Настав час малих альянсів. Ось, навіщо ми їх створюємо
Якщо погодитися, що інтеграції в Євросоюз і НАТО – це окремі випадки, то мене завжди цікавило, чому ми постійно просимося, щоб нас кудись взяли, якщо ми цілком можемо щось створювати самі та вести за собою. Тому, коли я став міністром, почав реалізовувати стратегію малих альянсів.
І ось ми зробили черговий крок – офіційно започаткували сьогодні в Києві новий тристоронній альянс України, Великої Британії та Польщі. Вдячний британській колезі Ліз Трасс і польському колезі Збіґнєву Рау за підтримку цієї ініціативи. Останні деталі "доточували" буквально ще сьогодні протягом дня. Але нам все вдалося, тому що ми всі цього хотіли.
Вірю, що в історичній перспективі нова вісь Лондон-Варшава-Київ зробить важливий внесок у зміцнення Балто-Чорноморського простору та створення нової геополітичної реальності в нашій частині Європи.
Звісно, на протидію поточним викликам сьогодні йде весь робочий і особистий час. Але життя – не лише розв'язання сьогоднішніх проблем. Ми не забуваємо про довгострокові стратегічні завдання України та продовжуємо втілювати стратегію проактивної зовнішньої політики. Якщо через російські погрози ми відмовимося від свого довгострокового курсу та дозволимо Росії затягнути нас у безперервне реагування на їхні вимоги та погрози, ми ніколи не зможемо перемогти.
Лише проактивні дії на довгострокову перспективу здатні докорінно переломити хід цієї гібридної війни. Створення нового тристороннього альянсу – саме такий крок.
На карті нижче ви можете побачити, як новий формат вмонтовується у нашу ширшу стратегію малих альянсів України – Люблінський трикутник, Асоційоване тріо, Квадрига з Туреччиною.
Система малих альянсів здатна вже сьогодні швидко розв'язувати нагальні проблеми. Посилювати обороноздатність. Втілювати вигідні економічні проєкти. Розвивати транспортну інфраструктуру. Зміцнювати енергетичну безпеку. Протидіяти спільно гібридним загрозам.
В учасників цих об’єднань немає проблем з чітким розумінням загроз і кроків, які необхідні для ефективної протидії цим загрозам. Тут все на довірі й простому запитанні "Кажи, що треба робити?".
У нас є стратегія, ми йдемо вперед. Ми в центрі, а не на периферії. Криза мине, а Україна залишиться – сильна, з сильними альянсами.
