Від бюджету США до "міндічгейту": політична слабкість як репутаційна катастрофа

Це не про Україну – чи це про Україну?
Америка обурена. Після 40 днів шатдауну – коли через неухвалення федерального бюджету не працюють державні служби, і люди не отримують зарплати, – Конгрес проголосував, а Трамп підписав тимчасовий бюджет.
Чому ж люди обурені? Бо демократи прогнулись. Ініціювали конфронтацію з республіканцями – і моргнули першими.
Та й не просто моргнули – а ганебно відповзли.
Політика не любить слабких. Політика не толерує мʼякотілих.
Політика любить рішучих. Виборці обирають залізні яйця і міцний хребет. Рішення, а не вагання. Дію, а не напівдію.
"Мені потрібні набої, а не таксі". "Я ваш вирок".
А не ось це – "…Якщо є звинувачення, на них треба відповідати. Рішення про відсторонення від посади – оперативне, найбільш швидке. Я попросив прем’єр-міністра України, щоб були заяви про відставку від цих міністрів. Я прошу депутатів Верховної Ради підтримати ці заяви. І далі все має вирішуватись у юридичній площині".
Де гостре слівце? Де магічне перо знаменитих спічрайтерів із Банкової?
"Ми ніколи не подолаємо корупцію, якщо ви будете заплющувати на неї очі".
Народ аплодував. Народ вірив. Народ радів своєму вибору.
Шість із половиною років потому, під час війни, люди й далі хочуть рішучості. Гідності. Стрижня.
Демократи щойно виграли місцеві вибори у США, але їх електоральні перспективи на майбутніх виборах у Конгрес примарні. Слабкості політика не пробачає. Або в Демократичній партії зʼявиться новий рішучий лідер, або республіканці утримають владу.
Я не політик, тому висновки робити залишу кожному окремо.
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.


Коментарі (0)