Моє пояснення.

Перше: є небезпідставні сподівання на американців. Саме вони допомагали робити Фіцо прогнозованим і керованим усі попередні його премʼєрства. Саме американці створили можливість реверсу газу для України через Словаччину в 2014-ому році, коли відпав російський. І це було саме за премʼєрства Фіцо і спікерства пана Данко.

Я точно не належу до тієї частини аналітиків, які вважають, що "America lost its magic". Але річ у тому, що, на думку Фіцо, саме американці зруйнували його абсолютну владу в 2018-2020 роках, він переконаний, що вони зрадили його, зрадили його довіру. Це добре видно за виборчою риторикою Фіцо, яка була значно більш антиамериканською, ніж антиукраїнською чи проросійською.

Друге: є небезпідставні сподівання на Брюссель, і Словаччина Фіцо точно не прагне їх провокувати на блокування коштів. Влада Фіцо куди хиткіша, ніж у Орбана; економіка Словаччини також. Водночас Брюссель вкрай завантажений і… будьмо відверті, – повільний.

Третє: на мою думку, в ситуації, що склалася зі Словаччиною, усі ми – і Україна, і ЄС, і Захід, – мають покластися на найочевиднішого і, водночас, неочевидного для багатьох союзника. Це Чехія.

Хоч ідеологічно та геополітично нинішня влада Чехії є тотальним антиподом влади Фіцо, але вплив і роль Чехії для Словаччини та словаків є незрівнянною з будь-якою іншою країною, альянсом. Ця сила у магії ідеї Чехословаччини.

Зробити Словаччину Фіцо прогнозованою має стати завданням і місією Чехії, її новою роллю в регіоні. Можливо разом із Польщею. Можливо, зокрема, через реанімацію V4.

Так, це брудна робота. Але вона зараз неймовірно важлива. Впевнений, у Чехії це розуміють. Це зрештою потрібно самій Чехії.

Відтак, що має робити зараз Україна:

- максимально ігнорувати будь-які випади в бік України з боку Фіцо і компанії; звісно ж реагувати на перетин червоних ліній;

- максимально швидко визначитися і призначити нового посла в Чехію, який би знав регіон, мав довіру чехів, вмів вести непублічні жорсткі перемовини і формувати коаліції в Центральній Європі.

Оригінал