RU

Що ЗМІ Китаю пишуть про війну в Україні. Огляд за 25 березня. Спойлер: риторика не за нас

Що ЗМІ Китаю пишуть про війну в Україні. Огляд за 25 березня. Спойлер: риторика не за нас

експертка із просування компаній на китайському ринку
26.03.2022, 14:31

Кожного дня моніторю новинні ЗМІ Китаю, щоб розуміти ставлення Піднебесної до війни Росії проти України. І ділюся цим з вами

З 2016 року я працюю з ринками Китаю. Зважаючи на досвід ведення бізнесу та проживання в Піднебесній, вирішила робити щоденний моніторинг та аналіз китайської преси щодо війни Росії в Україні. Адже важливо знати, як ставиться до цього одна з найбільших країн світу, яка до всього веде активну боротьбу за геополітичний світовий вплив.

Далі – топ-5 новин за 25 березня 2022 року.

На цей раз промоніторила новинні сайти центрального телебачення CCTV, News QQ, News Sina, News Baidu, Ifeng, Guancha, Peopl.cn, STNN, Global Times та інших найбільших за кількістю відвідувачів китайських медіа.

1. Зустріч Китай-Індія

News QQ:

"25 березня під час робочого візиту до Індії міністр закордонних справ КНР Ван Ї провів переговори з міністром закордонних справ Індії Субраманьямом Джайшанкаром. 

Ван Ї: "Обидві сторони повинні дотримуватися важливого консенсусу, Китай та Індія не становлять загрози одне одному, а надають можливості для розвитку одне одного. Обидві сторони вважають, що Китай та Індія поділяють однакові або подібні позиції з основних міжнародних та регіональних питань. 

Сторони також обмінялися думками щодо запобігання та боротьби з епідемією, України, Афганістану та багатосторонніх питань. 

Вони вважають, що слід дотримуватися багатосторонності, дотримуватися Статуту ООН і міжнародного права, а суперечки вирішувати мирним шляхом діалогу, і вони серйозно стурбовані впливом односторонніх санкцій на світову економіку та безпеку ланцюга постачань".

Коментар:

Хоча українсько-російський контекст з першого погляду і не прослідковується у цій новині, вона є чи не найвагомішою для розуміння нинішнього ставлення Китаю до війни та його подальших планів. 

По-перше, Індія та Китай мають давній конфлікт у Гімалаях без визначеної розмежувальної лінії кордону. Конфлікт загострився у 2020 році: виникла сутичка між прикордонниками, що вилилася у жертви з обох сторін. 

Додатково, Індія заблокувала понад 200 китайських застосунків та інтернет-бізнесів, що є ризиковими для її суверенітету, серед яких Tik Tok, браузер UC Browser, WeChat тощо. 

Майже два роки між державами були напружені взаємовідносини. 

У цей час Індія віддалилася від Китаю та зблизилася у союзництві з США. КНР, яка веде геополітичну боротьбу за світовий вплив, особливо в Азійському регіоні, співробітництво Індії зі Штатами абсолютно невигідне.

Повернімося до війни в Україні. 

Китай, як відомо, виступає із позицією нейтралітету та шукає будь-яких союзників із такою самою позицією – Алжир, арабські держави, країни Азійсько-Тихоокеанського регіону. Китаю вигідно протистояти позиції США, аби зберегти сферу впливу у світі, та водночас продовжити торгово-економічні стосунки з Росією.

Від початку війни Індія також зайняла позицію нейтралітету. Вона двічі утрималася від голосування в Раді Безпеки ООН з питань, пов’язаних з Росією та Україною. Більш того, Індія, третій у світі споживач електроенергії, оголосила про збільшення імпорту нафти зі знижкою з Росії. Точаться чутки, що країна також готується встановити систему розрахунків з Росією в рублях. 

Слід також додати, що Росія є головним постачальником оборонного озброєння для Індії.

Чому ж Китай, попри гімалайський конфлікт та його економічні наслідки, різко змінив вектор ставлення до Індії?

1. Китай вважає США головним ворогом на геополітичній арені. Індія – менше зло, а в умовах її позиції, нейтралітет щодо війни в Україні – це можливість для Китаю об’єднатися проти Штатів із найближчим сусідом.

2. Зблизитися з Індією із питання нейтралітету – можливість для Китаю знайти підтримку ще однієї держави, яка виступає проти санкцій і засудження війни. Китай розуміє, що більше великих економік світу продовжить співробітництво з РФ, то менше шансів у Штатів ввести санкції проти таких країн.

3. У стратегічній перспективі зближення з Індією означає для Китаю посилення його сфери впливу у світі.

