Американські представники передали українському керівництву 28 пунктів. Це не пункти, з яких має складатися мир – це пункти, з яких має початися розмова про мир, задані межі, на які Україна мала б погодитись, якби захотіла, щоб Росія припинила негайно бойові дії.

За своїм змістом це – план капітуляції:

1. Україна добровільно віддає Росії усю територію Донецької й Луганської областей. Україна також віддає ті райони Запорізької й Херсонської областей, які Росія на цей час окупувала.

Україна погоджується, що разом з Кримом усі ці землі – це Росія.

2. Україна погоджується зняти з Росії санкції, що накладалися нашими союзниками з 2014 року через окупацію українських земель. Тобто дозволити Росії відновити свою економіку й посилити фінансування російської армії.

3. Україна має добровільно відмовитися від вступу в НАТО та змінити свою Конституцію. Війська НАТО не будуть розміщуватись на території України. Тобто відмовитися від єдиного доступного механізму безпеки.

4. Україна має скоротити свою армію до 600 000 осіб. Тобто, щоб там не робив агресор, жертва агресії має обмежити собі можливості захисту.

Як працюють насправді мирні ініціативи Трампа щодо сектору Гази й щодо Ірану, ми бачимо. Ескалація бойових дій знижена, але кров ллється, перспектив сталого миру нема. І є одна відмінність – США максимально посилюють армію оборони Ізраїлю, яка фактично і є основним гарантом мирних домовленостей, і США навіть взяли участь у спільних бойових діях. В українському форматі про це не йдеться.

Тобто США замість посилення свого союзника – України, погоджуються на послаблення. Причому це послаблення – не тільки визнання програшу на полі бою та втрати території. Це послаблення спроможностей держави самостійно розвиватись і захищатись.

Замість посилення єдиного фронту країн НАТО проти Росії – Трамп розколює цей фронт і не пропонує Європі спільної стратегії безпеки.

Але план Трампа буде мати вагу лише в одному випадку – якщо на це погодиться Україна. Без згоди Києва ці 28 пунктів залишаться черговим проєктом, більшість пунктів якого Путін уже неодноразово намагався нав'язати.

Трамп не висунув офіційний ультиматум від імені США – Трамп показав, ніби його частина роботи як президента США виконана. І намагається особисто тиснути на українських керівників, щоб вони погодились.

Завдання України – показати, що така позиція США не відповідає реальній ситуації на фронті й не розв'язує причин цієї війни.

Тому, як і раніше, – позиція України залежить в першу чергу від дій і стратегії України, а не від запропонованих планів. Значна частина країн НАТО виступає на нашу підтримку і не погоджується з Трампом. Також немає стійкої позиції на підтримку такого хиткого миру і в самих США.

Корупційний скандал в українській владі з процесом мирних перемовин не пов'язаний, це наша внутрішня історія.

Ключовим фактором будь-яких успішних мирних перемовин є ситуація на фронті.

Тільки стабілізація фронту й не здатність його прорвати може примусити йти на поступки Путіна. І добитися цього цілком у наших силах. На багатьох ділянках фронту нам вдається успішно стримувати ворога, ми можемо зробити так і в масштабах усього фронту.

Підтримують і спираються тільки на сильних, які здатні відстоювати свої стратегії. Своя стратегія потрібна й Україні.

Україна має усі можливості провести необхідні критичні зміни на фронті, критичні зміни у боротьбі з корупцією і протиставити "мирному плану Трампа" свій реальний мирний план, гарантом безпеки можуть стати лише сили оборони України.

Політично-інформаційні маневри на війні вторинні, а ключова матерія війни – фронт, і лише тут визначається база для реальних перемовин.

Оригінал

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
війна з росієюмирні перемовинимирний план трампа