тож найбільших втрат противник зазнає, коли по одній категорії цілей працює і артилерія, і БпЛА одночасно.

Ми розраховуємо, що на черговому саміті НАТО Україна отримає необхідну кількість боєприпасів і додаткового озброєння, щоб ми змогли мінімізувати успіхи росіян на полі бою.