Як наслідок, якщо до Індії та Китаю долучиться більше країн, може створитися сильна коаліція, що перешкоджатиме санкціям, введеним проти Росії. Штатам, Японії та Євросоюзу буде важче та болючіше ввести санкції проти такої коаліції, оскільки це дійсно вплине на світову економіку.

2. Звіт РФ про місяць війни

Guancha:

"Міністерство оборони Росії заявило, що військові дії в Україні проходять згідно з планом, а основні завдання першого етапу операції загалом виконано. Боєздатність української армії значно ослаблена.

У Міноборони Росії заявили, що уникнення непотрібних втрат мирного населення є першочерговим завданням, а військова інфраструктура та озброєння точно знищуються високоточною зброєю. Крім того, Міністерство оборони Росії також заявило, що російські військові перехопили надсекретну телеграму, яка містила таємний наказ командувача Національної гвардії України від 22 січня про планування підготовки до наступу на Донбасі. 

На цей час військова операція російських військових майже повністю знищила ВПС України та сили протиповітряної оборони, а ВМС України більше не існує. 

Крім того, організовані резерви української армії майже нульові".

Коментар:

Китайські ЗМІ продовжують висвітлювати переважно російські новини, майже уникаючи коментарів української сторони. Роки холодної та економічної війни зі Штатами призвели до того, що вся редакційна політика Китаю тримається на антиамериканській пропаганді. 

Оскільки Штати підтримують Україну, Китай вважає більш доцільним брати новини із російських першоджерел, навіть не перевіряючи їх на фейковість. 

Медіазв’язки Китаю із російськими інформагентствами та ЗМІ налагоджені роками, тож китайські ЗМІ беруть новини там, де зручніше. І де, звичайно, антиамериканська риторика.

3. Зеленський і "зелений екран"

News Sina

"Останнім часом однією з гострих тем у закордонних соцмережах є правдивість відеопромов президента України Володимира Зеленського. Багато користувачів мережі підозрюють, що Зеленського знімають на фоні зеленого екрана, який потім обробляють. Репліка одного з читачів: "Чи не можна за мільярди доларів, які платники податків США надсилають Україні, купити кращу технологію зеленого екрана?".

Коментар:

Навіть у цій новині мова йде не стільки про розкриття технології "зеленого екрана", що використовується задля зміни фону на відео (Зеленський стоїть на фоні Офісу президента у Києві), скільки антиамериканська пропаганда. Китай не говорить ні слова про небезпеку знімання під обстрілами на реальному фоні, ні слова про взагалі загрозу вуличних зйомок президента України на вулицях Києва. 

Тільки про податки американців, за які нібито закуповуються зелені екрани для України.

4. Зникнення Шойгу

Ifeng

"24 березня відбулася зустріч президента Росії Володимира Путіна та постійного комітету Ради безпеки Росії. Проте багато ЗМІ помітили, що відеозустріч була незвичайною. Згідно з повідомленням видання Moscow Times, на екрані відеоз'єднання з Сергієм Шойгу, міністр оборони Росії не видавав жодного звуку, а об'єктив закривала чітка чорна тінь".

Коментар:

Це чи не єдина новина, яка подана Китаєм за останню добу без власних оцінок. До речі, про виїзд спецпредставника Путіна  у зв'язках з міжнародними організаціями Анатолія Чубайса в Туреччину, китайські ЗМІ вже написали як про зраду. Чекаємо на аналогічну риторику щодо Шойгу, якщо він не з’явиться найбільшим часом?

5.  Лавров відвідає Китай

Guancha

"Російська сторона повідомила, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 31 березня поїде до Пекіна для участі в зустрічі міністрів закордонних справ країн-сусідів Афганістану. 

Чи обговорюватиметься під час зустрічі ситуація в Україні? 

"Ми опублікуємо інформацію згодом, – зазначив з цього приводу міністр МЗС Китаю Ван Венбінь".

Коментар:

Це ще один надважливий дзвіночок щодо азійської антисанкційної коаліції. 

США – ворог Афганістану, Китай – йому друг, що надає економічну підтримку, гуманітарну допомогу та має від цього сферу впливу у регіоні Азії. 

Доки остаточно невідомо, які ще країни приєднаються до зустрічі, проте участь у ній Росії викликає чимало занепокоєнь щодо тематики переговорів.

Питання самого Афганістану наразі не на часі – приводом для зустрічі є все ж обговорення питань нейтралітету щодо війни в Україні та співпраці в умовах санкцій, де Афганістан може виступити буферною зоною між Китаєм та РФ.

Більше аналітики ЗМІ Китаю – тут.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини
Популярне