Ця дата увійде в історію: віроломне вторгнення російських військ на територію України сталося 24 лютого 2022 року, о четвертій годині ранку за київським часом. Прямо як у пісні співалося: "... Рівно о четвертій годині Київ бомбили, нам оголосили, що почалася війна. Війна почалась на світанку, щоб більше народу вбити. Спали батьки, спали їхні діти, коли стали Київ бомбити".

Я все правильно процитував, так, Костянтине Ернст? Ви ж у нас головний спеціаліст зі "старих пісень про головне"? Вам, до речі, яке виконання більше подобається – Клавдії Шульженко чи Марка Бернеса?

Хоча, зважаючи на все, Костянтине, вам більше подобається виконання російських льотчиків, які скидають тонни бомб на мирні українські міста. От би Шульженко та Бернес здивувалися, якби їм про таке розповіли. Не просто здивувалися, вони жахнулися б.

Ми всі жахнулися, але не ви, Костянтине Ернст. Ваш телеканал пояснив: російські бомби, що стирають з лиця землі українські міста, – це боротьба з нацизмом. І за це ви, Костянтине Ернст, цілком справедливо були піддані міжнародним санкціям.

Серед численних відео, на яких зафільмовані полонені російські військовослужбовці, є таке. Солдатик дивом врятувався, всіх навколо повбивали. У нього під час допиту запитують: "А в сусідньому селі який підрозділ стояв?" Він відповідає: "Оркестр". У нього навіть перепитали, бо, мабуть, своїм вухам не повірили: "Що за оркестр?"

Так, справді: у першу ж добу війни разом із регулярними частинами український кордон перетнув зведений військовий оркестр, для параду на Хрещатику, мабуть. Планувався бліцкриг, але щось, як ми знаємо, пішло не так. Цікаво, чи оркестр усе ще стоїть у селі Кіріши, чекаючи переможного маршу, чи його вже повернули назад?

Колишній міністр культури Росії, а нині президентський радник Володимир Мединський у Білорусі під час переговорів з українською делегацією (треба ж обговорити умови капітуляції!) заявив: "Москва не змінювала мету на переговорах з Києвом – вона хоче досягти "домовленості на покоління" і зробити Україну мирною, нейтральною та дружньою".

Та після всього, що ви накоїли, дружньою до вас Україна вже не буде ніколи! І знаєте, що ще Мединський сказав? Газета "Коммерсантъ" передає: "За словами пана Мединського, на російсько-українських переговорах на тему "денацифікації України" складається "досить дивна" ситуація, оскільки представники української делегації вважають, що в Україні немає жодних нацистських утворень і це взагалі не тема для сучасної України".

Тобто самі вигадали, самі в це повірили, а тепер дивуються, що їх не розуміють!

Ще й свастику собі вигадали, щоб легше було боротися з наявним лише в їхніх головах "українським нацизмом".

Представник Туреччини, яка намагалася виступити посередником в переговорах між Росією та Україною, розповідав, що вдалося коротко пройтися по всіх пунктах висунутих Росією вимог і по кожному виявили можливість знайти компроміс, але пункт про "денацифікацію" неможливо було обговорювати, бо не тільки турецькі чи українські представники, але й російські не дуже розуміли, що мається на увазі.

Отже, оголошуємо український народ "братським" та приступаємо до знищення мирного населення. Проводимо "денацифікацію" методами, які Україна ще пам'ятає, коли її справді окупували нацисти. Німецькі.

Не соромляться і на міжнародних трибунах.

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя, не змигнувши оком, заявляє: "Маріуполь приховує багато доказів злочинів українських радикалів, тож вони за нього так чіпляються". Так і сказав: "Чіпляються"! Українці героїчно боронять своє місто від іноземних загарбників – це вони, виявляється, "чіпляються"! Ще й радикалами обізвав. Які зухвалі, в полон не здаються!

Кордони Росії, згідно з путінською концепцією, ніде не закінчуються. І ось уже міністр закордонних справ Сергій Лавров заявляє: "Це далеко не стільки про Україну, скільки про світопорядок. Нинішня криза – це доленосний момент, епохальний момент у сучасній історії, оскільки він показує битву у найширшому значенні цього слова за те, як  виглядатиме світопорядок".

Ось воно що: вони світовий порядок новий вирішили насадити. І тепер загрожують світові то туди ракети направити, то сюди. Наприклад: "Якщо Грузія відмовиться допускати російських інспекторів на розташовані на її території американські біолабораторії, то Росія має повне право завдати по них ракетного удару".

У дитинстві я бачив курку з відрубаною головою, і це на мене справило велике враження. Моя країна, на жаль, цю курку зараз нагадує. Начебто рухається ще, звуки видає, але вже ясно – це кінець.

Що б там не бурчали захарови, небензі та лаврови, європейська та американська аудиторії знають правду, вони бачили все великим планом, вони справді застигли від жаху.

Люди у всьому світі побачили Зло у його чистому вигляді. Зло з великої літери.

"Все не так просто" – це вже не працює. Все спростилося і прояснилося. Тому коли я читаю, що ось підпишуть угоду, що президент РФ Володимир Путін погодиться "відкотити" ситуацію на середину лютого, припинить бомбардування, відповзе в терористичні організації "ДНР-ЛНР", і санкції відразу знімуть, мені стає смішно.

Не знімуть! Санкції – це щонайменше, про що варто турбуватися російському режиму. Тому що перед людством стоятиме цілком конкретне завдання – перемогти Зло.

Отже, новий Нюрнберг, повна демілітаризація країни (не України, а Росії), заборона на регулярну армію, знищення зброї масового ураження, і так далі, і так далі. І нестерпно довге, тяжке просвітництво населення.

І нам усім нести цей тягар.