Експілот ВПС США Адам Кінзінгер: F-16 стануть геймченджером. Вселять страх Божий у росіян

Питання F-16 нарешті зрушило з мертвої точки. Українські пілоти ось-ось мають почати льотні навчання, а партнери по "Рамштайн" вирішують – як, коли та скільки винищувачів поставити Києву.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Одним із перших лобістів західних літаків був Адам Кінзінгер, колишній пілот ВПС США та ексконгресмен від Республіканської партії.

Влітку 2022 року, коли Україна тільки почала отримувати західну артилерію, а про танки з винищувачами навіть не мріяла, на той момент конгресмен вже зустрічався з українськими пілотами у Вашингтоні та просував законопроєкт про виділення $100 млн на їхнє навчання на F-16.

"Якби навчання почалися ще тоді, Україна вже літала б на F-16, – каже Кінзінгер LIGA.net. – Українських пілотів можна дуже швидко навчити".

Пан Кінзінгер також є одним із головних критиків Дональда Трампа та голосував за другий імпічмент експрезидента США. Він відмовився переобиратися до Конгресу на осінніх виборах.

В інтерв’ю LIGA.net він розповів про літаки F-16, перспективи ідеї Резнікова запрошувати західних льотчиків, Трампа та лідерів Республіканської партії напередодні виборів президента США-2024.

"УКРАЇНА ЗДАТНА ПЕРЕМОГТИ БЕЗ F-16, АЛЕ ВОНИ ПОТРІБНІ"

– Ви одним з перших просували навчання українських пілотів на F-16. Ще рік тому. Ви вже тоді розуміли, що Україна не зможе без F-16?

– Я думаю, Україна може перемогти і без них. Бо ніщо не може зрівнятися з духом, коли захищаєш свій дім. І ніщо не може зрівнятися з національною ідентичністю та єдністю, яку Путін (своїм повномасштабним нападом. – Ред.) дав українському народу.

Але очевидно, що Україні потрібні F-16. Навіть якщо не для війни тут і зараз, то для довгострокової перспективи. Новітні Су та МіГ Україна не отримає. А нам потрібно думати не лише про те, щоб ця війна закінчилася перемогою України, яку ми повинні забезпечити. А й про те, що Україна буде дуже важливим партнером для нас у майбутньому.

Це означає перехід на стандартне обладнання НАТО, таке як F-16.

– Про майбутнє. Низка країн виводить F-16 з експлуатації і замінює їх на сучасніші F-35. Чи варто Україні після перемоги думати про F-35?

– Так. Хоча F-16 залишатиметься дуже важливим літаком. Ймовірно – протягом наступних 20-30 років. Багато підрозділів у США все ще літатимуть на F-16 у далекому майбутньому.

F-35 має переваги у малопомітності, у можливості керувати безпілотниками з повітря. Але скидати боєприпаси можуть добре як F-16, так і F-35.

Однак F-35 дорогі, ще навіть багато наших союзників їх не мають.

– Які американські політики є головними лобістами західних винищувачів для Україні? Назвіть двох-трьох.

– Тед Лью, демократ з Каліфорнії. Він багато працював зі мною над цим питанням, коли я був у Конгресі. І продовжує це робити.

Насправді було досить багато політиків, які підштовхували нас. Я думаю ще про Майка Макколла – голову Комітету у закордонних справах.

Ми показали, що українських пілотів можна дуже швидко навчити літати на F-16. Подивіться, наприклад, на Польщу, яка літає як на російській техніці, МіГах, так і на F-16. І ще вони закуповують F-35.

Українські пілоти – дуже хороші. З деякими із них я зустрічався у Вашингтоні. Вони мають навички, їм треба лише вивчити відмінності. І багато хто з нас наполягає, щоб це почалося вже сьогодні. Кожен день, який минає, віддаляє момент, коли Україна зможе захистити себе в небі.

"ІДЕЯ РЕЗНІКОВА ЗАПРОСИТИ ЗАХІДНИХ ПІЛОТІВ – ЧУДОВА"

– Скільки часу може зайняти підготовка українців на F-16?

– Судячи з повідомлень, для досвідчених пілотів – приблизно три-чотири місяці. Я думаю, що в надзвичайних ситуаціях можна навіть швидше.

Є різні рівні підготовки. Є люди, які ледве вміють літати. А є ті, хто літав на інших літаках. Тому маємо чотири місяці для досвідчених пілотів.

Важливе питання до самої України: скільки з цих пілотів ви можете дозволити собі вивести з бойового чергування для відправлення на навчання? Я впевнений, що наразі є достатньо досвідчених пілотів для наявних літаків. Тому я не думаю, що це зашкодить здатності України захищатися, поки пілоти готуватимуться на F-16.

– Резніков запропонував досвідченим пілотам із західних країн воювати на боці України на F-16. Як ви оцінюєте цю ідею? Хтось погодиться?

– Це чудова ідея. Я думаю, це можливо.

