Підписання президентом Росії Володимиром Путіним указу, в якому товари, вироблені на непідконтрольних Україні територіях Донбасу, зрівнюються з товарами російського походження для державних та муніципальних закупівель, схоже, ще раз демонструє, що за всіх відмінностей у підходах територія, що опиняється під російським контролем, рано чи пізно інкорпорується у російський політичний, військовий та економічний простір.

Коли відбувалася анексія Криму та розпочиналася гібридна війна на Донбасі, у Кремлі стверджували, що питання окупованого півострова та Донбасу — це зовсім різні проблеми. Що "народ Криму" провів референдум і хоче приєднатися до Росії, а от у випадку з Донбасом зовсім інша історія, пов’язана зі змінами в самій Україні. І що Росія територіальну цілісність України визнає, тільки от вважає, що Крим жодного стосунку до України не має. А Донбас має, треба тільки виконати Мінські угоди.

Але якщо погодитися з такою логікою, варто поцікавитися: а чому ж Росія почала роздавати на Донбасі свої паспорти? Адже це не гуманітарна допомога, правда? Чому Росія почала втягувати мешканців Донбасу у свій політичний простір, якщо вона визнає територіальну цілісність України? Чому тепер Росія створює з окупованими нею територіями фактично спільний економічний простір, якщо вона прагне допомогти у відновленні територіальної цілісності України? І, знову ж таки, якщо Росія лише один із посередників у конфлікті між Україною та "повсталими шахтарями", то звідки на Донбасі її паспорти, її депутати, її економічні правила?

Кремль звично посилається на гуманітарну складову, яка і потребує таких "тимчасових" рішень, але це приблизно те саме, що робить зараз білоруський правитель Олександр Лукашенко. Що сам, як вважають західні політики, спровокував штучну міграційну кризу біля кордонів Європейського Союзу, сам заманив до Білорусі знедолених людей, сам утримує їх на вузькій смужці землі біля кордонів із Польщею та Литвою — і сам звинувачує Польщу та Литву у створенні кризи!

На Донбасі — практично те саме, тільки от це значно більша територія, ніж пастка, створена для мігрантів Лукашенка. Це через Кремль, через російське вторгнення на Донбас жителі окупованих районів опинилися в такій тяжкій ситуації.

Це Кремль сприяв розриву економічних зв’язків Донбасу та решти України. Це через російську окупацію мешканці Донбасу не можуть нормально працювати, подорожувати… Навіть вакцинуватися — і то не можуть. Це через російську окупацію підприємства Донбасу опинилися в такій жалюгідній ситуації, а людей поставили перед незавидним вибором — їхати з рідного дому чи подаватися до бойовиків-ополченців.

І якщо вже ми згадали про Крим, який начебто не має відчувати таких проблем, як Донбас, бо відразу ж був анексований Росією, без жодних спецоперацій з паспортизації та лицемірного визнання української територіальної цілісності, то саме російська окупація призвела до зневоднення й інших екологічних проблем півострова.

Ні, це не Україна створює проблеми для своїх громадян, які опинилися заручниками політичних амбіцій російського президента.

За проблеми окупованих територій, за міжнародним правом, відповідає країна, що окупує, окупант.

Спеціально для Радіо Свобода