Батумська декларація, кадрові ротації у спецслужбах, Байден та Меркель дали урок Україні

США та Німеччина запропонували Україні урок realpolitik, попередньо не узгодивши його внесення до навчальної програми. Лідери Грузії, Молдови та України підписали у Батумі декларацію про прагнення стати членами ЄС. Петер Сіярто побував в Україні. У силових структурах пройшли резонансні відставки. Провідні телеканали України вирішили ігнорувати мовний закон.

Справа Північний потік-2

Прагнення США відновити союзницькі відносини з Німеччиною виявилося сильнішим за доцільність сприяти захисту України від російської агресії. На словах Вашингтон та Берлін заявили про готовність захищати суверенітет України, проте реальним змістом їхньої спільної заяви стала згода на завершення будівництва Північного потоку-2.

Адміністрація президента США Джо Байдена переклала на Німеччину відповідальність за можливе стримування Росії, не надто замислюючись над ефективністю її можливих дій.

Україна дала зрозуміти, що рішення Німеччини та США їй не до смаку, і навіть конкретизація дати візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтону не спроможна ліквідувати неприємний осад.  

Батумська декларація

Ангела Меркель продемонструвала високу ефективність відстоювання німецьких інтересів, тоді як європейським чиновникам доведеться працювати з проблемами. Глава Європейської Ради Шарль Мішель освятив присутністю саміт у Батумі, де Грузія, Молдова та Україна засвідчили власну готовність до євроінтеграції прискореними темпами. Володимир Зеленський вимагав від ЄС сміливості щодо пострадянських країн, які хочуть стати членами Євросоюзу, добре розуміючи, що вимога повисне у повітрі.

Цікаво, що у країнах, президенти яких підписали Батумську декларацію, влада має власну більшість у парламенті, і, відповідно, може швидко ухвалювати необхідні рішення.

Кремль не покладає рук

Росія також демонструє зацікавленість в Україні. Дмитро Козак нагадав, що мільйон громадян України протягом останніх років отримали російське громадянство, не уточнюючи, що переважна більшість із них проживає на території ОРДЛО. Козак впевнений, що Мінські домовленості можна виконати за рік, і нагадав, що Зеленський після обрання був більше зацікавлений у компромісах, але "не витримав тиску вуличних радикалів".

Крім того, Росія подала на Україну скаргу до Європейського суду з прав людини, намагаючись примусити запровадити забезпечувальні заходи, проте марно. Зрозуміло, що це – далеко не кінець кремлівських зусиль із приборкання України.

Відлига у відносинах з Угорщиною

Україну відвідав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, який побував не лише у Києві, але відвідав і зону ООС. Переоцінювати підписані міждержавні документи не варто, оскільки Будапешт вже традиційно у відносинах з Україною стає заручником відносин з Європейським Союзом. Парламентські вибори, що наближаються, скандал зі шпигунською системою Pegasus позбавляють Зеленського та прем'єра Угорщини Віктора Орбана шансів на порозуміння.

Кадрові ротації у спецслужбах

Президент Зеленський звільнив Валерія Кондратюка з посади глави Служби зовнішньої розвідки, призначивши замість нього Олександра Литвиненка. Версій кадрових ротацій чимало (у відставку пішли також троє заступників міністра оборони та керівник управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов), проте очевидно, що мікроклімат у силових структурах України далеко не найкращий.

Закон про українську мову та серіали

Попри набуття чинності норм закону про забезпечення статусу українською мови як державної, провідні телевізійні канали України відмовилися від дублювання фільмів та серіалів українською, під різними приводами. Найбільш абсурдний запропонувала медіагрупа 1+1, яка заявила, що глядачі звикли до російської мови улюбленого продукту. Нічого дивного, адже більшість у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення, яка має контролювати інформаційний простір, складають колишні представники 1+1.