У США є досвідчені пілоти, які звільнилися з армії. Багато з них пішли працювати в авіакомпанії та мають роботу. І в тому є складність: не так вже багато людей з підготовкою сидять без роботи і не літають.

Проте є пілоти, які звільнились з армії, але вирішили не йти в авіакомпанії. У мене є друг, з яким я літав в армії. Він українець за походженням. І він би з радістю зайнявся чимось подібним. Тож це чудово.

А якщо згадати Другу світову, то ще до вступу США у війну багато американських пілотів поїхали до Британії і літали на її боці проти німців.

ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ. "РОСІЯ НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ З НАТО"

– Чому так довго не могли ухвалити остаточне рішення щодо F-16?

– Росія добре попрацювала, щоб переконати людей, що вона сильніша, ніж вона є насправді. І Росія постійно окреслювала так звані червоні лінії: то казала, що не хоче постачань Україні Patriot, то F-16, то Abrams.

Знадобився певний час, щоб люди відійшли від консервативних поглядів у дусі "ми зробимо трохи, але не надто багато". Вони нарешті зрозуміли: якщо війна зайде в глухий кут, то це не буде добре ні для кого. Вона має закінчитися тим, що Україна поверне свою територію і переможе Росію.

– Що було головним фактором для остаточного рішення щодо постачання F-16? Успішна робота Patriot? Скорочення боєзапасу України до радянських ППО? Чи просто політичне рішення?

– Я думаю, все разом. Певний час країни Східної Європи хвилювало, як ми переведемо їх на натовське обладнання - зі старої радянської зброї.

Зараз це вирішується і в Україні – ми прискорюємо переоснащення.

Так, в Україні закінчуються і запаси до радянського озброєння. Очевидно, що ви нічого не імпортуєте з Росії. Тож, цей аспект важливий.

Британці також ухвалили рішення рухатися вперед разом з [авіа] коаліцією, яка чинила великий тиск на адміністрацію США.

І нарешті – просто кваліфікована робота українських пілотів. У мене було багато друзів-українців ще до війни. Мене вражає здатність українців пристосовуватися, долати, проєктувати і робити все правильно.

Читайте також: Тема дня | "Путін думав, ми дамо тріщину". Максимальна готовність до F-16: що вирішив Рамштайн-12

Немає жодних сумнівів, що кваліфікований український пілот після підготовки може успішно літати на F-16. Щойно ваші пілоти довели, що мають все потрібне, – вже не залишилось жодної можливості чинити опір.

– Ви теж були пілотом, брали участь у місіях в Афганістані, Іраку. Що може дати перевага в повітрі на полі бою? Чи буде F-16 геймченджером?

– Я думаю, він стане геймченджером. Неважливо, чи це буде безпосередньо у цій війні. Я сподіваюся, що війна закінчиться ще до того, як F-16 з'являться на озброєнні України.

Всі в Києві пам'ятають початкові етапи [великої] війни, коли у вас не було переваги в повітрі, і як це було жахливо.

Це також багатофункціональна зброя. F-16 може як вести бойові дії у повітрі, так і завдавати ударів по наземних цілях. Армія США заснована на тому, щоб не вести серйозних артилерійських боїв: ми використовуємо багато повітряних сил і трохи артилерії. А росіяни мають старий спосіб ведення бойових дій, вони використовують багато артилерії.

Саме тому ми не змогли задовольнити потреби України в артилерії. Ми не були побудовані для цього. Тому, якщо Україна отримає багатоцільовий винищувач, який зможе скидати ракети на поганців на вашій території, то це зменшить частину потреби в артилерії. Це точно.

І також F-16 вселятиме страх Божий у ворога. Це ще більше зламає моральний дух росіян.

"МЕНІ СОРОМНО, ЩО ТРАМП – З МОЄЇ ПАРТІЇ"

– Зеленський хоче перемогти до президентських виборів у США. Яку загрозу ви бачите для України від майбутніх виборів і від Трампа?

– Це викликає занепокоєння... Я не вважаю, що Трамп обов’язково є антиукраїнським. Думаю, він насправді не знає, що робить. В Інтернеті, у Twitter є дивне напруження серед людей. Це щось на кшталт націоналістичної ультраправої течії, яку Росія дуже активно використовує.

Я стурбований тим, що якщо Трамп переможе, то він припинить підтримку України або, принаймні, скоротить її. Але є дві речі. Я думаю, війна закінчиться перемогою України до цього (виборів у США. – Ред.). І я також думаю, що американська громадськість все ще дуже сильно – і у Республіканській партії – підтримує Україну і українську перемогу.

Український народ і політики мають рацію, коли наголошують на цьому питанні. Але я не думаю, що ви повинні не спати ночами через це (вибори. – Ред.). Я також не думаю, що у Трампа є шанс знову перемогти.

Звісно, я говорив так ще у 2016 році, але хто знає? (посміхається. – Ред.)

– Численні розслідування щодо Трампа можуть покласти край кар’єрі?

– Вони завдадуть йому шкоди. Але всередині Республіканської партії можуть і не вплинути на нього. Можливо, люди настільки віддані Трампу, що сприймають будь-яке розслідування як атаку "глибинної держави".

