Шантаж, злидні й жага крові: чому Росію слід визнати державою-терористом
Колонку вперше опубліковано на HuffPost, переклад та адаптація тексту на українську – Офіс президента України.
Якщо хтось виглядає як качка, плаває як качка, крякає, як качка, є дуже висока ймовірність, що російська пропаганда видасть цю істоту за тигра. У світі, в якому сьогодні живе Росія, тигр цілком може мати крила, дзьоб і ласти – якщо на те буде воля Кремля. Але в цій реальності можливі й не такі речі.
У Росії майже чверть населення живе без каналізації, але ракети вважаються потрібнішими за унітази.
Керівництво Росії перетворили на зброю майже чверть світових запасів природного газу, але майже третина домогосподарств в самій країні не може опалювати ним свої будинки.
У Росії люблять "велич". Але ця надто туманна річ ніколи не вимірюється економічним розвитком, добробутом чи якістю життя. Росіяни вимірюють її страхом.
Терор є частиною життя в Росії. В голови її громадян вбивають параною. Це має трагічні наслідки для зовнішнього світу. Оскільки росіяни бояться самих себе та того, ким вони стали, вони шукають розради в переслідуванні інших своєю "могутністю".
Вони певні, чим більше людей у світі страждає від рук російського уряду, тим могутнішою стає їхня держава.
У Росії панує культ смерті. У країні, яка вимирає та претендує на звання стовпа християнства, дітей змалечку вчать, що їм, цілком можливо, доведеться померти заради слави держави. Нещодавно саме про це говорив школярам кремлівський пропагандист Владімір Соловйов: "Російська людина завжди готова померти. Ми ніколи не знаємо, коли батьківщина скаже: "Треба!"".
Колись Стінг співав: "I hope the Russians love their children, too" ("Я сподіваюся, що росіяни теж люблять своїх дітей"). Цю пісню я згадав у березні 2022-го, коли прослухав запис російського військового, який телефонував дружині зі щойно захопленого містечка на Київщині. Він хвалився, як пограбував дім української родини, щоб забезпечити свою власну.
Таких випадків задокументовано тисячі: для російських солдатів, багато з яких походять з найбідніших регіонів РФ, мародерство в Україні стало легким способом покращити рівень життя своїх близьких.
Відмова матері від сина після того, як він потрапив в український полон, також є виявом любові в спотвореній російській реальності. Коли українська журналістка зателефонувала їй і повідомила, що її дитина в полоні й сидить поруч, мати відповіла, що в неї немає сина – та поклала слухавку.
Вас може шокувати така бездушність. Але цю жінку можна зрозуміти. З радянських часів російських військовополонених вважали зрадниками, а їхніх родичів нерідко переслідують навіть зараз.
У безпросвітних реаліях нинішньої Росії заохочувати свого чоловіка до мародерства в Херсонській області й ґвалтування українських жінок, мабуть, є нічим іншим, як проявом любові. В Росії правда майже завжди жахливіша за вигадки.
Звісно, іншим солдатам не потрібні дозволи. Російські військові використовували сексуальне насильство щодо жінок, чоловіків і дітей як інструмент терору. Ми зібрали тисячі свідчень про нього.
Минулого тижня, після шести тижнів переговорів, Росія повернула Україні тіло британського волонтера Пола Юрі. Він потрапив у полон у квітні 2022-го під час евакуації мирного населення із зони бойових дій у Запорізькій області.
У липні 2022-го росіяни повідомили, що Юрі помер "внаслідок хвороби й стресу". 7 вересня ми побачили, що то була за "хвороба", та який то був "стрес": відсутні частини тіла, численні порізи та сліди катувань.
Захоплення заручників – повсякденна практика російських збройних сил. У розпорядженні Служби безпеки України є тисячі подібних записів з Миколаєва, Херсона, Чернігова – звідусіль, де ступав чобіт російського солдата. Та чи можна їх з усією щирістю назвати солдатами? Чи їх просто розлюднили?
Росію спотворено токсичною культурою, мізки її громадян промито зловісною пропагандистською машиною, вона пробудила у них – не лише у військових, але й у цивільних – жахливу жагу крові.
Це реалії буденного життя держави, яка прагне панування над світом. Держави, чиї громадяни розучились бачити різницю між добром і злом і навіть просто відрізняти хороше від поганого. Держави, де автомобільну промисловість розвиває не ринковий попит, а військові цвинтарі.
Українців вразили побачені в мережі відео, де росіяни з радістю міняють загиблих рідних на автомобіль Lada. Чи щира ця радість? Важко сказати.
Єдина імперія, яку Росія успішно будувала завжди, – це імперія брехні. Тут фашистами називають тих, кого хочуть завоювати та знищити. Тут війну називають спеціальною операцією. Тут визволителями іменують загарбників. Тут офіційно заборонено найманство, але так само офіційно найманців набирають на службу. Тут мародерство вважають звитягою. Тут ґвалтівників, катів і вбивць називають героями.
Росія не бореться з терористами – вона їм платить за службу. Вона виховує терористів зі своїх дітей. Вона спонукає до тероризму своїх громадян. Незалежно від того, де вони залучені – в Збройних силах РФ чи в компанії Вагнера, у ФСБ, ГРУ чи Газпромі, Росатомі – вони роблять одну справу: сіють жах і ненависть, вбивають і погрожують, примушують і шантажують. Їм кажуть, що все це заради слави Землі Російської. Terra Russia.
То хіба не час нарешті назвати її тим, чим вона є?
