Вони вчаться: чому теза про "м'ясні штурми" ворога – помилкова

Дивлюсь на деякі оцінки дій російського командування з боку чималої кількості наших, так би мовити, інформаційників (назвати їх журналістами чи експертами, я, навіть, не візьмусь) й трохи "офігіваю" (відчуваю подив) від їхнього контенту, що стосується цієї війни.

Якщо їх послухати, подивитись і почитати, то може скластися враження, що російське командування – це такі кровожерливі, тупі та недолугі монстри, які безперервно гонять "на забій" власний особовий склад й інших прийомів і методів організації та ведення бойових дій не знають.

Можливо з інформаційно-психологічного погляду, у це і є доречним, але з погляду зваженої, раціональної оцінки та аналізу дій противника – категорично ні. Це розхолоджує, сприяє створенню викривленого уявлення про реальні можливості й спроможності ворога.

У нас, з якогось дива, вирішили, що російське командування нічому й ніяк не вчиться і не враховує досвід (зокрема, власний) війни під час планування та організації бойових дій на тактичному й оперативному рівнях.

Уявна "схема", яку малюють нам такого роду вітчизняні експерти та "інформаційники", проста: росіяни нібито зганяють на обраний напрямок купу особового складу, створюють кратну перевагу, а потім "м'ясними штурмами" намагаються проломити систему оборони ЗСУ.

Все нібито чітко, зрозуміло (особливо пересічному українському громадянину) й вкладається у канони, які, за словами наших "експертів", прийняті у "радянсько-російському ГШ".

Насправді в реальності усе відбувається куди як складніше й, м'яко кажучи, по-іншому: росіяни вчаться, причому на всіх трьох основних рівнях управління – тактичному., оперативному та стратегічному.

Для прикладу.

Всі пам'ятають штурми російськими військами Бахмута та Авдіївки, Торецька та Часового Яру. Як вони були організовані російським командуванням, як відбувались в реальності й чого їм вони коштували.

Але порівняйте це з тим, що зараз відбувається у Куп'янську та Покровську. Порівняйте методи та прийоми, які застосовуються російським командуванням при цьому на тактичному рівні зараз, із тими, які воно застосовувало раніше.

Згадайте те, що цим прийомам "інфільтрації" та "прихованого проникнення" замість атак у лоба й штурмів кварталів міської забудови, російські війська треба було навчити (до того ж у масовому порядку), ще й організувати взаємодію та стійке управління військами (принаймні на тактичному рівні) і зробити ще багато чого, щоб це давало потрібний ефект (а, судячи із нинішньої ситуації, він таки є).

Тому, шановні колеги, не варто недооцінювати ворога.

Оригінал