1. Візит був скромним. Якимись інноваційними ідеями він не відрізнявся. Базова рамка американсько-українських відносин залишилася незмінною: реформи, безпека, Росія, зовнішня допомога.

2. Для президент США Джо Байдена візит був швидше вимушеним, ніж бажаним. Багато колег це відзначали, і, треба сказати, це було видно. Також цей момент пояснює, чому не було спільної прес-конференції. Ніхто великих очікувань з приводу візиту не мав спочатку. Та й статус візиту був робочий, а не офіційний.

Читайте також

3. Користуючись вразливістю Байдена з урахуванням катастрофи в Афганістані, Володимир Зеленський спробував виторгувати для себе якісь істотно інші "плюшки", щоб відрізнятися від попередників і створити навколо візиту якийсь сенсаційно-історичний ореол. Але у нього нічого не вийшло.

4. Кілька "пряників", які можна "продати" внутрішньої аудиторії, американці Зеленському дали: $60 млн додаткової військової допомоги, $45 млн на гуманітарні потреби і $12,8 млн на боротьбу з COVID-19.

Ну і традиційні меморандуми, трансформацію яких в контракти ще належить побачити. А також обіцянки дати кредити, перепідписати Хартію восени і реанімувати двосторонні стратегічні комісії, які вже три роки не збиралися.

5. Політичні вимоги, які США виставляли Україні (по НАБУ, САП та інших питаннях) в контексті реформ залишилися незмінними, і є принциповими умовами подальшої підтримки України і Зеленського. Іншими словами, з моменту візиту в Україну держсекретаря США Ентоні Блінкена в травні нічого суттєво не змінилося.

6. Переконати Байдена щось змінити в питаннях діалогу з РФ або Північного потоку-2 не вдалося. Заяви були стандартні і не сигналізують про те, що Вашингтон буде міняти свою політику по відношенню до Німеччини.

Читайте також

7. Політична декларація двох сторін стала хорошою компіляцією різних ідей, які складають основу двостороннього порядку. Як я вже написав, нічого нового.

8. Урядовий список інвестпроектів на $277 млрд, який президент назвав "Планом трансформації України", як на мене, був представлений слабо і непереконливо. Великого інтересу з боку американців він не викликав, хоча там є ряд непоганих проектів, які потрібні Україні.

Коротше кажучи, можна сказати, що візит вдався, але ніяких істотних проривів не відбулося.

Відносини США і України після цього візиту навряд чи серйозно зміняться. Рамка двостороннього порядку залишилася такою ж обмеженою і скромною по перспективам співпраці. Формально-публічна частина зберігається недоторканою. Відносини між Байденом і Зеленським істотно не поліпшилися.

Однак були створені контури для можливого розширення партнерства в середньостроковій перспективі. Правда, це вже більше залежить від дій самого Зеленського і його команди і внутрішніх перетворень в Україні.