Обвал у прірву. Росія знову повертається до свого природного стану: агресора
Залиті сонцем під блакитним весняним небом вулиці Москви, наповнені перехожими та машинами, справляють ідилічне враження живого та радісного міста.
Набагато похмуріший крупний план: набиті пасажирами в годину пік вагони метро, чиї обличчя у безмасковому режимі здебільшого безрадісні та зосереджені на своїх думах. Дуже нервовими здаються і ті особи, що вишикувалися на вулиці у довгий хвіст біля дверей офісу Турецьких авіаліній, однієї з небагатьох компаній, що зв'язують Росію зі світом.
Початок обвалу поступово охоплює всі сфери: порожніють полиці магазинів, злітають ціни.
Тепер у черзі є можливість обговорити нову вартість гречаної крупи, відсутність цукру та гігієнічних прокладок або норми відпуску товарів в одні руки. Щоправда, зникли черги до Сбєрбанку: все можливе у доларах та євро вкладники вже винесли у перший тиждень катастрофи, до запровадження обмежень щодо видачі валюти.
Зачиняються мережі громадського харчування, двері Макдональдса замкнені, у вікнах перших поверхів все більше пропозицій оренди, відбуваються масові звільнення у комерційних фірмах, кому потрібна логістика постачання з ворожої Європи.
Автоваз з 16 березня підвищив ціни на автомобілі Lada, водночас почав переведення співробітників у поки що оплачувані відпустки. Аналогічна ситуація відбувається і на автозаводі Renault. Ціни на авто зросли у півтора-два раза.
Збоять державні системи: митниця не дає вивозити замовлені з-за кордону товари та ввозити нові. Натомість зростає пропозиція найму квартир, що звільняються… Співробітниця держустанови, приймаючи документи, на питання, чому їх оброблятимуть довго, без сорому відповідає: "Війна!".
Відлуння цих розмов про жах в Україні ти чуєш, з безнадійними зітханнями: "Такий час…". В офісних чергах голоси відвідувачів забивають телеведучі, що бубонять з екрану зведення: новини "спецоперації на Донбасі" перемішані з викриттям українського нацизму, займаються цим одні й ті ж самі оскаженілі персонажі пропаганди. Ведучі говорять про обстріл лише Донецька та терористичних організацій "ЛДНР". А ось Києва та Харкова – ні, перераховують втрати "націоналістів", не повідомляючи про своїх, сподіваючись на блокування та заборону незалежної преси.
Нова газета зникла з московських кіосків. Диктори не в усьому брешуть: вони пафосно оголошують з екрану про нові та нові санкції Заходу, про звільнення Росії з Ради Європи, що, звичайно, треба схвалювати та підтримувати…
Директор Роскосмосу Дмитро Рогозін шукає "п'яту колону". Президент РФ Володимир Путін знову у гітлерівських термінах викриває "націонал-зрадників", які "із Заходом ментально". Їхній президент пропонує "виплюнути як муху, що залетіла до рота".
Від співробітників держустанов фактично вимагають присяги на напівZвастиці, публічного прояву лояльності режиму, тягнуть на патріотичні мітинги.
Все це схоже на реалізацію Кремлем гасла про перетворення імперіалістичної війни на громадянську.
Чи знала історія випадки, коли зовні цивілізована країна одномоментно за рішенням її влади провалювалась у політичну та економічну катастрофу лише за кілька тижнів? Німеччину не пропонувати: підпал Рейхстагу та терор не супроводжувалися миттєвим розвалом економіки. Спочатку навіть було зростання.
Але з пам'яті дитинства виринули телекадри "звільненого" від імперіалістів "червоними кхмерами" Пномпеня. Новина з'явилася та зникла. Через кілька років у СРСР дізналися, що перемога полпотовців коштувала життя кількох мільйонів жителів Камбоджі, переважно виселених у села городян, призвела до голоду та абсолютних злиднів, і країну від маоїстів врятувала в'єтнамська інтервенція.
Революція 1979 року в Ірані стерла автократичний шахський режим і привела до влади ісламську теократію, яка запустила таку машину репресій, яка династії Пехлеві була доступна. Що цілком актуально: Іран легко вступив у 10-річну війну з Іраком, у якій загинули сотні тисяч молодих людей з обох боків. Країна так і продовжує 40 років перебувати в ізоляції.
25 жовтня 1917 року до влади у Росії прийшла партія більшовиків. Ленін на чолі Раднаркому випікав декрети один за одним. Найважливіше за пів року перерахував економіст Яків Міркін: ваша ділянка землі конфіскується, як і житло в містах, продати ваш будинок у селі теж незабаром не можна буде; цінності у депозитаріях забирає держава, виплата пенсій обмежена; підприємства, банки, видавництва, аптеки, магазини націоналізовані.
Припинено виплати за цінними паперами, анульовано держпозики; валюту міняти заборонено, її вимагають здати за два тижні; право успадкування та дарування скасовується…
До середини 1918 року голодна Росія поринула у пітьму.
Після терору та громадянської війни країна з відносною економічною нормальністю повернулася на короткий період НЕПу, а потім був "великий перелом" зі знищенням селянства як класу...
Що ж попереду в Росії 2022 року після нинішнього путінського "великого перелому"? Терористична Неокампучія, напівзакритий православний Іран, переможна більшовизація країни? Радянська імперія, послабивши терор, впала під вагою своїх проблем 1991 року. Тепер, після 30-річного періоду свобод та їх знищення під тиском дедалі міцнішої особистої диктатури Володимира Путіна, Росія, начинена ідеологією "перемоги", знову повертається у свій природний (на думку багатьох експертів) стан: агресора, зацикленого на силовому розширенні території, у цьому випадку – ціною незліченних жертв в Україні.
Платою за путінську експансію стає катастрофічне падіння життєвого рівня російського народу. Економіка країни опинилася під тиском санкцій усього цивілізованого світу, лише інфляцію пророкують за підсумками року 60–80%. Диктатурі – за відсутності протестів телезомбованої маси населення – цей обвал країни в ізоляцію, у державний капіталізм гіршого штибу поки що зовні байдужий.
Але фахівці шоковані: попереду нестача запчастин для автомобілів, літаків, поїздів. Можливі зриви у виробництві всього, де застосовуються сучасні технології, адже імпортні мікрочипи потрібні навіть для транспортних карток "Трійка". "Санкції торкнулися 84% опитаних компаній", – повідомив уповноважений із захисту прав підприємців Борис Тітов, назвавши положення "катастрофічним".
Число тих, хто зупинився у зв'язку із закриттям, або нездатних працювати без іноземного комплектовання виробництв, зростає так швидко, що вже восени доречно буде говорити про спонтанну ситуацію в Росії, схожу на режим загальнонаціонального страйку. Чи є шанси на припинення обвалу та економічної катастрофи? Їх може дати лише негайне припинення бойових дій, перемир'я, виведення військ РФ з території України, що чинить шалений опір іноземній навалі.
Нарешті, нагадаю, що єдиною до Росії з Ради Європи, грюкаючи дверима, вийшла Греція "чорних полковників". Після масових репресій. Військова хунта 1974 року розв'язала "патріотичну" війну за анексію Кіпру, її не виграла і втратила владу, навіть без санкцій. Це була б найкраща перспектива для Росії та світу.
Спеціально для Радіо Свобода
