Уперше за роки незалежності Україна отримала можливість на оновлення та очищення судової системи. Раніше зміни, які відбувалися у цій сфері, були поверхневими, і це не принесло очікуваних результатів – чи не щодня у ЗМІ можна прочитати про чергове сумнівне рішення представників української Феміди. 

Президент Володимир Зеленський вдруге намагається провести судову реформу. Першу – у 2019 році – заблокувала Вища рада правосуддя, а згодом Конституційний Суд скасував ключові її положення. Ще у 2020 році Україна уклала Меморандум з Міжнародним валютним фондом щодо фінансової допомоги, де уже була згадана судова реформа. 

У 2021 році Верховній Раді вдалося проголосувати новий варіант судової реформи та приступити до його імплементації. 

22 листопада Рада виконавчих директорів МВФ затвердила продовження кредитної програми stand-by з Україною, а вже 24 листопада до України надійшли $699 млн кредитного траншу. Умови кредитної програми та зобов’язання щодо втілення системних реформ, які є умовами для продовження фінансування, закріплені у Меморандумі, який опублікували 24 листопада.

В частині судової реформи Меморандум з МВФ містить такі зобов’язання: 

  1. Реформа Вищої ради правосуддя (ВРП) через створення Етичної ради, яка перевіряє на доброчесність членів та кандидатів до ВРП, та залучення до її складу міжнародних експертів з правом вирішального голосу.

  2. Реформа процедури розгляду дисциплінарних скарг на суддів через створення самостійного дисциплінарного підрозділу, працівники якого будуть відібрані на прозорому конкурсі.

  3. Реформа Окружного адміністративного суду міста Києва через передачу важливих справ, які розглядає ОАСК, до Верховного Суду. 

Однією з ключових умов є очищення Вищої ради правосуддя.

Угода з МВФ після оновлення 2021 року чітко передбачає, що перевірка членів ВРП на доброчесність має бути завершена до кінця квітня 2022 року. Ця вимога є "структурним маяком" для програми, що означає обов’язковість її виконання для отримання подальшого наступного траншу. 

За законом, члени Етичної ради мають проаналізувати інформацію про членів Вищої ради правосуддя та ініціювати звільнення тих, які не відповідають критеріям доброчесності. Остаточне рішення про звільнення має ухвалити орган, який призначив відповідного члена ВРП (з’їзд суддів, адвокатів, прокурорів тощо). Закон також передбачає автоматичне відсторонення членів ВРП, звільнення яких ініціює Етична рада. 

Закон про реформу ВРП також передбачив створення самостійного дисциплінарного підрозділу для перевірки та розгляду скарг на суддів.

Дисциплінарні інспектори мають бути відібрані на відкритому конкурсі. Важливо, що реалізація цих норм закону розпочнеться лише після очищення Вищої ради правосуддя, аби сумнівні члени ВРП не мали стосунку до призначення нових дисциплінарних інспекторів. 

Зрештою, зобов’язання в частині реформи Окружного адмінсуду Києва Україна досі не виконала.

На початку листопада 2021 року Верховна Рада проголосувала законопроєкт №5067 про передачу справ від ОАСК до Верховного Суду лише у першому читанні. Втім, цей законопроєкт не відповідає Меморандуму з МВФ, адже він пропонує передати до Верховного Суду лише маленьку частину справ, які стосуються скарг на нормативно-правові акти Кабміну та інших міністерств. Водночас скарги на рішення, дії чи бездіяльність міністерств, НБУ, НАЗК та інших центральних органів влади досі залишатимуться в юрисдикції ОАСК. 

Тому новий Меморандум передбачає, що до кінця грудня 2021 року Україна має напрацювати та погодити з МВФ критерії важливих (зразкових) справ, які мають бути передані до Верховного Суду. Відповідно, ці критерії також мають бути відображені і в тексті законопроєкту №5067 до другого читання.

Загалом за Меморандумом з МВФ Україна може отримати ще $2,2 млрд, а $699 млн – це лише перший транш за цією кредитною програмою. Міжнародні партнери уважно слідкуватимуть за імплементацією судової та інших ключових реформ під час розв’язання питання про надання Україні решти коштів.