Але вибори виграє той, за кого голосує більшість. І я думаю, що немає жодної людини, яка б не проголосувала за Трампа у 2020 році, але проголосує за нього у 2024-му. Тож ці розслідування триватимуть, навіть якщо лише трошки послаблять його підтримку.

Я думаю, що все це робить його потенційне обрання майже неможливим.

– Розслідування роблять Трампа токсичнішим?

– Він став токсичнішим, я думаю, в усьому світі. Я колишній республіканець – і мені соромно, що він з моєї партії. Я вважаю себе республіканцем у дусі Джона Маккейна – це зовсім інше.

Зараз багато гніву не тільки в США, а в політиці у всьому світі. Україні теж варто зрозуміти: демократія – це доволі хаотично.

Наприклад, 6 січня у США (штурм Капітолія. – Ред.) було поганим днем для американської демократії. А Майдан був хорошим днем для української демократії. Отже, є дні хороші і погані.

Але демократії не визначаються цими днями. Вони визначаються тим, чи можуть бути стійкими і вийти з цих моментів.

Я твердо вірю, що США стануть сильнішими після того, що відбувається. І твердо вірю, що Україна після перемоги у цій війні буде дуже сильною демократією, яка може мати здорові відмінності.

Чув приказку: якщо посадити двох українців у кімнаті, то вони створять три політичні партії. Мене надихає те, що я спостерігаю в окопах в Україні: як художник воює поруч з машиністом, житель міста – поруч із селянином. Це надихає тих, хто цінує демократію.

"РОН ДЕСАНТІС МЕНЕ ХВИЛЮЄ МЕНШЕ ЗА ТРАМПА"

– Десантіса вважають головним опонентом Трампа. Він одного разу провалився на питанні України, а потім виправдовувався. Чи бачите ви якісь ризики для України з боку Десантіса?

– Я бачу певні ризики. Я знаю Рона Десантіса, працював з ним у Палаті представників. Думаю, його реакція була мимовільною, але його звичайна позиція – бути на боці України.

Можливо, він настільки стурбований перемогою на виборах, що просто намагається говорити те, що люди хочуть почути. Це погане лідерство. Робити те, що люди хочуть від тебе – це слідування.

І він спіткнувся на цьому. Та, відверто кажучи, коли йдеться про Україну, то я менше хвилююся через Десантіса, ніж через Трампа.

– Які ще опоненти є у Трампа в Республіканській партії?

– Є кілька кандидатів, їм буде важко перемогти. Але якщо розслідування призведуть до краху Трампа, перед ними відкриється широке поле.

Аса Хатчінсон – колишній губернатор Арканзасу, дуже хороший традиційний республіканець. Я вважаю, ми з ним схожі.

Тім Скотт. Афроамериканець, сенатор США, – дивовижна історія, дуже добросердечна людина. Він добре розуміє і цінує долю України.

Ніккі Гейлі ми всі знаємо з ООН. Вона є яструбом щодо Росії і зробила це дуже важливою частиною своєї передвиборчої кампанії. Кріс Крісті, на мою думку, не має шансів, але також проукраїнськи налаштований.

Є й інші. Я не думаю, що в Республіканській партії є якісь інші загрози антиукраїнських настроїв, окрім Трампа і трохи Десантіса.

– Ви відмовилися балотуватися до Конгресу і зараз працюєте зі своїм рухом Country first. Які ваші цілі, які ваші амбіції?

– США роблять хорошу роботу у світі, будуючи демократію, навчаючи демократії. Але зараз ми дещо втратили з цим зв'язок. Коли ростеш у США, то вважаєш, що демократія – це щось автоматичне. Що вона завжди буде. Але 6 січня дійсно нагадало нам, що ми можемо її втратити.

Тому я створив рух Country first. Наша мета – поставити потреби країни на перше місце, вище за потреби партії. Тож мені байдуже – республіканець ви, демократ чи незалежний. Якщо ваша мета – робити правильні речі для країни, а не для партії, ви нам підходите.

У нас є сотні тисяч учасників. Я з нетерпінням чекаю, що колись зможу привезти Country first в Україну. Це було б захопливо.

– Колись ви будете знов балотуватися до Конгресу?

– Я відкритий для цього. Я був у Конгресі 12 років. Я був дуже молодим, коли мене обрали. Мені було 32. Зараз мені 45. І мені це подобалося. Це важко. Важко бути в політиці. Важко бути в уряді.

А зараз у мене маленька дитина, молода дружина. Добре, що я можу зосередитися на сім'ї. Та я не виключаю, що колись буду балотуватися на посаду губернатора, сенатора або навіть президента. Просто не зараз.

Але що б я не робив, я залишатимуся в політиці і далі приділятиму увагу і підтримувати добрий народ України та його боротьбу.

Читайте також: Інтерв'ю | Посол при НАТО: Ми не хочемо зависнути у відкритих дверях і ще 20 років чути про Бухарест